Справа № 273/1809/24
Провадження № 2/273/198/25
05 грудня 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту та страхування №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року в розмірі 116868,09 грн., та витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що 16.09.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z52.23388.005704334. За умовами договору, банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 49 999,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту, строком до 16.09.2022 року. Позивач стверджує, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав у повному обсязі, у зв'язку із чим за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 19.12.2023 року складає 116868,09 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 43055,57 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 14,12 грн., заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 73798,4 грн.
19.12.2023 ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» уклали договір факторингу №19/12-2023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу.
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за кредитним договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року.
За умовами договору до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право за кредитним договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року, що був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Після відступлення права грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача від ТОВ «ФК» «Профіт Капітал» до судового засідання не з'явився, у позовній заяві просив слухати справу у відсутність представника та не заперечував проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, про причини неявки суд не повідомила. Жодних заперечень, клопотань та відзиву на позов, а також заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від відповідача на адресу суду не надходило.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.09.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z52.23388.005704334. Відповідно до умов договору №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року банк надає позичальнику кредит для власних потреб шляхом переказу коштів у розмірі 49 999, 00 грн. на відкритий у банку АТ «Ідея Банк» рахунок та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 9677,23 грн, шляхом переказу на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» (а.с.5,6).
Відповідно до п. 1.2-1.4 договору, сума кредиту становить 49 999,00грн., процентна ставка фіксована - 0,01 %, строк кредиту - 36 місяців.
Відповідно до п. 3.2 договору позичальник погодився, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими договору та зобов'язався виконувати їх.
На підтвердження видачі кредиту відповідачу, позивачем надано ордер розпорядження №1,2 АТ «Ідея Банк» (а.с. 10) та виписку по рахунку відповідача відкритому у АТ «Ідея Банк» (а.с. 11-13).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості по кредитному договору №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року, складеного АТ «Ідея Банк», заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.12.2023 року , становить 116868,09 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 43055,57 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 14,12 грн., заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 73798,4 грн. (а.с.14).
19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (а.с.19-25).
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу.
Права вимоги які клієнт відступає фактору за договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами у день укладення договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладення договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною договору.
До договору факторингу №19/12-2023 позивачем доданий друкований реєстр боржників №3 від 19.12.2923, підписаний сторонами, згідно якого до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право грошової вимоги за договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року в загальному розмірі 116868,09 грн. (а.с. 24-28).
На виконання умов договору факторингу №19/12-2023, ТОВ «Оптіма Факторинг» перерахувало АТ «Ідея банк» грошові кошти в розмірі 11576112,00грн. (а.с.29).
22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року (а.с.31-35).
До договору факторингу № 22/12-2023 позивачем доданий друкований реєстр боржників №3 від 22.12.2923, підписаний сторонами, згідно якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги за договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року в загальному розмірі 116868,09 грн. (а.с. 36-38).
На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11861032,61 грн. (а.с.39).
За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право грошової вимоги за договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року, що був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору кредиту №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 , невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором на підставі договору факторингу.
Відповідачем зазначені обставини не спростовано, власного розрахунку заборгованості та доказів сплати заборгованості не надано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2014 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитними договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року за основним боргом в розмірі 43 055,57 грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 14,12 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1.5 договору кредиту та страхування №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року, під час користування кредитом, банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 додатку №1 як «Інші послуги банку».
Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Суд звертає увагу на те, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене, підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 3798,40 грн. відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 43069,69 грн., що складає 36,85 %, тобто 1 115,91 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за кредитним договором №Z52.23388.005704334 від 16.09.2019 року в розмірі 43069 (сорок три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 69 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити .
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», витрати по сплаті судового збору в розмірі 1115,91 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя Бєлкіна Д.С.