13 листопада 2025 року м.Дніпросправа № 160/35/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 160/35/25 (суддя Горбалінський В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії,
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» (далі - відповідач) заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за грудень 2024 року за Списком № 2 складає 171 886,2 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за грудень 2024 року за Списком № 2 у сумі 171 886,2 грн.. Оскільки, відповідачем вищезазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачено, вона підлягає примусовому стягненню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позовні вимоги задавлено. Також судом відмовлено у задоволенні заяви представника ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» про відстрочення виконання рішення.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення та ухвалити нове у відповідній частині, яким заяву ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» про відстрочення виконання рішення на 6 місяців задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано майновий стан відповідача та введення воєнного стану на території України.
В іншій частині рішення суду відповідачем не оскаржується.
Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач вказує, що висновки суду ґрунтуються на доказах, що є в матеріалах справи.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292304) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків.
За обліковими даними позивача заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2024 року за Списком №2 складає 171 886,2 грн..
Вказана заборгованість виникла відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п.п. “а» та “б»-“з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з тим, що вказана сума відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи оскаржене рішення, колегія суддів виходить з приписів ч.1 ст.308 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині відмови судом першої інстанції в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Так, 31.01.2025 на адресу суду першої інстанції від ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній визнав вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» у даній справі. Також відповідач просив відстрочити виконання рішення суду у справі № 160/35/25 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» про стягнення заборгованості на 6 місяців.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, з огляду на наступне.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України установлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац перший частини третьої статті 378 КАС України).
За положеннями частини четвертої статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п'ята статті 378 КАС України).
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заявник просив розстрочити виконання рішення суду у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, що склалось на підприємстві, запровадженим простоєм у діяльності підприємства, а також у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, на момент розгляду вказаної заяви, відповідач не надав жодного доказу, на підтвердження вказаних обставин, зокрема відсутності коштів на рахунках для виконання судового рішення.
В даному випадку, посилання заявника на необхідність відстрочення виконання рішення суду із зазначених підстав на момент розгляду вказаної заяви є недоведеним, а тому заява ПАТ “Новопавлівський гранітний кар'єр» про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду не підлягала задоволенню.
Слід заначити, що відповідач не позбавлений права повторно звернутися до суду першої інстанції із заявою про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду з наданням відповідних доказів.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави як для задоволення скарги, так і для скасування рішення в оскарженій частині.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 160/35/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак