Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/933/24
Провадження № 2-о/273/45/25
05 грудня 2025 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Баранівська міська рада про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт її проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Звягельського району Житомирської області, однією сім'єю більше п'яти років.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Звягельського району Житомирської області помер ОСОБА_2 . У зв'язку із його смертю відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на : житловий будинок АДРЕСА_1 .Спадкоємці майна за заповітом - відсутні. Вона та ОСОБА_2 в період з 1992 року та до дня його смерті жили однією сім'єю та вели спільне господарство. Коли ОСОБА_2 помер, вона провела його поховання. Фактично вона прийняла спадщину, так як на день смерті ОСОБА_2 більше тридцяти двох років жила з ним однією сім'єю. Однак, коли звернулася до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину то дізналася, що їй потрібно надати докази про проживання із спадкодавцем однією сім'єю до дня відкриття спадщини не менше п'яти років.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 підтримала свою заяву з підстав, викладених у ній, просила цю заяву задовольнити. Додатково пояснила, що проживала із ОСОБА_2 ще з 1992 року і до його смерті як сім'я, вели спільне господарство, в свій час доглядала батьків ОСОБА_2 .. В ОСОБА_2 дітей не було, а вона має сина від першого шлюбу. Рідна сестра ОСОБА_2 теж вже померла, ще в 2014 році. Вона не може оформити спадщину, бо не має доказів спільного проживання із спадкодавцем.
Представник заінтересованої особи Баранівської міської ради в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника та не заперечує щодо задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є сусідом заявниці та померлого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 більше 20 років. На даний час батьки ОСОБА_2 та його рідня сестра вже померли.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що є сусідом заявниці. Вона проживала з ОСОБА_2 близько 20 років. З ним також проживав син ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , 1983 року народження.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_6 , яка близько 30 років жила з ОСОБА_2 , все робили разом, вели спільне господарство. Дітей у ОСОБА_2 не було.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що знає сім'ю ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вже більше 30 років, вона товаришувала з ними, а також разом з ОСОБА_12 працювала на заводі. Спільних дітей у них не було, а у ОСОБА_11 їх взагалі не було.
Заслухавши пояснення заявниці, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши та оцінивши здобутi й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Положеннями ст. 1264 ЦК України регламентовано, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ст. 3 СК). Статтею 1264 ЦК України захищаються права тих осіб, яких спадкодавець вважав своєю сім'єю і які проживали з ним впродовж тривалого часу. Цей строк встановлюється в п'ять років, тобто, досить тривалий час, за який сторони ведуть спільне господарство, надають допомогу один одному.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_4 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Баранівка Звягельського району Житомирської області ( а.с.13).
Згідно копії виписки із рішення виконавчого комітету Баранівської районної Ради народних депутатів №140 від 31.05.1990 року, акта про завершення будівництва і введення а експлатацію та технічного паспорту домоволодіння, ОСОБА_2 належить житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.8, 9-11,12).
Згідно копії довідки Баранівської міської ради від 03.04.2024 року №361 ОСОБА_1 провела поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та похований 02.03.2024 року на Баранівському кладовищі (а.с.14).
Згідно копії Витягу з Реєстру територіальної громади від 05.03.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована з 31.03.2000 року за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7), а згідно копії Витягу №592 від 10.04.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 - з 03.04.1992 - 05.03.2024 року, ОСОБА_13 - з 12.10.2001 року ( а.с.15).
Маючи намір оформити спадщину, заявниця звернулася до Баранівської державної нотаріальної контори , проте їй було відмовлено в зв'язку з тим, що вона відноситься до четвертої черги спадкування за законом, а тому їй рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (а.с.16).
Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №88/2024 за заявою ОСОБА_1 , про що свідчить лист державного нотаріуса Баранівської державної нотаріальної контори Оксани Паламарчук від 08.11.2025 року та копія спадкової справи (а.с. 47-54).
З огляду на вищевикладене, враховуючи викладені в заяві обставини, показання свідків, письмові докази на підтвердження обставин справи, відсутність заперечень проти задоволення заяви зі сторони заінтересованої особи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, оскільки в ході судового розгляду доведено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю у АДРЕСА_1 понад 5 років до часу відкриття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи те, що встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину, іншої можливості встановити цей факт заявник не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв'язку зі встановленням факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини , а тому заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст. 1216-1218, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Баранівська міська рада про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Звягельського району Житомирської області, однією сім'єю більше п'яти років.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.