Справа № 161/24625/25
Провадження № 3/161/7273/25
04 грудня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи
ОСОБА_1 , будучи керівником ТзОВ «Кубай Логістик», допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2025 року (граничний термін подання - 20.10.2025, фактично подано - 21.10.2025), чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
Такими діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ІІ.Пояснення учасників справи
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вину визнала та просила суворо її не карати.
ІІІ.Застосоване судом законодавство
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІV.Висновок суду
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення №2117/03-20-04-04 від 19.11.2025;
- актом про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності №31855/03-20-04-04/43839266 від 05.11.2025.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Водночас, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні - цим кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Одним із невід'ємних прав платника податків згідно із пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України є право подавати контролюючому органу письмові заперечення до акта перевірки в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19.
Проте, доказів того, що суб'єкт господарювання, використовуючи надане законом право, оскаржив до ДПС висновки, викладені в акті за результатами податкової перевірки, суду не надано.
Підпунктом 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та, тим самим, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V.Накладення адміністративного стягнення
Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, за наявності підстав, повинен обговорювати питання про можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Суд взяв до уваги відомості про особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, характер вчиненого правопорушення, відсутність даних про те, що такими діями порушника спричинено велику шкоду чи завдано значних збитків державним або суспільним інтересам, врахував, що строк подання податкової декларації порушено на незначний термін (один день).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява №10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, враховуючи, що одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню, суд вважає, що в даному випадку застосування щодо порушника такого заходу як усне зауваження буде достатнім для виховного впливу та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Отже, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП.
Відповідно провадження у справі слід закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст. ст. 33-35, 283-285, 294 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП,
Провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін