Справа № 296/11499/25
3/296/2605/25
"04" грудня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст.130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року о 15 год. 38 хв. в м.Житомирі, по майдану Короленка, поблизу будинку № 9, керував транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 436 від 01.10.2025 року, результат - 0.25 % (проміле).
Крім того, ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року о 15 год. 38 хв. в м.Житомирі, по майдану Короленка, поблизу будинку № 9, керуючи транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався , що це буде безпечним та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А, п.10.1 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, зазначив , що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння , спиртні напої не вживав, однак він за призначенням лікаря систематично вживає настоянку глоду, тому вважає, що саме вона могла показати позивний результат при проходженні огляду на стан сп'яніння. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю не оспорюючи обставин викладених в протоколі серії ЕПР1 №470623 від 01.10.2025 року відносно нього.
Представник особи що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Грабчук О.В. заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив закрити справу в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зазначив, що ОСОБА_3 вживав настоянку глоду яка є лікарським і засобом і вона була йому призначена лікарем, крім того вказав на те, що направлення ОСОБА_3 на огляд не складалось , що підтверджує те, що у встановленому порядку ОСОБА_1 не направили до медичного закладу на огляд, крім того сторона захисту зазначила , що ОСОБА_3 не було відсторонено від керування , що є порушенням.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП зокрема передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з диску з місця ДТП, суд вважає , що вина ОСОБА_1 повністю доведена письмовими доказами та відеозаписом по даній справі , з якого вбачається, що працівники поліції прибули за викликом на місце ДТП, при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер» або в найближчому медичному закладі на , що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я (відеозапис 10:27).
Крім того, суд звертає увагу, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції, що у водія ОСОБА_1 є ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, в зв'язку з чим він і викликав на місце ДТП працівників поліції (відеозапис 10:55).
Вказуючи на те, що зобов'язані були вчинити працівники поліції, захисник залишив поза увагою положення розділу другого Правил дорожнього руху, згідно з якими поряд з гарантованими правами водія, існують обов'язки, які водій зобов'язаний неухильно виконувати і невиконання яких тягне за собою адміністративну відповідальність.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо будь-якого транспортного засобу, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, з ознаками алкогольного сп'яніння, у стані алкогольного сп'яніння та навіть просто стомленому водію.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Крім того, щодо доводів сторони захисту , що водій ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння , а результат тесту показав позитивний результат тільки тому, що останній вживав настоянку глоду , суд звертає увагу, що в Інструкції до препарату «Глоду настойка» зазначено: «Препарат містить етиловий спирт та може спричинити сонливість, тому у період застосування препарату слід утриматися від керування автотранспортними засобами...», що свідчить про те, що в Інструкції до препарату є попередження про наявність етилового спирту та його можливий вплив.
Тому ОСОБА_1 як особа, котра збиралася керувати транспортним засобом, повинна була поцікавитись характеристиками вживаного нею препарату перед тим, як сісти за кермо автомобіля.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на дослідженому судом відеозаписі ОСОБА_1 жодного разу не повідомив працівників поліції або лікарю в медичному закладі про те, що він вживав такий лікарський препарат як настоянка глоду.
Проведеним оглядом в медичному закладі на виявлення стану алкогольного сп'яніння було встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2025 року №436.
Крім того, суд звертає увагу, що працівниками поліції було роз'яснено права ОСОБА_1 , (відеозапис 1:56), ознайомлено з протоколами , зокрема на протоколі за ч.1 ст. 130 КУпАП міститься підпис водія ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останній з протоколом ознайомлений, будь-яких заперечень чи зауважень не висловлював, що також свідчить про те, що він ознайомлений з тим, що його відсторонено від керування транспортним засобом, крім того невиконання вищевказаного обмеження не впливає на встановлений факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння і не може бути визнано безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Не заслуговують також на увагу твердження адвоката про необхідність вручення ОСОБА_1 направлення для проходження медичного огляду в медичному закладі з огляду на наступне.
Відповідно до розділу ІІ ч.9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З цього слідує, що поліцейський доставляє водія для проведення огляду в медичному закладі, а направлення є підставою для лікаря цієї медичної установи провести відповідний огляд. Тобто, направлення в медичний заклад складається поліцейським для медичної установи. Вручення цього направлення водієві діючими нормативними актами не передбачено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв'язку із викладеним суд вважає доведеним, що працівники поліції перевірили наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
З огляду на наведене, доводи представника адвоката Грабчука О.В. про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 суд вважає такими, які надані з метою уникнення адміністративної відповідальності останнього, тому суд не може їх покласти в основу свого рішення. Суд звертає увагу на поведінку даної особи, зафіксованої на відео, де останній вчиняв активні дії, щоб переконати працівників поліції не складати протокол (відеозапис 1:41).
Суд вважає, що зібрані докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений способі, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується письмовими доказами по даній справі та відеозаписом з диску, що свідчить про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним ДТП.
Вищевказані докази є належними та допустимими в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300; Код отримувача: 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави, в особі ДСА України, в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу , визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя В. Є. Аксьонов