про передачу справи за підсудністю
08 грудня 2025 року справа № 580/13334/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
02 грудня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України, в якому просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача та вчинити дії.
Під час розгляду матеріалів позовної заяви суддя дійшов висновку про необхідність передачі справи до Київського окружного адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позивач у позовній заяві зазначив адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 та додав до позову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2022, згідно якої він є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 . 48.
Відповідно до довідки ВПО зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 .
Відповідно до абз. 4, 5 ч. 1ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (абз. 8 ч. 1ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлюються Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207(далі Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що положення частини 1 статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особисторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
При цьому, положеннями статті 25 КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання позивача як ВПО матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), що враховується при вирішенні питання визначення територіальної юрисдикції (підсудності) даного позову.
Відповідно до ч.5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при визначенні територіальної юрисдикції (підсудності) даної спору суд приймає до уваги лише адресу реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки позивач зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, 8 , суд вважає за необхідне передати дану справу до адміністративного суду за місцезнаходженням позивача - Київського окружного адміністративного суду відповідно до ч.1ст. 25 КАС України.
Згідно з положеннями статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями20,22,25-28цьогоКодексу.
Розгляд даної справи саме Черкаським окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності, а отже до зволікання у вирішенні спору.
Відповідно до частини 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами частини 8статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що справу належить передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 25, 29, 30, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Направлення справи до Київського окружного адміністративного суду здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА