Справа № 320/5716/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.
05 листопада 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
за участю секретаря Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та не чинними окремих положень постанови, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року,
Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
- визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття абзаци 4, 5, 8, 9 пункту 1 «Зміни до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК», наступного змісту:
Абзац 4 пункту 1: «контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції);»
Абзац 5 пункту 1: «для яких регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів, яка створена на дату переходу до стимулюючого регулювання, у 2024 році становить 0 відносних одиниць;
Абзац 8 пункту 1: «контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції);
Абзац 9 пункту 1: «для яких регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів, яка створена після переходу на стимулююче регулювання, у 2024 році становить 0 відносних одиниць».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними та висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставами для скасування зазначеного рішення.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заперечили проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 (із змінами внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 та від 18.05.2022 № 341/2022) введено воєнний стан в Україні.
Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Так, РНБО застосовано на 10 років до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV), а також до фізичних осіб, що є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА», персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Одним із видів обмежувальних заходів є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року», зокрема Акціонерного товариства «Житомиробленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
Наразі, у Вищому антикорупційному суді на розгляді перебуває справа №991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до фізичних осіб про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» та стягнення активів у дохід держави; третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів є ПрАТ «Кіровоградобленерго».
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами відкритого обговорення узгоджено Додаток до Постанови № 1009, яким викладено редакцію Додатку 30 до Постанови № 1175, який доповнено переліком ліцензіатів НКРЕКП (прифронтових ОСР): АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» та ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ».
Перелік прифронтових ОСР визначено за аналогією з переліком ліцензіатів, для яких при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у 2023 році, до яких застосовано окремий підхід до визначення деяких складових структури тарифів.
З метою досягнення балансу інтересів споживачів, держави та учасників ринку, відповідачем вирішено застосувати норми доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову» для таких компаній, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції) на нульовому рівні.
29.11.2023 НКРЕКП прийнято постанову № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії».
Змінами передбачено врахування у 2024 році регуляторних норм доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову», зокрема для ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць, зокрема для ПрАТ «Кіровоградобленерго».
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем деяких положень постанови від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК», позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані положення постанови від 09.12.2023 № 2243 прийняті НКРЕКП на підставі Закону України №1540-VIII, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість та правомірність дій відповідача.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб?єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Статтею 3 Закону про НКРЕКП встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб?єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є, серед іншого, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом. забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов?язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Крім того, відповідно до частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Таким чином, судом встановлено, що Законом про НКРЕКП Регулятору надані повноваження здійснювати державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та приймати обов?язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції за принципами, зокрема своєчасності прийняття рішень.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час.
Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, ї територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 №279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
РНБО застосовано на 10 років до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV), а також до фізичних осіб, що є засновниками ТОВ «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Одним із видів обмежувальних заходів є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
У відповідності до Указу Президента № 279/2023 від 12.05.2023 року до ряду суб?єктів застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Так, персональні санкції застосовано до ВС Енерджі Інтернешнл HB (VS Energy International NV). Відомості згідно з даними Торгової палати Королівства Нідерланди: реєстраційний номер - 34167415. Місцезнаходження юридичної особи: Королівство Нідерланди, м. Амстердам (Keizersgracht 62, 1015CS Amsterdam, Netherlands), ОСОБА_8, Адреса: АДРЕСА_2, Громадянство: Латвія, ОСОБА_9, Адреса: АДРЕСА_4, Громадянство: Латвія, ОСОБА_6 , Адреса: АДРЕСА_3, ОСОБА_7 , Адреса: АДРЕСА_1, Громадянство: Німеччина, ОСОБА_10, Адреса: АДРЕСА_5, Громадянство: Латвія.
Серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 №279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року», зокрема Акціонерного товариства «Житомиробленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Акціонерного товариства «Херсонобленерго».
Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» визначено, що рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
Згідно зі статтею 3 Закону про НКРЕКП, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Враховуючи те, що рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року» є чинним, а також враховуючи відсутність позиції Кабінету Міністрів України та РНБО із зазначених у листах НКРЕКП питань, відповідачем розглянуто питання щодо доцільності застосування норм доходів на РБА «стару» та РБА «нову» для отримання такими компаніями прибутку при встановленні (формуванні) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у 2024 році.
На засіданні НКРЕКП, яке відбулось у формі відкритого слухання 19.10.2023 схвалено проєкт рішення, що має ознаки регуляторного акта, - постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП» (далі - Проєкт рішення), яким актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» (далі - Постанова № 1009) та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (далі - Постанова № 1175).
Схваленим Проєктом рішення зокрема було передбачено:
1) врахування у 2024 році регуляторної норми доходу на РБА «стару», для прифронтових ОСР, а також для ліцензіатів, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції)) (далі - ліцензіати, до власників яких застосовано санкції), на рівні 0 відносних одиниць;
2) врахування у 2024 році регуляторної норми доходу на РБА «нову», для прифронтових ОСР та ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць;
3) фіксування у 2024 році для прифронтових ОСР амортизації на «стару» та «нову» бази активів на рівні, врахованому в тарифах 2023 року;
4) фіксування на 2024 рік для прифронтових ОСР прогнозованого обсягу електричної енергії, що розподіляється на 1 та 2 класах напруги, прогнозованого обсягу корисного відпуску електричної енергії на 1 класі напруги та прогнозованого обсягу електричної енергії, що надходить від генеруючих компаній безпосередньо на 2 клас напруги, на рівні, врахованому в тарифах 2023 року.
Проєкт схваленого рішення 19.10.2023 НКРЕКП розміщено на вебсайті Регулятора для отримання до 30.10.2023 (включно) зауважень та пропозицій.
До НКРЕКП надійшли зауваження та пропозиції до Проєкту рішення від AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», AT «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», ПАТ «Кіровоградобленерго», ПАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», ГС «РОЗУМНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ТА USAID ПРОЄКТ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ.
За результатами опрацювань наданих зауважень та пропозицій підготовлено зведену таблицю зауважень «Узагальнені зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, - проєкту постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП» із попередньою позицією щодо їх прийняття або відхилення, яку було розмішено на вебсайті НКРЕКП.
Відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866, 13.11.2023 у форматі відеоконференції відбулося відкрите обговорення Проєкту рішення, за результатами якого складено Протокол відкритого обговорення разом з таблицею узгоджених позицій з остаточною позицією Регулятора, який 21.11.2023 оприлюднено на вебсайті HKPEKП.
За результатами відкритого обговорення НКРЕКП узгоджено Додаток до Постанови № 1009, яким викладено редакцію Додатку 30 до Постанови № 1175, який доповнено переліком ліцензіатів НКРЕКП (прифронтових ОСР): АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» та ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ».
29.11.2023 НКРЕКП на засіданні, що відбулось у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії».
Змінами передбачено врахування у 2024 році регуляторних норм доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову», зокрема для ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць, зокрема для ПрАТ «Кіровоградобленерго».
Колегія суддів враховує, що факт наявності рішення РНБО від 12.05.2023, яке введено в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» є підставою для його обов?язкового виконання органами виконавчої влади, в межах компетенції, зокрема НКРЕКП.
Так, з огляду на те, що за приписами Закону № 1540 НКРЕКП наділено повноваженнями формулювання цінової та тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (фактично в сфері критичної інфраструктури), ліцензіати (суб'єкти господарювання), у якій є суб'єктами природної монополії, встановлення домірної цінової та тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, враховуючи обставини воєнного стану та суб'єктів господарювання, включаючи бенефіціарних власників, є не дискримінацією, а дискреційними повноваженнями НКРЕКП в комплексі дій органів державної влади щодо забезпечення захисту суверенітету України та її економічної безпеки зокрема.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову є обґрунтованими, послідовними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані положення постанови від 09.12.2023 № 2243 прийняті НКРЕКП на підставі Закону України №1540-VIII, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені законодавством.
Позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності спірних положень в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.
Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та не чинними окремих положень постанови - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови складено 18.11.2025.