справа № 166/1887/25
провадження № 2/166/656/25
іменем України
08 грудня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Фазан О.З., з участю секретаря Приймачук О.М., розглянувши упорядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Директор ТОВ "Фінпром маркет" Гедзь Ольга Віталіївна, у листопаді 2025 року звернулася через систему "Електронний суд" в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8699152 у розмірі 11394,01 гривні, судового збору в розмірі 2422,4 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.
Ухвалою від 05.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання на 08 грудня 2025 року.
До початку розгляду справи по суті 27 листопада 2025 року представник ТОВ "Фінпром Маркет" Ткаченко Ю.О. скерувала до суду заяву про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки станом на час подання цієї заяви відсутня заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Як вбачається із постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонамиу зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 зробив відступ від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року в справі №686/20582/19; від 09 вересня 2020 року в справі № 750/1658/20, конкретизувавши цей висновок тим, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Таким чином, застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України щодо закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.
Беручи до уваги, що у відповідача ОСОБА_1 на даний час відсутня заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 8699152 від 10.04.2025, а також ураховуючи, що представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору, суд уважає, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі слід закрити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору, судовий збір, сплачений при поданні позову, слід повернути позивачу.
З приводу стягнення з відповідачки витрат, понесених позивачем за професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з Акту №5ФП від 21.10.2025, відповідно до яких вартість наданих послуг складає 4500 гривень.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
Керуючись ст.ст. 255 ч. 1 п. 2, 256 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" Ткаченко Юлії Олегівни про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору, сплаченого згідно із платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 579941824.1 від 31 жовтня 2025 року за такими реквізитами: платник ТОВ "Фінпром Маркет", код платника 43311346, рахунок платника UA453005280000026508455000795, одержувач ГУК у Волинській області/смт Ратне/22030101, код одержувача 38009371, Казначейство України, рахунок отримувача UA898999980313111206000003566.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня її вручення.
Суддя Ратнівського
районного суду О.З. Фазан