Справа № 296/7214/24
2/296/913/25
"30" липня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Павлюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2024р. ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р. у розмірі 78182,86 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.02.2021р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №289395857 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 21980,00 грн.
Позивач також вказав, що 28.11.2018р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, та згідно додаткової угоди №27 від 31.12.2020р. а також витягу з реєстру прав вимоги №130 від 20.04.2021р. до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р.
Також, 05.08.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (Додаток №17). В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток 18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток №19) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78182,86 грн.
05.07.2024р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р.
В свою чергу, позичальник свої зобов'язання у вигляді своєчасної оплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту у визначений Кредитним договором термін не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 78182,86 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 21980,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 56202,86 грн.
Представник позивача у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2021р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №289395857 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 21980,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування в розмірі, встановленому умовами кредитного договору (а.с. 24-29).
Згідно п.п. 1.4, 1.4.1. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 175,20 відсотків річних, що становить 0,48 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Пункт 1.4.2. договору, визначено, що за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 579,38 процентів річних, що становить 1,59 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Відповідно до 1.4.3. договору у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем з умовами кредитування.
Відповідно до додатка № 1 до кредитного договору №289395857 від 14.02.2021р. «Графік розрахунків» заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором мала бути сплачена 16.03.2021р. в розмірі 25145,00 грн. з яких: 21980,00 грн. - кредит; 3165,00 грн. проценти (а.с. 29).
Згідно платіжного доручення № 77361ffc-52a2-44d3-9595-28b1d64e5fd9 від 14.02.2021р. року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), №4149-43XX-XXXX-7416 кошти згідно договору №289395857 від 14.02.2021 в розмірі 21980,00 грн. (а.с. 42).
Перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача також підтверджується довідкою № 06_2/2024, виданою ПАТ КБ "Приват Банк" (а.с. 55-57).
З матеріалів справи встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (а.с. 77-87).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому, інші умови договору залишилися без змін (а.с. 58).
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 було викладено у новій редакції (а.с. 67-73).
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 (а.с. 59).
Згідно реєстру прав вимоги №130 від 20.04.2021р. право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 64-66).
Вбачається, що 05.08.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належне йому права вимоги, а ТОВ «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, у тому числі й за кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р. (а.с. 89-91, 103-108).
У подальшому, 30.12.2022р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 про продовження строку дії договору до 31.12.2024р. (а.с. 88)
05.07.2024р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р. (а.с. 129-135).
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78182,86 грн., про що складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024 (Додаток № 24). (а.с. 136-138).
Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №289395857 від 14.02.2021р. становить 78182,86 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 21980,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 56202,86 грн. (а.с. 60-62).
Таким чином між сторонами виникли зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів не повернув.
Суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 78182,86 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 21980,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 56202,86 грн.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024р. та укладено додаткову угоду (а.с. 116-119, 125-128).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 6000,00 грн. (а.с. 102).
За змістом частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Судом встановлено, що заяв про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу від ОСОБА_1 до суду не надходило.
За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст.5,12,13,81, 211,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 289395857 від 14.02.2021р. у розмірі 78182,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання позивачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя В. П. Маслак