08 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11476/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 за допомогою системи ''Електронний суд'' звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради оформлену листом № 4742/2-16.04/2025 від 25.09.2025 у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім' ї загиблого згідно із п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та визнати протиправним рішенням Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради № 07-07/858 від 24.09.2025 року про відмову в наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни ОСОБА_1 ;
зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та зобов'язати видати ОСОБА_1 посвідчення “Члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни», як особі, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а тому має право на встановлення спірного статусу та отримання посвідчення члена сім'ї загиблого відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що для встановлення позивачу статусу згідно статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підстав немає, оскільки чоловік позивача помер внаслідок захворювання, не пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. Вказує, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що є підставою для видачі позивачу посвідчення «Дружина померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою» відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_2 , який мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 та особи з інвалідністю внаслідок війни 1 групи.
Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2025. Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 18.08.2025 № 6801 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, проте рішенням №07-07/858 від 24.09.2025 позивачу відмовлено у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
У листі від 25.09.2025 № 4742/2-16.04/2025 відповідач зазначив, що надання статусу членам сім'ї померлого ветерана війни, захворювання якого, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, не передбачено п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно немає законних підстав щодо надання статусу та видачі позивачу посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни».
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
За приписами статті 4 Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно пунктів 1, 9 частини другої статті 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 20-рп/2004 за Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша статті 4). Розділ II цього Закону визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці та особи вільнонайманого складу військових формувань, працівники правоохоронних органів, які безпосередньо брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань усіх видів і родів військ діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Так, за даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 674777 від 27.02.2020 ОСОБА_2 було встановлено І групу інвалідності безтерміново, спричинену захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.07.2012 № 1444 захворювання ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також, як вбачається зі змісту експертного висновку Центральної Міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 18.08.2025 № 6801, захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За змістом пункту 1 статті 10 Закону до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать, зокрема, сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 був ветераном війни в розумінні статті 4 Закону, так як за життя став особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до пункту 2 статті 10 Закону до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом “Посвідчення члена сім'ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом “Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України».
Абзацом 2 пункту 7 цього Положення передбачено, що “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», “Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, “Посвідчення члена сім'ї загиблого», “Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина.
Таким чином, суд приходить до висновку, що чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється також і на членів сім'ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та одержаного в період проходження військової служби.
Водночас, в силу абзацу 8 пункту 1 статті 10 Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим, ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 15.10.2019, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до дублікату посвідчення серії НОМЕР_3 від 11.03.2020 відносився до осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому суд приходить до висновку про те, що позивач у відповідності до вимог статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на встановлення статусу члена сім'ї загиблого ветерана війни, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні заяви позивача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24.09.2025 №07-07/858 про відмову в наданні позивачу статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни; зобов'язання відповідача надати позивачу статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради оформлену листом № 4742/2-16.04/2025 від 25.09.2025 у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім' ї загиблого згідно із п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то останні захищені судом шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24.09.2025 №07-07/858 про відмову в наданні позивачу статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 24.09.2025 №07-07/858 про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017, код ЄДРПОУ 43649464).
Повне судове рішення складено 08.12.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО