08 грудня 2025 р. Справа № 520/2673/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 (головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А.) у справі №520/2673/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень, приписів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (далі по тексту - ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ», позивач) звернулося з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу: №25 та №26 від 14.01.2025;
- визнати протиправним та скасувати приписи ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про усунення порушень у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу": №13 та №14 від 14.01.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 задоволено позов.
ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального прав, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що спірні відносини між сторонами виникли під час здійснення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області контролю за дотриманням законодавства про рекламу, який не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону №877-V; ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області здійснювало контроль за дотриманням законодавства про рекламу відповідно до Закону № 270/96-ВР і не виходило за межі рекламного матеріалу, внаслідок чого відсутні ознаки заходу державного нагляду в розумінні Закону №877-V; з наведених підстав не підлягає застосуванню до спірних правовідносин Постанова Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 за №303. Вважає, що неврахування таких обставин призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішень.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач подав відповідь на відзив, в якому зазначив щодо правомірності оспорюваних рішень та приписів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 на підставі заяви про відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., П'янова Я.В.
Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що видами діяльності ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» є : 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.34 Оптова торгівля напоями; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що вбачається з відповідного витягу, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Позивач отримав від ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області телефонограму, в якій зазначено, що на виконання листа Держпродспоживслужби вих. №15.1.3-5/25979 від 16.12.2024 Головним управлінням 18.12.2024 в соціальній мережі «Facebook» виявлено розміщення реклами непродовольчих товарів супермаркету “РОСТ» з ознаками порушення ч. 4 ст. 8 Закону України “Про рекламу», а саме: розміщення реклами з інформаційним полем “Підготуйся до свят разом з Royal Present…», із зазначенням знижок на весь асортимент ялинкових прикрас у розмірі -40%, подарункових наборів у розмірі -25%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів у розмірі -40%. Крім того, Головним управлінням зазначено про виявлення реклами з інформаційним полем “Святкові знижки у супермаркеті РОСТ…» із зазначенням знижок на серветки паперові у розмірі -40%, подарункові набори у розмірі -25%. Наведене, на думку ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, свідчить про недотримання рекламодавцем вимог закону про обов'язковість зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару. У зв'язку з вказаним, рекламодавця зобов'язано надати до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області завірені копії документів щодо розміщеної реклами, свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, письмові пояснення, документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами, документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу, актів виконаних робіт, дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Крім того, позивачу повідомлено про розгляд справи про порушення Закону України “Про рекламу» 31.01.2024 об 11 год. 00 хв. (а.с.13-14).
06.01.2024 ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» отримано телефонограму від 03.01.2025, якою контролюючим органом повідомлено про розгляд справи про порушення Закону України “Про рекламу» 14.01.2025 об 11 год. 00 хв. (а.с.15-16).
Позивачем 06.01.2025 на адресу ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області надіслано пояснення з приводу отриманих телефонограм, в яких позивачем зазначено про непогодження з висновками ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області щодо порушення підприємством вимог Закону України “Про рекламу» в своїй діяльності (а.с.17-18).
Засобами поштового зв'язку ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» отримано :
- лист ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 14.01.2025 за № 5.4-057/2/633-25 щодо розгляду справи;
- протокол № 25 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 14.01.2025, відповідно до якого ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області встановлено розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Підготуйся до свят разом з Royal Present…», із зазначенням знижок на весь асортимент ялинкових прикрас у розмірі -40%, подарункових наборів у розмірі -25%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів у розмірі -40% без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару, з ознаками порушення ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу»;
- протокол № 26 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 14.01.2025, відповідно до якого ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області встановлено розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Святкові знижки у супермаркеті РОСТ…» із зазначенням знижок на серветки паперові у розмірі -40%, подарункові набори у розмірі -25%, -20%, без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару, з ознаками порушення ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу»;
- рішення № 25 від 14.01.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Підготуйся до свят разом з Royal Present…», із зазначенням знижок на весь асортимент ялинкових прикрас у розмірі -40%, подарункових наборів у розмірі -25%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів у розмірі -40% без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару, з ознаками порушення ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу», застосовано до ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» штраф у розмірі 1 700,00 грн.;
- рішення №26 від 14.01.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Святкові знижки у супермаркеті РОСТ…» із зазначенням знижок на серветки паперові у розмірі - 40%, подарункові набори у розмірі -25%, -20%, без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару, з ознаками порушення ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу», застосовано до ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» штраф у розмірі 1 700,00 грн.;
- припис № 13 від 14.01.2025 про усунення порушень відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу», яким ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» зобов'язано усунути порушення щодо розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Підготуйся до свят разом з Royal Present…», із зазначенням знижок на весь асортимент ялинкових прикрас у розмірі -40%, подарункових наборів у розмірі -25%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів у розмірі -40% без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару;
- припис № 14 від 14.01.2025 про усунення порушень відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу», яким ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» зобов'язано усунути порушення щодо розміщення рекламодавцем в соціальній мережі Facebook реклами зниження ціни на непродовольчі товари з інформаційним полем: “Святкові знижки у супермаркеті РОСТ…» із зазначенням знижок на серветки паперові у розмірі -40%, подарункові набори у розмірі - 25%, -20%, без зазначення співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару.
Не погодившись із рішеннями ГУ Держпродспоживслужби № 25, № 26 від 14.01.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та приписами №13, №14 від 14.01.2025 про усунення порушень відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України “Про рекламу», позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства про рекламу відповідно до приписів Закону №877-V, що призводить до протиправності висновків та рішень, прийнятих внаслідок такого заходу, і є самостійною підставою для скасування спірних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, прийнятих ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що норми частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" не містять приписів щодо обов'язкового зазначення відомостей щодо співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару та про розмір знижки, а дозволяють зазначення однієї з таких відомостей (про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки), а отже висновок ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області щодо порушення позивачем частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" під час розміщення спірної реклами є безпідставними.
Як наслідок, суд першої інстанції скасував приписи ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області № 13, № 14 від 14.01.2025 про усунення порушень згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України “Про рекламу», винесені на підставі відповідних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі по тексту - Закон №270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
За приписами статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку.
Частиною другою статті 26 Закону №270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Відповідно до частини шостої статті 27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, Закон № 70/96-ВР є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням.
Статтею 26 цього Закону визначені повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, зокрема: вимагати від суб'єктів господарювання пояснень і документів, пов'язаних із рекламою та приймати рішення про визнання реклами такою, що порушує закон, і накладати штрафи.
Законом №270/96-ВР не установлена процедура проведення перевірок. Цей закон зосереджений на матеріальних аспектах - виявленні порушень і застосуванні санкцій.
Під час розгляду справи суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20 та дійшов висновку про протиправність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства про рекламу відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Разом з тим, переглядаючи рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів ураховує, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.04.2025 у справі № 280/275/24.
Так, 07.04.2025 Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 280/275/24, в якій досліджено питання застосування Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 за № 877-V (далі також - Закон № 877-V) при реалізації територіальним органом Держпродспоживслужби владних управлінських функцій, які полягають у дотриманні суб'єктами господарювання законодавства про рекламу.
Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону №877-V. Якщо орган контролю вимагає документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду в розумінні Закону № 877-V і має супроводжуватися дотриманням його процедур.
За обставин цієї справи на виконання листа Держпродспоживслужби вих. №15.1.3-5/25979 від 16.12.2024 стосовно контролю за дотриманням законодавства про рекламу відповідачем здійснено моніторинг в мережі Інтернет, на платформах суспільного доступу до відео та інформації реклами зниження цін на непродовольчі товари (одяг, взуття, електро- та побутова техніка, парфумерія, ювелірні вироби, інші види товарів) та на послуги закладів дозвілля та інших закладів надання послуг (заклади ресторанного господарства, спортивні клуби, фінансові установи тощо).
18.12.2024 Головним управлінням в соціальній мережі «Facebook» виявлено розміщення реклами непродовольчих товарів супермаркету “РОСТ», зі змісту якої ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області дійшло висновку про порушення позивачем ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу», тобто відповідач під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу не виходив за межі відповідного рекламного матеріалу, внаслідок чого відсутні ознаки заходу державного нагляду в розумінні Закону № 877-V такої перевірки.
Отже, колегія суддів визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про недотримання відповідачем вимог Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Разом з цим, надаючи оцінку висновкам відповідача про порушення ТОВ "ДЛК "Пілот" ч.4 ст.8 Закону України “Про рекламу», колегія суддів зазначає наступне.
У розумінні статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;
внутрішня реклама - це реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Отже, реклама характеризується такими критеріями: має на меті сформувати чи підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес до особи, ідеї та/або товару; поширюється за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами, тобто має комерційний або промоційний характер; може бути представлена у формі прямої реклами, телепродажу, спонсорства, продакт-плейсмента; розміщується на відкритих територіях, на спеціальних конструкціях, зовнішніх поверхнях будівель, елементах вуличного обладнання чи над проїжджою частиною (зовнішня реклама) або всередині приміщень (будинків, споруд, кінотеатрів, театрів, під час спортивних заходів у закритих приміщеннях).
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 270/96-ВР реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови надання знижок або проведення розпродажу.
Згідно з частиною сьомою статті 8 вказаного закону інформація про виробника товару та/або товар у місцях їх реалізації (на обладнанні, оформленні торгових точок, самому товарі чи упаковці) не вважається рекламою.
Положеннями ч.4 ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів» визначено, що вживання понять “знижка» або “зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з дотриманням таких умов: 1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання; 2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; 3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
Отже, заходи рекламного характеру та інформація про знижки або розпродажі за визначенням є рекламою, яка має на меті привернути увагу покупців. Така інформація повинна включати умови надання знижок або проведення розпродажу.
Судом встановлено, що за недотримання встановлених ч.4 ст.8 Закону № 270/96-ВР вимог щодо змісту реклами, а саме: розміщення реклами з інформаційним полем “Підготуйся до свят разом з Royal Present…», із зазначенням знижок на весь асортимент ялинкових прикрас у розмірі -40%, подарункових наборів у розмірі -25%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів у розмірі -40%; реклами з інформаційним полем “Святкові знижки у супермаркеті РОСТ…» із зазначенням знижок на серветки паперові у розмірі -40%, подарункові набори у розмірі -25%, відповідно до частини сьомої статті 27 Закону № 270/96-ВР на ТОВ "ДЛК "Пілот" рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 25 та 26 від 14.01.2025 накладено штраф.
Проте, наявні в справі скріншоти відповідних сторінок з мережі Інтернет (а.с. 20-21, 40-44), містять рекламний матеріал, в якому зазначено, зокрема, інформацію про розмір знижки на весь асортимент ялинкових іграшок у розмірі -40%, подарункового набору «Head&Soulders» або «Old Spise» у розмірі -20%, штучних новорічних гілок у розмірі -40%, квітів пуансетії у розмірі -40%, квітів бегонії у розмірі -20%, на новорічні серветки паперові в асортименті 18 шт. та 12 шт ТМ «Silker» у розмірі -40%, подарунковий набір «Axe» Epic fresh, Ніжність та сяяння або Пробудження почуттів ТМ «Dove» у розмірі -25%; текст «Пропозиція дійсна за умови наявності товару в супермаркетах «Рост Центральний», «Київський», «Холодногірський», «Нові Дома», «Одеський», «Палац Спорту» та «Героїв Праці» з 16.12.2024 по 12.01.2025; супермаркети РОСТ залишають за собою право змінювати ціни протягом дії акції згідно з чинним законодавством; знижка надається від роздрібної ціни; додаткова знижка за дисконтною карткою не надається; на акційні пропозиції і товари з жовтими цінниками додаткова знижка не поширюється».
Отже, споживач був належним чином поінформований про товари, на які поширюється знижка, та точного розміру знижки на кожен з них.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що Закон №270/96-ВР не встановлює вимоги щодо обов'язкового зазначення вичерпного переліку всіх акційних товарів та їх цін безпосередньо у рекламних матеріалах, особливо коли таких товарів значна кількість.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що зміст рекламних матеріалів відповідає загальним вимогам, які наведені в ч.4 ст.8 Закону №270/96-ВР, а отже у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого законодавством про рекламу.
За встановлених обставин, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №25 та №26 від 14.01.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є протиправними та підлягають скасуванню.
Приписи ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №13 та №14 від 14.01.2025 про усунення порушень згідно з ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу» підлягаю скасуванню як такі, що винесені на підставі рішень, що визнані судом протиправними.
Враховуючи наведене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та приписів ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів задоволення позову з викладенням його у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат здійснено судом першої інстанції в порядку ст.139 КАС України та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ТОВ “ДЛК “ПІЛОТ» судовий збір у сумі 7 267,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині в апеляційній скарзі відповідачем не наведено.
Оскільки в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру понесених витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, враховуючи приписи частини четверту статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Щодо витрат на правову допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30). У пункті 269 рішення у цій справі Судом зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем подано копії договору про надання правової допомоги №22/07 від 22.07.2025 (а.с.159-162); звіт №1 адвоката згідно договору про надання правової допомоги №22/07 від 22.07.2025 (а.с.163) та акт від 23.07.2025 про надання послуг за договором про надання правової допомоги №22/07 від 22.07.2025 (а.с.164).
Згідно з п.3.1 Договору винагорода адвоката (гонорар) за підготовку відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 520/2673/25 складає 2000 грн.
Відповідно до звіту адвоката та акта про надання послуг адвокатом надано позивачу послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 520/2673/25 на суму 2000 грн.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, законодавець визначив, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції в сумі 2 000,00 грн.
Така сума є співмірною з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих ним послуг.
Зважаючи на положення ст.139 КАС України, питання розподілу судових витрат, понесених відповідачем під час апеляційного розгляду справи, не вирішується.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №520/2673/25 змінити в частині мотивів задоволення позову, виклавши його у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №520/2673/25 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції в сумі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова