Справа № 156/1066/25
Провадження № 2/156/461/25
Рядок статзвіту № 69
05 грудня 2025 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши в режимі відкритих судових засідань у залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, ухвалив додаткове судове рішення про таке:
1. Підстави для ухвалення додаткового рішення у справі. Процедура.
1.1. Іваничівським районним судом Волинської області 27.11.2025 завершено з ухваленням рішення по суті спору розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
1.2. Оскільки сторона позивача до закінчення судових дебатів заявила про наявність судових витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати до суду докази на підтвердження таких витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду, суд з власної ініціативи призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення з цього питання на 05.12.2025 на 11 год. 00 хв..
1.3. Позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Білецька І.М. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення судом, однак для участі в судовому засіданні не прибули. Водночас 01.12.2025 адвокат Білецька І.М. надала до суду заяву про компенсацію судових витрат, а також на підтвердження понесених позивачкою судових витрат - акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої/правової/допомоги від 27.11.2025, розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу від 27.11.2025, квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.11.2022 № 27-11/01.
1.4. Відповідач ОСОБА_2 , був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, 02.12.2025 надав до суду клопотання про визнання заяви сторони позивача, не заперечував щодо задоволення заявлених вимог та стягнення за нього судових витрат.
1.5. За змістом ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
1.6. З огляду на це та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
1.7. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
1.8. Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Докази сторін щодо понесених судових витрат.
2.1. При зверненні до Іваничівського районного суду Волинської області 03.09.2025 з позовною заявою ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
2.2. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей була підготовлена адвокатом Білецькою І.М. (а. с. 1-2), на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2025 (а.с.15); позивачка сплатила за надані адвокатом послуги 2000,00 грн.
2.3. Стороною позивача надані до суду копія договору від 02.09.2025 про надання правничої (правової) допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 27.11.2025, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу 27-11/01 (а.с.52-57).
2.4. Відповідач ОСОБА_2 уклав з договір з адвокатом Пилипюком Б.Г. про надання правничої допомоги, його інтереси під час судового розгляду справи № 156/1066/25 представляв адвокат Пилипюк Б.Г. Відповідач не вимагає компенсації витрат на правничу допмогу (повної чи часткової) за рахунок позивачки.
3. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд.
3.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
3.2. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.3. ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (як позивачка, котра звертається до суду з позовом про стягнення аліментів).
3.4. За змістом ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
3.5. Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71цс19), від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19). Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
3.6. Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру необхідно сплачувати судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.7. Оскільки у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (п.3 ч.1 ст. 176 ЦПК України), то заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають оплаті на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У грошовому вираженні ця сума складає 1 211,20 грн. (на підставі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з розрахунку: 0,4 х 3028,00 грн. = 1211,20 грн.). Саме таку суму судового збору суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
3.8. ОСОБА_1 доведені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката Білецької І.М. (в межах суми 2000,00 грн.), позивачка не заперечує факту отримання попередньої консультації щодо предмета спору від саме цього адвоката, підготовки тексту позовної заяви саме цим адвокатом, адвокат готувала від імені та в інтересах позивачки інші заяви з процесуальних питань (а. с. 32,52-53) ОСОБА_1 не вважає надмірними понесені нею витрати на отримання професійної правничої допомоги.
3.9. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
3.10. Сторона відповідача не заперечувала щодо заявлених вимог та стягнення судових витрат понесених стороною позивача, пов'язаних із розглядом справи, не заявила клопотання щодо зменшення з мотивів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
3.11. Рішенням суду від 27.11.2025 у справі № 156/1066/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задоволено. Водночас суд враховує, що справа № 156/1066/25 за своєю сутністю є малозначною, судовий розгляд її здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, складності у встановленні фактичних підстав позову не вбачається, у розгляді справи представниця позивача (адвокат) не брала участі особисто. Тому, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат заявлених позивачкою по справі.
Керуючись ст. 133,137,141,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Волин.обл/смт Іваничі/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA218999980313141206000003484; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 05.12.2025.
Учасники справи:
1)позивачка - ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
2)відповідач - ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя А. Є. Бєлоусов