П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/23848/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У червні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову №339 від 16 квітня 2025р., винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 10 липня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 №339 від 16.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 ..
Закрито провадження в адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення по обставинами викладеним у протоколі серії №339 від 11.04.2025.
Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 17 вересня 2025р. задоволено частково заяву подану в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Сігнаєвським А.О. про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат по адміністративної справі за позовом ОСОБА_1 до Київського РТЦКСП м.Одеси про визнання протиправної та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Київського РТЦКСП витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 800грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,2грн., а всього стягнути судові витрати на суму 24 011,2грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Не погодившись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначаються ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Частиною 1 ст.295 КАС України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
При цьому, суддя зазначає, що оскільки ст.286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів, а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч.2 ст.295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Суддя зауважує, що оскільки додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі, то строк на апеляційне оскарження додаткового рішення також становить 10 днів.
Як встановлено суддею, додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси прийнято 17 вересня 2025р..
При цьому, із апеляційною скаргою позивач звернувся до суду через ЄСІТС 1.12.2025р., тобто з пропуском 10-денного строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач обґрунтовував поважність причин пропуску строк системним характером проблем з відшкодування витрат на правничу допомогу, поєднанням навчального навантаження в аспірантурі, стану здоров'я та паралельними судовими справами, вплив воєнного стану, відключеннями електроенергії та порушенням права на ефективний захист, значенням цієї справи та витрат на правничу допомогу для позивача.
Надаючи оцінку вказаному, суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Щодо посилань апелянта на введений в Україні воєнний стан та постійні повітряні тривоги, суддя вказує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, і роботи громадян України. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У свою чергу, апелянт не надав доказів, що відключення електроенергії, стан здоров'я були причиною пропуску процесуального строку та мали місце в період з дня складення повного судового рішення суду першої інстанції 17.09.2025р. до подання апелянтом апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Також суддя зазначає, що навчання в аспірантурі не є неочікуваною та непереборною обставиною, яка перешкодила позивачу у встановлені процесуальним законодавством строки оскаржити додаткове рішення суду, адже процес навчання проводиться у відповідності до заздалегідь спланованого графіку, про який здобувач освіти належним чином обізнаний.
Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Суддя зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Відтак, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якій зазначити поважні причини пропуску строку, якщо такі є, та надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,286,296,298,299 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, судова колегія відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ