Справа № 157/1680/25
Провадження №2/157/743/25
01 грудня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника органу опіки та піклування Решетовської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради», про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради», про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивовано тим, що 20 липня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося. Внаслідок різних поглядів на життя у них стали частими сварки, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Шлюбні відносини фактично припинились. У квітні 2024 року відповідачка залишила дитину з позивачем та покинула сім'ю. Як відомо позивачу, відповідачка виїхала на постійне місце проживання за кордон, до Республіки Польща, де проживає по теперішній час. Відповідачка відсторонилася від сина та перестала виконувати свої батьківські обов'язки відносно нього. З моменту свого від'їзду відповідачка лише один раз у січні 2025 року приїжджала до України та навідувала сім'ю протягом декількох днів. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 січня 2025 року у справі №157/2080/24 шлюб між сторонами розірвано. Після розлучення сторін відповідачка не змінила свого відношення до сина. Відповідачка байдужа до дитини, не цікавиться її життям та здоров'ям, не проявляє до неї материнської турботи, не надає коштів на її утримання. Така поведінка відповідачки є сталою та усвідомленою, відповідачка фігурує в житті сина лише згадкою у свідоцтві про народження та не має наміру змінювати своє відношення. Про свою згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відкрито повідомляє в нотаріально посвідченій заяві від 21.08.2025.
Відповідачка покинула сина на позивача та свідомо обрала життєві умови, за яких вона відсутня у всіх без винятку аспектах життя дитини. Загалом життя сина відповідачку не обходить, вона тривалий час не піклується про нього, не відвідує, не проявляє інтересу до нього та його поглядів і захоплень. Через тривалу відстороненість відповідачки від сина між ними відсутній психоемоційний зв'язок, який може існувати між матір'ю та дитиною. З моменту залишення відповідачкою дитини нею став опікуватися виключно позивач. Позивач вирішує всі питання життєдіяльності, розвитку та виховання сина: забезпечує всім необхідним для його гармонійного розвитку, переймається його проблемами, цікавиться почуттями та інтересами, сприяє розширенню світогляду, вкоріненню культурних і духовних цінностей, притаманних люблячій сім'ї. В свою чергу, відповідачка зникла з життя сина та переклала весь тягар батьківських обов'язків на позивача: не проводить спільно час, не турбується, не бере будь-якої участі у вихованні та піклуванні, відсутня у всіх важливих подіях у житті дитини. Означене зафіксовано працівниками Відділу «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради» в акті обстеження умов проживання від 05.09.2025, зокрема зазначено: «Зі слів дитини, мама не телефонує та не цікавиться як він, як його здоров'я та що він любить. Всі потреби дитини забезпечує батько».
Відповідачка зрідка згадувала сина, що проявлялося в поодиноких телефонних дзвінках. Але навіть під час таких дзвінків відповідачка завжди ігнорувала прохання сина приїхати до нього. Попри це, відповідачка завжди мала право на безперешкодну участь у вихованні, турботі про сина. Позивач ніколи не чинив перепон, не встановлював будь-яких обмежень для спілкування відповідачки з дитиною, жодних спорів щодо місця її проживання не було. Однак, відповідачка, всупереч ч. 2 ст. 157 СК України, надалі продовжує ігнорувати наявність сина. Жодні дії, які свідчили про спроби відповідачки з'явитись в житті дитини, налагодити з нею сімейні стосунки, останньою не вчиняються. Фактичні обставини такі, що відповідачка в житті сина відсутня майже півтора роки. Відповідачка та хлопчик емоційно відсторонені, між ними відсутній будь-який емоційний зв'язок, який може існувати між матір'ю та дитиною. Відсутність емоційних контактів між відповідачкою та дитиною підтверджено психологом ОСОБА_5 під час проведення психологічного обстеження та діагностичної бесіди з дитиною, що відображено у психологічній характеристиці (висновку) на дитину від 25.08.2025. Психолог констатувала, що хлопчик жодним чином не згадує відповідачку на малюнках та під час спілкування, що свідчить про відсутність емоційного контакту між ним та відповідачкою. Відсутність матері у житті дитини не викликає у неї вираженої тривоги, оскільки емоційні потреби у любові та підтримці задовольняються позивачем. На основі проведеного психологічного обстеження дитини психолог встановила, що основним значущим дорослим у її житті є позивач, з яким у хлопчика тісний і теплий емоційний зв'язок. У розповідях та на малюнках дитина підкреслює, що з позивачем їй спокійно, комфортно та безпечно. Хлопчик виявляє чітке бажання проживати з батьком. Враховуючи все викладене вище, психолог зауважила, що для збереження психологічного благополуччя та гармонійного розвитку хлопчика доцільним є його подальше виховання та проживання з позивачем.
Відповідачка не зацікавлена в отриманні дитиною освіти, її успіхами в навчанні та підготовці до самостійного життя. Матір ігнорує та не турбується про стан здоров'я сина, не забезпечує йому необхідного медичного догляду та не супроводжує під час візитів до лікарів. Обов'язки по забезпеченню здобуття дитиною освіти, її вихованню та лікуванню виконує лише позивач.
Відповідачка, всупереч ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 3 ст. 150 СК України, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток сина, не виявляє жодного інтересу до його виховання, не виконує свій обов'язок по забезпеченню здобуття хлопчиком повної загальної середньої освіти та підготовці його до самостійного життя. Саме батько сприяє отриманню сином знань, його різносторонньому розвитку, допомагає під час навчання та турбується за його майбутнє. Всі питання, які виникали й виникають під час відвідування дитиною закладу освіти узгоджуються та вирішуються виключно з позивачем та бабусею хлопчика ОСОБА_6 . За характеристикою учня 3-Г класу ЗЗСО «Камінь-Каширський ліцей» №2 м. Каменя-Каширського ОСОБА_4 від 25.08.2025 №01.02/172 хлопчик навчається в ліцеї з 01 вересня 2023 року по теперішній час. Хлопчик веселий, товариський, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями, зарекомендував себе як старанний учень, котрий бере активну участь у громадському житті школи та класу. Як зазначено працівниками навчального закладу, ОСОБА_4 проживає та виховується татом і бабусею. Позивач відповідально ставиться до виховання дитини, регулярно відвідує школу, бере активну участь у навчанні сина та житті класу, забезпечує йому всі умови для всебічного розвитку і навчання. Батько постійно цікавиться успіхами дитини. Хлопчик завжди охайний та доглянутий. Як зауважено в характеристиці, взаємовідносини хлопчика з позивачем будуються на теплій та доброзичливій основі. Батько сумлінно ставиться до задоволення потреб дитини з метою підтримання її нормального стану здоров'я та хорошого рівня розвитку. Відповідачка контакт зі школою та класним керівником сина не підтримує. Ніколи не відвідує ліцей, щоб привести або забрати дитину. Навчальними досягненнями або шкільним життям дитини не цікавиться.
Всупереч ч. 1 ст. 59 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та ч. 2 ст. 150 СК України відповідачка з моменту залишення сина повністю переклала всі батьківські обов'язки щодо піклування про його здоров'я на позивача. Відповідачка байдуже відноситься до здоров'я дитини, не з'ясовує інформацію про її самопочуття, не здійснює супровід на прийомах до лікарів, не з'являється на будь-яких медичних обстеженнях та не надає кошти на ліки. Саме позивач займається лікуванням сина, коли він хворіє, супроводжує до лікарів і на планове обстеження, підтримує зв'язок із сімейним лікарем дитини. З метою отримання відомостей щодо виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків із піклування про здоров'я ОСОБА_4 представник позивача направила сімейному лікарю дитини ОСОБА_7 адвокатський запит, на який лікар надала відповідь та повідомила, що відповідачка, як законний представник дитини, з 01.04.2024 по дату надання відповіді не зверталась будь-яким чином для отримання інформації про стан здоров'я дитини. Відповідачка не супроводжувала дитину до лікаря, не з'являлась на прийоми до ОСОБА_7 особисто, як до лікуючого лікаря хлопчика, та не брала участь у його плановому обстеженні чи лікуванні. Як повідомила лікар, малолітній ОСОБА_4 приходив на прийом виключно у супроводі свого батька. З огляду на викладене, поведінка відповідачки свідчить про усвідомлене ухилення від виконання своїх прямих батьківських обов'язків щодо піклування про здоров'я дитини, її виховання та здобуття нею освіти, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 150, ч. 1 ст. 59 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідачка матеріально не забезпечує сина, ігноруючи приписи ч. 1 ст. 180 СК України, що передбачають обов'язок обох батьків утримувати власну дитину до її повноліття. Утримання дитини та закриття її потреб здійснюється виключно за рахунок коштів позивача. Такі дії відповідачки не відповідають інтересам хлопчика, які мають бути основною турботою матері, та порушують принцип рівності прав і обов'язків сторін по утриманню спільної дитини.
Разом із цим, із моменту залишення відповідачкою сім'ї дитина перебуває на повному матеріальному забезпеченні позивача. Батько виключно за власний рахунок покриває витрати на харчування, ліки, іграшки, одяг та інші необхідні для життєдіяльності та гармонійного розвитку сина витрати. Згідно з актом, для проживання дитини створено хороші умови. Хлопчик проживає у приватному чотирьохкімнатному будинку, в якому є косметичний ремонт, пластикові вікна, великий запас продуктів харчування. Сім'я має домашнє господарство. Хлопчик має особистий простір - окрему кімнату з усіма необхідними меблями для його проживання та розвитку. Дитина забезпечена одягом, взуттям та канцелярським приладдям. Відповідачка натомість жодного матеріального забезпечення дитині не надає, зобов'язання по утриманню нею не виконувались та не виконуються зараз. Позивач не звертався до суду за стягненням аліментів із відповідачки, оскільки сподівався, що остання усвідомить існування в її дитини потреб у харчуванні, лікуванні, навчанні, що вимагають матеріальних вкладень з її сторони, як матері.
Відповідачка свідомо покинула дитину та виїхала за кордон влаштовувати своє особисте життя. Тривалий час вона нехтує своїми батьківськими обов'язками. Через тривале відсторонення відповідачки від хлопчика між ними відсутній психоемоційний зв'язок, який може виникнути між матір'ю і дитиною. Поведінка відповідачки є вольовою, систематичною та умисною. Про впевнене, стійке й послідовне бажання відповідачки перестати юридично існувати в житті сина вказує її нотаріально посвідчена заява про позбавлення батьківських прав матері та передачу всіх прав і обов'язків батькові від 21.08.2025. А тому, позбавлення батьківських прав відповідачки, котра довгий час не брала та не планує брати участь у вихованні дитини не погіршить якість її життя. Збереження ж батьківських прав за матір'ю, котра ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, проявляє поведінку, яка суперечить принципам сімейних відносин та моральним засадам суспільства, не відповідатиме інтересам дитини. В свою чергу, малолітній ОСОБА_4 має своє сформоване соціальне середовище, комфортний для нього життєвий уклад і звичний спосіб життя. Позивач забезпечує сина всім необхідним, любить та піклується про нього. Між батьком та сином наявний міцний емоційний зв'язок.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_8 .
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у заяві, просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_8 . Також зазначила, що позивач не бажає стягувати аліменти з відповідачки, оскільки вважає, що цей обов'язок мати дитини має виконувати добровільно.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про визнання позову, в якій просила справу розглянути без її участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради» ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що під час обстеження матеріально-побутових умов проживання малолітнього ОСОБА_4 вона спілкувалася з дитиною. Хлопчик не згадує про матір та потребує лише батька. Під час підготовки висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відповідачка спілкувалася з членами комісії по телефону та повідомила, що не бажає виховувати сина. Після того ОСОБА_3 на зв'язок більше не виходила. Тому підтримує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її сина ОСОБА_8 .
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
З оглянутої в судовому засіданні копії рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 січня 2025 року (а.с. 16-17) встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 липня 2016 року по 17 лютого 2025 року. За час шлюбу в сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.2017 (а.с. 13). Дитина проживає з батьком, що встановлено з витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади №2025/012047074 від 22.08.2025.
Із відповідей з Камінь-Каширської міської ради Волинської області №4231/01-27/2-25 від 02.10.2025 та з Камінь-Каширського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області №0715-255/0715.1-25 від 03.10.2025 вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 05 травня 2025 року знята з реєстрації.
Також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 27 листопада 2025 року №11/26 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 » (а.с. 77) затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 74-76). Висновок обґрунтовано тим, що в квітні 2024 року ОСОБА_10 виїхала в Республіку Польща з метою покрашення матеріального становища сім'ї та забезпечення кращих умов проживання та утримання сина. Зі слів ОСОБА_2 , батька ОСОБА_8 , його колишня дружина налагодила стосунки з іншим чоловіком та народила від нього дитину. З ним, як із батьком малолітнього сина, стосунків не підтримує, з їх спільною дитиною не спілкується, коштів на його утримання не надсилає, на день народження та інші свята не вітає, подарунків не передає. З його слів, навчанням, вихованням, розвитком, утриманням сина ОСОБА_8 займається він сам. На підтвердження своїх слів надав відповідні довідки. Працівники відділу «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради» провели бесіди із профільними спеціалістами, які видали довідки. Вони підтвердили достовірність наданої інформації. Зокрема згідно з довідкою №01.02/172, виданої 25 серпня 2025 року ЗЗСО «Камінь-Каширський ліцей» №2 вихованням та розвитком учня 3-Г класу займається батько ОСОБА_2 . Саме він бере активну участь у шкільному житті сина, спілкується з класним курівником, дирекцією, відвідує шкільні свята, батьківські збори, створює умови для нормального, всебічного розвитку дитини. Взаємовідносини будуються на теплій та доброзичливій основі. Мама ОСОБА_3 контакту зі школою та класним керівником не підтримує, ніколи не відвідує ліцей, навчальними досягненнями та шкільним життям сина не цікавиться.
Сімейний лікар ОСОБА_8 в інформаційній довідці №15 від 28 серпня 2025 року повідомляє, що з 01 квітня 2024 року мама ОСОБА_4 не зверталась за інформацією про стан здоров'я дитини, не здійснювала супроводу та не з'являлася на прийом до лікаря, не брала участі у плановому обстеженні та при потребі лікуванні сина. Всі питання про стан здоров'я вирішувалися з батьком ОСОБА_11 .
Практичний психолог стверджує, що ОСОБА_4 має теплі, тісні емоційні зв'язки з батьком ОСОБА_2 , описує його як турботливого, люблячого, уважного. Підкреслює спільність з батьком, проявляє почуття захищеності у його присутності. Мама ОСОБА_3 у малюнках та розповідях хлопця не представлена, що відображає реальну відсутність емоційного контакту. У ході занять ОСОБА_8 висловив бажання проживати з батьком, підкреслюючи, що з ним почувається спокійно, комфортно та безпечно. Інформаційна довідка датована 25 серпня 2025 року.
В процесі підготовки висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 начальник відділу «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради» зв'язувалась із ОСОБА_12 за допомогою застосунку «Вайбер». Вона повідомила, що згідна на позбавлення батьківських прав. Також вона надіслала нотаріально посвідчену згоду на позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 . Документ виданий 21 серпня 2025 року в м. Варшава Республіки Польща. Під час бесіди ОСОБА_3 були роз'яснені її права та обов'язки про створення умов для належного утримання, виховання та розвитку дитини, також було попереджено, що за невиконання своїх батьківських обов'язків вона може бути позбавлена батьківських прав відносно свого сина. Розмова була одноразова, більше ОСОБА_10 на дзвінки не відповідала.
Умови проживання малолітнього ОСОБА_13 працівники відділу «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради» обстежили 05 вересня 2025 року. ОСОБА_8 має місце для спання, відпочинку, ігор. У достатній кількості забезпечений одягом, взуттям, ігровими та розвиваючими матеріалами. Всі особисті речі, меблі в кімнаті високої якості та відповідають вікові. Батько турбується про сина, створює належні умови для його утримання, навчання, виховання та розвитку, забезпечує матеріально. Із ОСОБА_8 проведено бесіду, під час якої він повідомив, що мама не телефонує, з ним не розмовляє, подарунків чи грошей не передає, приїжджала давно. Виходячи з викладеного, позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та таким, що відповідає його інтересам.
З наданої закладом загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей» №2 Камінь-Каширської міської ради Волинської області характеристики 25.08.2025 (а.с. 27) вбачається, що ОСОБА_4 навчається у 3-Г класі вказаного навчального закладу. Мама ОСОБА_3 , тато ОСОБА_2 . Зарекомендував себе як старанний учень, має навчальні досягнення достатнього рівня, довільну зорову, слухову пам'ять, добре запам'ятовує навчальний матеріал. Має здібності до вивчення предметів у математичному напрямку. На уроках намагається брати активну участь. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. Веселий, товариський, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Про дитину відомо, що хлопчик проживає і виховується татом і бабусею. Тато дитини ОСОБА_2 відповідально ставиться до виховання дитини, бере активну участь у лікуванні та навчанні сина, забезпечує йому всі умови для нормального та всебічного розвитку дитини. Батько учня ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню дитини, бере активну участь у житті класу. Постійно цікавиться успіхами дитини та регулярно відвідує школу. Він забезпечує все необхідне для повноцінного розвитку і навчання дитини. Дитина завжди охайна, доглянута. Взаємовідносини ОСОБА_4 з татом будуються на теплій та доброзичливій основі. Батько відповідально ставиться до задоволення потреб дитини з метою підтримання нормального стану здоров'я та хорошого рівня розвитку дитини. Матір дитини ОСОБА_3 контакту зі школою і класним керівником не підтримує. Ніколи не відвідує ліцей, щоб привести або забрати дитину ОСОБА_4 . Навчальними досягненнями або шкільним життям дитини не цікавиться.
Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачка не виконує своїх батьківських обов'язків і на час розгляду справи не змінила своє відношення до цього, а тому є всі підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_8 .
Відповідно до частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У цьому випадку суд не вирішує питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина, оскільки позивач відмовився від їх стягнення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 164, 166 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ «Служба у справах дітей Камінь-Каширської міської ради», вулиця Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, 44501, код в ЄДРПОУ 34836909.
Повне рішення суду складено 05 грудня 2025 року.
Головуючий Б.С. Гамула