П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7138/25
Суддя першої інстанції: Хлімоненкова М.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 18.09.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
11.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Мейлан» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.02.2025 №№UA500110/2025/000036/1, UA500110/2025/000037/1, від 06.03.2025 №UA500110/2025/000040/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 27.02.2025 №№UA500110/2025/000069, UA500110/2025/000070, від 06.03.2025 №UA500110/2025/000074.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів, є необґрунтованими та не можуть впливати на числові значення заявленої митної вартості товару. На думку позивача, до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяли митному органу застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 позов задоволений з підстав того, що позивачем, для оформлення товару за першим методом, надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими. Також, суд першої інстанції вказав, що відповідачем безпідставно застосовано оскаржуваними рішеннями резервний метод для визначення митної вартості товару, зазначаючи при цьому, що спірні рішення митниці не містять інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування щодо обсягів, умов поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт вказує, що зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.11.2022 між ТОВ «Мейлан» (покупець) та IBU Trade Kft. (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №IBU/МЕІ -151122, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання, іменовані товари, у відповідності з документами на відвантаження, узгодження і підписаними сторонами на кожну поставку окремо, на умовах, зазначених у даному випадку у даному контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. /а.с.19-23/
З метою митного оформлення імпортованого товару, 27.02.2025 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500110001525U9 на імпортований товар (велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, з недорогоцінного металу, нові, без двигуна, (частково в розібраному стані), виробник: TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO.,LTD; країна виробництва: CN). /а.с.43-44/
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №0554 від 29.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Соmmercial invoice) №0554 від 29.11.2024; домашній коносамент (House bill of lading) №S0124110554 від 29.11.2024; навантажувальний документ (Bordereau) №NOR1032 від 27.02.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №0554 від 29.11.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.11.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (цінова довідка) №2564/25 від 27.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IBU/MEI-151122 від 15.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №310120240000042411 від 29.11.2024.
Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: митна декларація країни відправлення від 29.11.2024 №310120240000042411 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта, наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується, шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;
у поданому до митного оформлення коносаменті від 29.11.2024 №S0124110554 зазначено інформацію про проведення страхування, але до митного оформлення не надано документів, які містять відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, що свідчить про не включення такої складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар, відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України;
у поданих документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; переклад декларації країни відправлення; страхові документи, що стосуються вантажу.
27.02.2025 позивачем направлено митному органу лист, яким повідомлено, що інших документів надано не буде. /а.с.42/
27.02.2025 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000036/1, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано резервний метод, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 5,0205 дол.США/кг. замість 1,85 дол.США/кг., яка була заявлена декларантом. /а.с.45-46/
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000069. /а.с.26/
27.02.2025 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500110001524U0 на імпортований товар (товар №1 - велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, з недорогоцінного металу, нові, без двигуна, (частково в розібраному стані); товар №2 - частини двоколісних велосипедів: багажний кошик велосипедний-41шт. Виробник: TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD; країна виробництва: CN.). /а.с.77-79/
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №0560 від 29.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Соmmercial invoice) №0560 від 29.11.2024; домашній коносамент (House bill of lading) №S0124110560 від 29.11.2025; навантажувальний документ (Bordereau) №NOR1031 від 27.02.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №0560 від 29.11.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (цінова довідка) №2563/25 від 27.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IBU/MEI-151122 від 15.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №310120240000042410 від 29.11.2024.
Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: митна декларація країни відправлення від 29.11.2024 №310120240000042410 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта, наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується, шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;
у поданому до митного оформлення коносаменті від 29.11.2024 №S0124110560 зазначено інформацію про проведення страхування, але до митного оформлення не надано документів, які містять відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, що свідчить про не включення такої складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар, відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України;
у поданих документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; переклад декларації країни відправлення; страхові документи, що стосуються вантажу.
27.02.2025 позивачем направлено митному органу лист, яким повідомлено, що інших документів надано не буде. /а.с.76/
27.02.2025 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000037/1, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано резервний метод, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 5,0205 дол.США/кг. замість 1,85 дол.США/кг., яка була заявлена декларантом; №2 скориговано до рівня 5,0204 дол.США/кг. замість 1,3610 дол.США/кг., яка була заявлена декларантом /а.с.80-81/
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000070. /а.с.68/
05.03.2025 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500110001645U5 на імпортований товар (товар №1 - камери гумові, пневматичні, нові для велосипедів, товар №2 - шини пневматичні гумові нові для велосипедів. Виробник: TIANJIN TEXTILE GROUP IMPORT AND EXPORT INC; країна виробництва: CN). /а.с.115-117/
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №0573 від 29.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Соmmercial invoice) №0573 від 29.11.2024; домашній коносамент (House bill of lading) №S0124110573 від 29.11.2024; навантажувальний документ (Bordereau) №NOR1033 від 05.03.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №0573 від 29.11.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.11.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (цінова довідка) №2565/25 від 05.03.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IBU/MEI-151122 від 15.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №310120240000042414 від 29.11.2024.
Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п.6.3 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
відповідно до п.4.5 Контракту продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, виробника товару; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову).
06.03.2025 позивачем направлено митному органу лист, яким повідомлено, що інших документів надано не буде. /а.с.113/
06.03.2025 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000040/1, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано резервний метод, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 1,82 дол.США/кг. замість 0,6 дол.США/кг., яка була заявлена декларантом; №2 скориговано до рівня 2,02 дол.США/кг. замість 0,6 дол.США/кг., яка була заявлена декларантом /а.с.118-119/
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000074. /а.с.106-107/
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями: №25UA500110001536U2 від 28.02.2025; №25UA500110001534U4 від 28.02.2025; №25UA500110001671U2 від 06.03.2025.
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень про коригування митної вартості товарів від 27.02.2025 №UA500110/2025/000036/1, №UA500110/2025/000037/1, від 06.03.2025 №UA500110/2025/000040/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 27.02.2025 №UA500110/2025/000069, №UA500110/2025/000070, від 06.03.2025 №UA500110/2025/000074.
В даному випадку, із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано за основним методом з тих підстав, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з наведеним, Одеською митницею для визначення митної вартості товару застосовано резервний метод.
При цьому, за наслідком проведення митних процедур, відповідачем у спірних рішеннях від 27.02.2025 №UA500110/2025/000036/1, №UA500110/2025/000037/1 зазначено, що копії митних декларацій країни відправлення не містять відомостей про інвойси, на підставі яких здійснювався експорт товару, відсутні печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта, не зчитується QR-код (наявний на бланку митних декларацій), шрифт заповнених граф митних декларацій візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації, у графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару та зазначена лише загальна вартість товару. Також, митним органом зауважено, що копії митних декларацій країни відправлення декларантом надано без перекладу на українську мову. Крім того, контролюючий орган посилався на відсутність документів, які містять відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначення витрат на страхування в графі 22 декларацій митної вартості, хоча в коносаментах вказано інформацію про проведення страхування товарів. Попри зазначене, митний орган вважав, що заявлена декларантом митна вартість товарів не може ґрунтуватися на дійсній вартості, оскільки у поданих документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари.
У рішенні від 06.03.2025 №UA500110/2025/000074 Одеська митниця посилалась на те, що у наданих до митного оформлення документах не підтверджено числові значення таких складових митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення. Також, митний орган зауважив, що в інвойсі не зазначено інформацію про умови оплати за товар (передплата/післяплата).
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані при декларуванні товарів відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Перевіривши матеріали справи та надаючи оцінку обставинам, які викликали у відповідача сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, судова колегія зазначає наступне.
Так, доводами митного органу є те, що копії митних декларацій країни відправлення не містять відомостей про інвойси, на підставі яких здійснювався експорт товару, відсутні печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта, не зчитується QR-код (наявний на бланку митних декларацій), шрифт заповнених граф митних декларацій візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації, у графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару та зазначена лише загальна вартість товару.
Колегія суддів вважає безпідставними такі аргументи відповідача, оскільки митна декларація країни відправлення не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до ч.2 ст.53 МК України.
В свою чергу, відповідач не зазначив яким саме чином вказані ним зауваження до декларацій країни відправлення вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.
Крім того, позивач не може здійснювати контроль за діями продавця при заповненні ним митної декларації у країні відправлення.
Також, Одеська митниця посилалась на зазначення позивачем в коносаментах інформації про проведення страхування товару, однак серед поданих до митного оформлення документів відсутні такі (документи), які містять відомості про вартість страхування вантажу. Крім того, у графах 22 декларацій митної вартості товарів та не зазначено витрати на страхування.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до інвойсів від 29.11.2024 №0554, №0560, №0573 сторони погодили умови поставки товарів СРТ-Чорноморськ.
Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Тобто, погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.
При цьому, умови поставки CPT не передбачають обов'язку продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.
Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З наданих до суду документів вбачається, що страхування товару не здійснювалось, витрати зі страхування товару позивач не поніс, у зв'язку з чим, доводи митного органу щодо наявності підстав для коригування митної вартості товарів, у зв'язку з непідтвердженими складовими щодо страхування товару, є безпідставними.
Твердження митного органу, що заявлена декларантом митна вартість товарів не може ґрунтуватися на дійсній вартості, оскільки у поданих документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, не заслуговують на увагу, оскільки є нічим іншим як припущенням митного органу.
Так, умовами контракту від 15.11.2022 №IBU/MEI-151122 визначено, що суму контракту визначено як суму всіх інвойсів. В свою чергу, інвойсами від 29.11.2024 №0564, №0560 сторони узгодили кількість, ціну за товар (як за одну одиницю виміру, так і загальну суму). Зазначені в інвойсах суми товару кореспондуються з вказаними при декларуванні імпортованого товару.
Стосовно доводів митниці у спірному рішенні від 06.03.2025 №UA500110/2025/000040/1 про відсутність числових даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість пакування, судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Відповідно до п.6.3 Контракту від 15.11.2022 №IBU/МЕІ -151122 вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару.
Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації від 05.03.2025, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Таким чином, витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.
Також, є необґрунтованими зауваження митного органу стосовно того, що в інвойсі не зазначено інформацію про умови оплати за товар (передплата/післяплата), оскільки вказані умови визначені контрактом купівлі-продажу від 15.11.2022 №IBU/МЕІ -151122 - протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.
Більш того, умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з наявністю у поданих документах розбіжностей, є необґрунтованими.
Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
При цьому, ст.53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Частина 2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Аналіз графи 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваних рішень, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, вказана графа оскаржуваних рішень не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товарів, а тому оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 27.02.2025 №UA500110/2025/000069, №UA500110/2025/000070, від 06.03.2025 №UA500110/2025/000074, вказані картки відмови також є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки мають похідний характер від рішення про коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв