08 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4746/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" до Чернівецької митниці Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Держмитслужби щодо класифікації товарів за № 25UA40802000009-KT від 10.04.2025 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним укладено контракт на постачання товарів, а саме продукт АРІКОТЕ 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою понад 90% водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси, код УКТ ЗЕД 1516209811. На підставі зазначено вище контракту позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію та документи, для підтвердження правильності визначення коду УКТ ЗЕД товару.
Разом з тим, за результатами розгляду ЕМД та доданих до неї документів на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби відповідачем прийнято спірне рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якого заявлений код УКТ ЗЕД 1516209811 віднесено до товарної під категорії УКТЗЕД 1517909919, як інші замінники, еквіваленти та аналоги какао - масла для виробництва харчових продуктів, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Зокрема, позивач наголошував на тому, що декларування спірного товару за кодом УКТ ЗЕД 1516209811 здійснено на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих постачальником та виробником, при цьому автентичність зазначених документів митним органом не заперечувалася.
На думку позивача, відповідачем при винесенні рішення не враховано вищенаведені обставини та взагалі не взято до уваги надані до митного оформлення документи, що вказують на код спірного товару та які співпадають із заявленим до митного оформлення в Україні. Таким чином, позивач вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили, що позивачем невірно визначено класифікацію товару, не надав, а митний орган не наділений спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновку СЛЕД Держмитслужби від 28.03.2025 року № 1420003201-0092 характеристик визначити, до якої саме товарної групи відноситься спірний товар.
Також на переконання позивача, на помилковість винесеного відповідачем класифікаційного рішення вказує те, що посадовими особами Чернівецької митниці не були дотримані принципи класифікації товарів в УКТЗЕД та не враховані визначальні класифікаційні ознаки даного продукту.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що відповідно до висновку СЛЕД даний продукт виготовлений на основі пальмоядрової олії, яка піддана процесу часткової гідрогенізації (хімічної модифікації), олія рафінована, вибілена, дезодорована, містить емульгатор. Так, у взірцях виявлено харчову добавку Е322 (лецитини, фосфатиди), що виконує такі технологічні функції: емульгатор, стабілізатор, антиоксидант, синергіст антиоксидантів, вологоутримуючий агент, хлібопекарський покращувач. Лецитин використовується як харчова добавка Е 322, за технологічними властивостями є емульгатором, стабілізатором, антиоксидантом.
Наголошував на тому, що жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці, включаються до товарної позиції 1516.
Відтак, саме наявність в поданій до митного оформлення товару лецитину (добавка Е322), що виступає емульгатором, дає підстави для віднесення вказаного товару до товарної позиції 1517.
Окрім іншого зазначав, що враховуючи актуалізовану інформацію щодо підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою ЄС, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу доведену листом Державної митної служби від 18.04.2025 №15/15-04-03/7/2345, класифікація даного товару за товарною позицію 1516 виключається, оскільки пальмоядрова олія додатково готується шляхом додавання емульгатора, і тому вона втратила основні характеристики частково гідрогенізованої пальмоядрової олії товарної позиції 1516. Тому, товар «Продукт APIKOTE 369» було класифіковано в товарній підкатегорії 1517909919 згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, відповідно до висновку СЛЕД та міжнародної практики класифікації аналогічних продуктів, поданий до митного оформлення за МД 25UA408020009740U3 товар класифікується у товарній підкатегорії 1517 90 99 19 УКТ ЗЕД, а тому спірне рішення щодо класифікації товарів на думку відповідача є правомірним.
Також на переконання відповідача підтвердженням правомірності дій митниці є прийняте Державною митною службою України Рішення від 22.05.2025 № 15/15-04-01/13/3029 на скаргу ТОВ «Монжар» від 13.05.2025 №325/25, а також судові рішення, прийняті в адміністративній справі №725/3731/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України керівника ТОВ «Монжар» Мороз Н.О.
Щодо посилання в позовній заяві на те, що висновок СЛЕД не містить категоричної відповіді про склад спірного товару, а тому не може бути взятий до уваги як належний доказ, то зауважуємо, що таке твердження не відповідає дійсності.
Так, відповідно до висновку СЛЕД, чітко вбачається, що досліджувана проба при температурі 20°С має вигляд різних за формою та розміром шматків твердої однорідної маслянистої речовини білого кольору, смак і запах властиві знеособленому жиру, без сторонніх присмаку і запаху. Розплав - прозорий, блідо - жовтого кольору, що вказує на відсутність стабілізаторів (вуглеводної природи), смак та запах розплавленої проби - не виражений (що вказує на відсутність смакових добавок та ароматизаторів)). Перевірка проби на здатність до збивання (утворення емульсії типу «вода-жир») вказує на присутність емульгатора.
Таким чином, висновок СЛЕД містить достатню інформацію та об'єктивні висновки, що в сукупності з усіма документами та відомостями стали підставою для прийняття рішення щодо класифікації товару.
Щодо посилання в позовній заяві на Експертний висновок № В-329 від 03.04.2025 року Чернівецької торгово-промислової палати зазначив, що положеннями ч.8 ст.69 МК України визначено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Відтак, такий висновок не може підтверджувати або спростовувати інформацію щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а лише має довідково-інформативний характер.
Навіть у самому висновку № В-329 від 03.04.2025 зазначено, що мета даного висновку є суто інформаційно-консультативна.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення справи в судовому засіданні з викликом осіб.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ТОВ «Монжар» в особі директора Мороз Наталії Олександрівни (Покупець) укладено контракт на постачання товарів №12/02/25-27 від 12.02.2025р. (далі Контракт) з фірмою ARTI ENDUSTRIYEL GIDA SAN. VE TIC ANONIM SIRKETI (CEVIZLI MAH.TUGAY YOLU CAD.OFISIM ISTANBUL SIT. NO 20B/44 MALTEPE ISTANBUL/TURKIYE).
2. 17.03.2025 до Чернівецької митниці декларантом/представником ТОВ «Монжар» в особі Мороз Н.О. подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі ЕМД) типу ІМ40ДЕ 25UA408020009740U3). Разом з ЕМД до митного оформлення подано товаросупровідні документи, зокрема: рахунок-фактура (invoice) № EAR2025000000017 від 13.03.2025; автотранспортна накладна (CMR) №8468 від 13.03.2025; рахунок-проформа (proforma-invoice) №PI2025-1010 від 13.02.2025; контракт №12/02/25-27 від 12.02.2025р.; сертифікат про походження товару №0007578/KDM/2024 від 12.12.2024; лист від 03.12.2024 №02/SDO-QMS/EXT/LGA/XII/2024 фірми Apical про відсутність ГМО у товарі «APIKOTE 369» (партія 0082-24/SDO).
3. Відповідно до графі 31 МД декларантом подано до митного оформлення товар: Продукт APIKOTE 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою жиру та нелетких жиророзчинних речовин понад 90% (не є водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси. В одній упаковці 20кг. Без ГМО. Призначений для власного виробництва кондитерських виробів. Місць - 1132 Упаковка: CT 1132. Код УКТЗЕД 1516 20 98 11. Вага брутто - 23 466.36 кг, вага нетто - 22 640 кг. Загальна вартість товару становить 2 073 541,93 грн./47 544,00 USD.
4. За результатами застосування системи управління ризиками митницею прийнято рішення про проведення митного огляду товарів. 17.03.2025 проведено огляд товару. Під час огляду та зважування товару, товар оглянуто та ідентифіковано. Опис та маркування товару перевірено.
Також, митницею здійснено відбір взірців товару для проведення досліджень та направлено в СЛЕД Держмитслужби для встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно УКТ ЗЕД.
5. 28.03.2025 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено Висновок №1420003201-0092, враховуючи відомості якого Чернівецькою митницею винесено Класифікаційне рішення №25UA40802000009-KT від 10.04.2025. Відповідно до вказаного рішення: товар «Продукт APIKOTE 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою жиру та нелетких жиророзчинних речовин понад 90% (не є водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси. В одній упаковці 20кг. Без ГМО. Призначений для власного виробництва кондитерських виробів.», заявлений код УКТ ЗЕД 1516209811 (ставка ввізного мита - 0%) віднесено до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 1517909919 (ставка ввізного мита - 10%), як інші замінники, еквіваленти та аналоги какао-масла для виробництва харчових продуктів. Зі зміною коду товарів відбулась відповідно й зміна ставки імпортного мита.
6. Відповідно до службової записки Управління контролю та адміністрування митних платежів Чернівецької митниці від 11.04.2025p. №15/15-01/3757 різниця в сумах митних платежів з урахуванням прийнятого рішення від №25UA40802000009-KT від 10.04.2025 складає 248 825, 02 грн. в т.ч. мито підлягає доплаті - 207354,19 грн., ПДВ доплаті - 41470,83 грн.
7. Згідно Експертного висновку № В-329 від 03.04.2025 року Чернівецької торгово-промислової палати за результатом дослідження, беручи до уваги вищевказані контракт, інвойс та висновок СЛЕД Держмитслужби, керуючись УКТ ЗЕД встановлено код - 1516209811- Жири та олії тваринного, рослинного, або мікробного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці; олія пальмоядрова рафінована, вибілена, дезодорована (пальмоядрова олія APIKOTE 369).
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено поняття митного контролю, як сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно вимог частини 3 статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування відповідно до положень частини 1 статті 257 МК України здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Зокрема, на підставі відомостей про товари: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів (п.5 , п.6 ч.8 ст.257 МК України).
Відповідно до пункту 12 частини 2 статті 544 МК України, здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання: ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 69 цього Кодексу, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Частиною 3 цієї статті, встановлено, що на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (частина 4 ст.69 МК України).
Згідно з частиною 5 статті 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 7 статті 69 МК України).
2. Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Згідно з частиною 3 статті 67 МК України для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
3.Відповідно до пунктів 1-4 основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX (Групи 01-49) класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
4. Судом встановлено, що позивачем імпортовано продукт АРІКОТЕ 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою понад 90% водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси. В одній упаковці 20кг. Без ГМО. Призначений для власного виробництва кондитерських виробів. Місць - 1132 Упаковка: СТ 1132.
Позивачем товар декларувався за кодом УКТ ЗЕД 1516 20 98 11 (олія пальмоядрова рафінована, вибілена, дезодорована).
Натомість, відповідач визначив імпортований позивачем товар як продукт з комерційною назвою "АРІКОТЕ 369" розфасований в упаковки по 20 кг, призначений для виробництва харчових продуктів, являє собою тверду однорідну маслянисту речовину білого кольору, виготовлену на основі пальмоядрової олії, з масовою часткою вологи 0,03 % (не є водно - жировою емульсією), відноситься до рафінованого, вибіленого, дезодорованого продукту, що підданий хімічній модифікації (гідрогенізації), без вмісту тваринного (у тому числі молочного) жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи) та ароматизаторів, містить емульгатор. Жирнокислотний склад не відповідає складу еквівалентів, поліпшувачів та замінників какао-масло.
Код товару відповідачем визначено за УКТ ЗЕД - 1517 909919 (інші).
Обидві позиції віднесені до групи 15 «Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження» Розділу ІІІ «Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження Митного тарифу України, встановленого Законом № 2697.
Товарна позиція 1517 згідно з УКТЗЕД має назву « Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних, рослинних або мікробного походження жирів або олій, або фракцій різних жирів або олій цієї групи, крім харчових жирів, або олій, або їх фракцій товарної позиції 1516»
Товарна позиція 1516 згідно з УКТЗЕД має назву «Жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці» і включає такі товарні підпозиції, категорії і підкатегорії:
1516 Жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці.
За загальними правилами класифікації товару, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис, а товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила (a) (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
За принципами та правилами класифікації товарів в УКТ ЗЕД товар можливо віднести тільки до одного класифікаційного угрупування і починати класифікувати товар за УКТ ЗЕД необхідно тільки після того, як чітко визначити ідентифікацією товару та його визначальними класифікаційними ознаками, що можуть вплинути на віднесення товару до відповідної товарної підкатегорії.
За встановленими лабораторним шляхом фізико-хімічними показниками надана до СЛЕД проба продукту «АРІКОТЕ 369» температура плавлення 37,5°С, що характерна температурі плавлення гідрогенізованим пальмоядровим продуктам.
За жирнокислотним складом наданий до СЛЕД зразок виготовлений на основі пальмоядровій олії, а також лабораторним шляхом підтверджено, що проба не містить жирів тваринного походження та не є сумішшю декількох або більше олій/ жирів рослинного походження.
Результатами дослідження встановлено, що зразок продукту «АРІКОТЕ 369» містить 0,03% масової частки вологи, а відповідно масова частка жиру та нелетких жиророзчинних речовин в пробі складає 99,97%.
Низький вміст вологи підтверджує, що даний продукт не є водно-жировою емульсією.
Висновки щодо масової частки вологи та жиру (нелетких жиророзчинних речовин) відповідають інформації виробника стосовно складу продукту «АРІКОТЕ 369».
Стосовно вмісту 0,03% масової частки вологи, що ґрунтуються на поясненнях від виробника даного продукту, а саме, зазначена масова частка вологи є результатом додання до пальмоядрової олії антиоксиданту E322 у формі в'язкої рідини.
5. Щодо перевірки проби на здатність до збивання та висновків СЛЕД з приводу присутності у зразку емульгатора, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, виробником продукту «АРІКОТЕ 369» зазначено, що до складу додано 0,03% добавки Е322, яка, серед інших форм/консистенції, може мати форму в'язкої рідини. За загальнодоступними джерелами інформації добавка Е322 має широкий спектр використання, крім харчової промисловості також використовується у косметології та фармацевтиці, завдяки своїм властивостям в першу чергу використовується як антиоксидант.
Пальмоядрову олію виготовляють з ядра плодів африканської і американської олійних пальм, шляхом пресування та/або екстракції. Продукт містить 56-68% низькомолекулярних жирних кислот, має температуру плавлення 25-39°С, горіховий смак, жовтий колір (нагадує топлене вершкове масло). Але під час тривалого зберігання пальмоядрова олія швидко гідролізується, окиснюється і набуває різкого неприємного смаку, як наслідок погіршуються органолептичні показники та харчова цінність олії/жиру, що в свою чергу призводить до її псування.
Для запобігання шкідливих наслідків до складу пальмоядрової олії на етапі гідрогенізації вводиться антиоксидант Е322.
Крім того, добавка Е322 завдяки природі сировини з якої вона виготовлена, а саме соняшниковий лецитин, дійсно має властивості емульгатора, але для того щоб дана добавка в продукті відігравала саме роль емульгатора, такий продукт має бути водно-жировою емульсією, а додана масова частка Е322 має бути значно більшою за 0,03%.
При цьому, емульгатор це сполуки, що допомагають стабілізувати емульсію, які є сумішшю двох або більше незмішуваних речовин, наприклад, олія та вода або різні за складом олії, або поєднання рослинної олії та тваринного жиру. Емульгатор додають щоб забезпечити консистенцію запобігти поділу/розшаруванню та речовин/ компонентів/складових продукту.
Як вбачається з інформації Технологічної інструкції виробництва драже лецитин (масова частка складає 0,4%, а не 0,04%, як у випадку з масовою часткою 0,03% Е322 у продукті «АРІКОТЕ 369»), що додається під час виготовлення готового продукту відіграє саме роль емульгатора з метою поєднання таких складових як: цукор, какао, крохмаль, молочну сировотку, гідрогенізовану пальмоядрову олію та інше, для утворення гладкої однорідної маси.
Серед іншого, позивач також звертав увагу на те, що E322 виготовлений 3 соняшникового лецитину крім антиоксидантних властивостей також, серед іншого, має властивості емульгатора, встановлення/ підтвердження наявності добавки Е322 у зразку, що являє собою тверду фракцію жиру та не є водно-жировою емульсією, можливо тільки шляхом перевірки наявності емульгуючих властивостей проби, для цього тверду фракцію зразку перетворюють до емульсії типу «вода-жир» та перевіряють на здатність до збивання.
Такий метод може підтвердити тільки те, що в пробі присутня добавка Е322, а робити висновки, яку роль вона відіграє в продукті - пальмоядровій олії, необхідно при більш широкому розгляді всіх властивостей, цілей використання такої добавки, у тому числі зважаючи на властивості та мету використання її, як антиоксидант.
Позивач також звертав увагу на те, що експертом СЛЕД у висновку не зазначено про те, що добавка Е322 може бути додана до пальмоядрової олії як антиоксидант з метою збереження органолептичних показників, харчової цінності продукту та подовження терміну його придатності.
Отже, за результатами лабораторних досліджень СЛЕД, інформації виробника щодо складу продукту «АРІКОТЕ 369», аналізу даних загальнодоступних джерел інформації щодо складових, що входять до складу даного продукту, встановлені наступні визначальні класифікаційні ознаки: 1) продукт виготовлено на основі пальмоядрової олії (масова частка жиру та нелетких жиророзчинних речовин в пробі складає 99,97%.), не містить жирів тваринного походження та не є сумішшю декількох або більше олій/жирів рослинного походження; 2) продукт не є водно-жировою емульсією. Масова частка вологи, що встановлена лабораторними дослідженнями, складає 0,03% (відповідно до інформації виробника саме в такій кількості була додана до пальмоядрової олії добавка E322 у формі в'язкої рідини); 3) добавка Е322 (яка була виявлена лабораторними дослідженнями у пробі зразка шляхом перетворення твердої фракції проби у емульсію типу «вода-жир» та перевірена на здатність до збивання) за своїми властивостями, цільовим призначенням та доданої до олії/жиру у кількості 0,03% є антиоксидантом;
Відповідно до висновку експерта СЛЕД, що не суперечать інформації виробника, за органолептичними показниками даний продукт є рафінованим, вибіленим, дезодорованим, а також не містить смакових добавок та ароматизаторів.
Визначення класифікаційного угруповання здійснюється з дотриманням послідовності застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (Основні правила) що затверджені законом України від 19.10.2022 No 2697- IX «Про Митний Тариф України».
6. Як вже зазначалось вище, основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД керуються при віднесенні товару до певного класифікаційного угруповання. Таких правил шість. Перші чотири регламентують порядок визначення товарної позиції та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції.
Перші чотири правила застосовуються послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а) від правила 2(а) до правила 2(б) тощо. Тільки якщо неможливо застосувати попереднє правило під час класифікації товару, допускається застосування наступного.
Переважна кількість товарів при класифікації їх в УКТ ЗЕД здійснюється за правилом 1 Основних правил, яке звучить: «Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:»
Перша частина правила 1 Основних правил застерігає, найменування розділів, груп та підгруп наводяться «тільки для зручності використання».
Друга частина правила 1 Основних правил свідчить, що класифікацію слід проводити:
а) виходячи з текстів товарних позицій та відповідних приміток до розділів чи груп. Це положення є очевидним, і багато товарів класифікуютьсяв товарній номенклатурі без подальшого звернення до правил інтерпретації;
б) якщо такими текстами не передбачено інше, то відповідно до положень Правил 2, 3 та 4, де це можна застосувати. Вираз «якщо такими текстами не передбачено інше» цілком недвозначно означає, що найменування товарних позицій та примітки до розділів чи груп Є пріоритетними, тобто враховуються насамперед при класифікації товару.
Згідно пояснень до товарних позицій УКТЗЕД 1516 та 1517, а саме:
1516 «Жири, олії та їх фракції тваринного, рослинного або мікробного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці:»
1517 «Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних, рослинних або мікробного походження жирів або олій, або фракцій різних жирів або олій цієї групи, крім харчових жирів, або олій, або їх фракцій товарної позиції 1516»
За змістом зазначених товарних позиції встановлено, що товарна позиція 1517 не включає в себе «харчові жири, або олії, або їх фракції товарної позиції 1516». Водночас товарна позиція 1516 включає в себе жири, олії та їх фракції рослинного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці.
Отже, за змістом пояснень до товарних позицій 1516 та 1517 визначальною класифікаційною ознакою є - визначення/встановлення чи піддавався продукт АРІКОТЕ 369 «подальшій обробці», крім гідрогенізації, інтеретерифікації, реетерифікації або елаїдинізації, рафінуванню.
Відповідно до другої частини правила 1 Основних правил примітки до розділу та групи дозволяють зробити чіткий розподіл між різними товарними позиціями та визначити їх пріоритети під час класифікації певних товарів. Дані примітки регулюють, серед іншого, які товари не включаються до розділу та/або групи, які особливості класифікації відповідного товару, також примітки можуть включати визначення певних термінів.
З метою встановлення того, що відноситься до поняття «подальшої обробки» у розумінні товарної позиції 1516, слід звернути увагу на примітки до групи 15 Розділу III УКТ ЗЕД, які в свою чергу не визначають поняття «піддані подальшій обробці» у розумінні товарної позиції 1516.
За змістом коментарів Пояснень до товарної позиції 1516 встановлено, що дана товарна позиція включає рослинні жири/олії, які піддані певним хімічним перетворенням, а саме: гідрогенізація (часткова/повна), інтеретерифікація (або трансетерифікація), реетерифікація (або так звана етерифікація), елаїдинізація.
Також, Поясненнями до даної товарної позиції зазначено, що продукти, які зазнали вищезазначені хімічні перетворення можуть бути дезодоровані та піддані процесам рафінування.
Водночас, Поясненнями до товарної позиції 1516 зазначено, що з даної товарної позиції виключаються «гідрогенізовані і т.п. жири, масла та олії та їхні фракції, що пройшли таку подальшу обробку з метою перетворення в харчовий продукт, як текстурування (зміна текстури або кристалічної структури, англ. texturation) (товарна позиція 1517). До цієї товарної позиції включаються гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерефіковані або елаїдинізовані жири, масла і олії або їх фракції в тих випадках, коли більше одного виду жиру, або масла, або олії піддавались модифікації (товарна позиція 1517 або 1518).»
Згідно Пояснень до товарної позиції 1516 не визначено, що наявність у складі продуктів даної товарної позиції таких складових, як антиоксидантів, вітамінів, емульгаторів, ароматизаторів виключають їх з товарної позиції 1516.
За розглядом коментарів Пояснень до товарної позиції 1517 встановлено, що дана товарна позиція включає «...рідкі або тверді суміші чи готові продукти з: (1) різних тваринних жирів або масел, або їхніх фракцій; (2) різних рослинних жирів або олій, або їхніх фракцій;
(3) різних мікробних жирів або олій, або їхніх фракцій; або
(4) двох або більше тваринних, рослинних або мікробних жирів, або олій або їхніх фракцій»
Також у Поясненнях зазначено, що вищенаведені суміші/готові продукти із цих сумішей, або придатні для вживання в їжу готові продукти, приготовлені з окремого жиру або олії (чи їхніх фракцій), гідрогенізованих чи негідрогенізованих, можуть бути піддані емульгуванню (наприклад, знежиреним молоком), збиванню, текстуруванню (зміні текстури або кристалічної структури) і т.п. і можуть містити добавки в невеликих кількостях лецитину, крохмалю, харчових барвників, смакових речовин, вітамінів, вершкового масла або інших молочних жирів.
Таким чином, на підставі аналізу вищезазначеної інформації можна зробити висновок, що підставами для віднесення продукту «АРІКОТЕ 369» до товарної позиції 1517 можна умовно віднести лабораторно встановлені факти, а саме:
1) що даний продукт являє собою суміш рослинних жирів або олій, або їхніх фракцій, або він виготовлений з двох або більше тваринних, рослинних або мікробних жирів, або олій або їхніх фракцій;
2) продукт є водно-жировою емульсією, до якої доданий емульгатор з метою стабілізації такої емульсії;
3) у пальмоядрової олії була змінена текстура або кристалічна структура, іншими словами, піддана текстуруванню, або емульгуванню (змішення олії з водою), або збиванню.
Проте, жоден з вищезазначених пунктів не був підтверджений лабораторними дослідженнями СЛЕД.
Також, відповідно до норм Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі ГС) (Україна приєдналась до даної конвенції у 2002 році) був заснований Комітет з Гармонізованої системи (далі Комітет), до складу якого входять представники кожної договірної сторони.
Так на 60 та 61 сесії Комітету було прийнято рішення з класифікації продукту «рафінований і модифікований риб'ячий жир з анчоусів з додаванням вітаміну Е (токаферолу), як антиоксиданту» у товарній позиції 1516.
За класифікаційними підходами Комітету, наявність вітаміну Е у складі продукту не стало підставою для віднесення його до іншого товарного угрупування. Також в рішенні зазначено, що наявний у продукті вітамін Е (токоферол) є суто антиоксидантом, хоча крім антиоксидантних властивостей вітамін Е має поживні властивості та впливає на засвоєння певних поживних речовин, наприклад, жирів.
Враховуючи встановлені визначальні класифікаційні ознаки товару, вимоги Основних правил, коментарі Пояснень то товарних позицій 1516 та 1517 УКТ ЗЕД, а також класифікаційні підходи Комітету з ГС, та те, що продукт «АРІКОТЕ 369» містить у своєму складі добавку E322, як антиоксидант, вказує на правильність його класифікації його у товарній позиції 1516 за УКТ ЗЕД, як це зазначено позивачем в декларації.
Отже, оскаржуване Рішення щодо класифікації товару від 10.04.2025 року № 25UA40802000009-KT було прийнято Відповідачем без належного врахування основних класифікаційних ознак товару, на підставі лабораторного висновку експерта СЛЕД, що не містить повного та всебічного аналізу властивостей добавки Е322, доданої до досліджуваного продукту, що призвело до недодержання посадовими особами Чернівецької митниці принципів класифікації товарів в УКТ ЗЕД і, як наслідок, товар невірно віднесено до товарної підкатегорії 1517 90 99 19.
7. Щодо посилання в позовній заяві на Експертний висновок № В-329 від 03.04.2025 року Чернівецької торгово-промислової палати, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що згідно вимог ч.8 ст.69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Відтак, такий висновок не може підтверджувати або спростовувати інформацію щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а лише має довідково-інформативний характер.
8. В той же час, слід зазначити, що позивачем код товару взято з наданих вантажовідправником товаросупровідних та транзитних документів, зокрема № 25LR343100015931. Декларування спірного товару позивачем за кодом УКТ ЗЕД 1516209811 було здійснено на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих постачальником та виробником, при цьому автентичність зазначених документів митним органом не заперечувалася.
Проте, відповідачем при винесенні рішення не враховано вищенаведені обставини та взагалі не взято до уваги надані до митного оформлення документи, що вказують на код спірного товару.
З огляду на наведене вище, застосовуючи наведені вище правила та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що з огляду на загальні правила класифікації товару, перевага повинна була надаватись саме товарній позиції «1516».
Ввезений позивачем на митну територію України товар був правильно ним класифікований за кодом УКТЗЕД 1516 20 98 11, позаяк саме вказана товарна підкатегорія передбачена для товару, що має назву: «олія пальмоядрова».
Натомість, визначена у спірному рішенні відповідача товарна підкатегорія 1517 909919 з назвою «інші» є на думку суду неконкретизованою і найменш визначеною у відповідній товарній підпозиції, так і має менший порядковий номер у порівнянні із первинно визначеною позивачем товарною позицією « 1516».
9. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає.
10. Слід зазначити, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже відповідач не навів достатніх мотивів, якими керувався при його прийнятті спірного рішення, не вказав конкретних обставин, за яких дійшов висновку про необхідність зміни коду товару за УКТ ЗЕД.
11. Суд також ураховує правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 у справі № 814/978/17. У цій справі касаційний суд зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
12. Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи рішення про визначення коду товару діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є необґрунтованим, безпідставним, внаслідок чого підлягають скасуванню.
13. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи наведене вище в сукупності та контексті встановлених обставин в справі, суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак такі підлягають скасуванню.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
1.Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією. Відтак, слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" до Чернівецької митниці Державної митної служби України - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Держмитслужби щодо класифікації товарів за № 25UA40802000009-KT від 10.04.2025 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судовий збір в сумі 3028,00 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" (вул. Коломийська, буд.1-П, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58007, код РНОКПП: 44005296);
Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).
Суддя О.В. Боднарюк