05 грудня 2025 року справа № 580/9772/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом Акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС У Черкаській області податкове повідомлення-рішення № 0090690406 від 03.06.2025.
В обґрунтування вимог зазначено, що податковим органом не взято до уваги, що ФГ «Царина» на виконання умов Мирової угоди від 07.11.2024 р., затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області №925/1822/23 від 16.01.2025 р., 31.03.2025 р. у повному обсязі погасило наявні у АТ «ЧПЗ» адміністративні штрафи та санкції та податковий борг АТ «ЧПЗ» зі сплати ПДВ, що залишились непогашеними на момент переходу права власності на об'єкт малої приватизації, що не заперечується ГУ ДПС у Черкаській області та підтверджується Актом камеральної перевірки. З огляду на вказане вище, на переконання АТ «ЧПЗ», ГУ ДПС у Черкаській області неправомірно застосувало до АТ «ЧПЗ» штрафні санкції згідно спірного податкового повідомлення-рішення № 0090690406 від 03.06.2025 р., оскільки положеннями пп.98.2.5 п.98.2 ст.98 ПК України визначено, що у разі продажу у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець набуває усіх прав та обов'язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об'єкт приватизації. У разі погашення покупцем суми податкового боргу у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, але не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації, штрафні санкції і пеня, передбачені статтями 124 і 129 цього Кодексу, на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
Ухвалою судді від 01.09.2025 року у справі було відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник Відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Товариством 19.09.2024 року було подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9387226063) за грудень 2023 року, згідно якої задекларовано до сплати в бюджет податкові зобов'язання в сумі 9911210,00 грн, які не були сплачені в повному обсязі по терміну 20.09.2024 року та призвели до виникнення податкового боргу в сумі 2053207,60 грн, фактично погашено 02.10.2024. Кошти, сплачені Товариством зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Відтак, кошти, що сплачував платник на бюджетні рахунки з ПДВ, зараховувались в рахунок погашення боргу з цього податку згідно з черговістю його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 Кодексу, що призвело до розрахунку в автоматичному режимі штрафних санкцій. За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Черкаській області винесено ППР від 03.06.2025 №0090690406, про застосування штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового зобов'язання у сумі 596116,83 грн, яке є правомірним та не підлягає скасуванню.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» були подані до Головного управління ДПС у Черкаській області податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - грудень 2019 року, січень - грудень 2020 року, січень 2021 року, перелік яких наведено в Акті про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість №5103/23-00-04-06-01/14309572 від 16.04.2025, в яких Товариством було самостійно визначено суми грошових зобов'язань з ПДВ.
Самостійно визначені грошові зобов'язання з ПДВ, згідно вказаних вище податкових декларацій, які набули статусу податкового боргу, були сплачені (погашені) 31 березня 2025 року, на підставі платіжного доручення №19 від 31.03.2025 на суму 6112200,48 грн.
16.04.2025 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.75.1 ст.75 розділу II ПК України, у порядку визначеному п.76.2 ст.76 розділу II ПК України, ГУ ДПС у Черкаській області було проведено камеральну перевірку АТ «ЧПЗ» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої було складено Акт перевірки №5103/23-00-04-06-01/14309572 від 16.04.2025.
Відповідно до висновків Акту перевірки №5103/23-00-04-06-01/14309572 від 16.04.2025, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення вимог пп.16.1.4 п.16.4 ст.16, ст.57, п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 ПК України, що виразилося у порушенні АТ «ЧПЗ» граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ.
На підставі висновків Акту перевірки №5103/23-00-04-06-01/14309572 від 16.04.2025, ГУ ДПС у Черкаській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0090690406 від 03.06.2025, яким за затримку від 1525 до 4079 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 5961168,32 грн до АТ «ЧПЗ» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 596 116,83 грн.
Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням №0090690406 від 03.06.2025, АТ «ЧПЗ» було подано до ДПС України скаргу вих. №19-06/2025 від 19.06.2025 про його скасування.
Розглянувши скаргу Позивача, ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №21761/6/99-00-06-03-01-06 від 29.07.2025, яким скаргу Позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення №0090690406 від 03.06.2025 без змін, що і спонукало звернутись з відповідним позовом до суду.
Вважаючи вищевказане рішення протиправним, Позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Суд ззначає, що відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Згідно з п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Так, матеріалами справи встановлено, що АТ «Черкаський приладобудівний завод» було несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання з ПДВ по деклараціям за грудень 2013 року - листопад 2020 року, по акту №293/23-01-15-0208, та уточнюючих розрахунках, поданих 19.03.2015, 25.09.2015, 27.10.2015, 15.06.2016, 20.01.2017, 23.05.2017, 13.12.2017, 12.01.2018, 20.02.2018, 29.01.2019, 26.01.2021 на загальну суму ПДВ 5961168,32 грн.
19.09.2024 Товариством було подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний № 9387226063) за грудень 2023 року, згідно якої задекларовано до сплати в бюджет податкові зобов'язання в сумі 9911210,00 грн, які не були сплачені в повному обсязі по терміну 20.09.2024 та призвели до виникнення податкового боргу в сумі 2053207,60 грн, фактично погашено 02.10.2024.
Судом встановлено, що сплачені Товариством кошти зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Відтак, кошти, що сплачував платник на бюджетні рахунки з ПДВ, зараховувались в рахунок погашення боргу з цього податку згідно з черговістю його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 Кодексу, що призвело до розрахунку в автоматичному режимі штрафних санкцій.
Вказані дії контролюючого органу суд розцінює, як такими, що є правомірними, оскільки останні грунтуються на положеннях чинного податкового законодавства.
Суд додатково зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (далі - Порядок №225), який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за №967/38303 (Зазначений наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування: 06.09.2022).
Вказаний Порядок №225 визначає процедуру підтвердження платниками податків неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків, у т. ч. реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Також у Порядку №225 визначено вичерпний перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків, зокрема юридичної особи, щодо своєчасного виконання своїх податкових обов'язків, а також порядок та терміни подання заяви та таких підтверджуючих документів до контролюючого органу.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів звернення Позивача до контролюючого органу з заявою відповідно до вимог Порядку №225.
Отже, перевіркою Позивача було дійсно встановлено, що сплата зазначених податкових зобов'язань відбувалася, з затримкою до/та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплата суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафу на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 56.10, п. 56.17, п. 56.18 та п. 56.19 ст. 56 Кодексу спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області, прийняте з врахуванням вимог чинного законодавства, є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.
Вимоги Позивача про скасування застосованих податковим органом штрафних санкцій є на думку суду безпідставними, оскільки не містять належного законодавчого обгрунтування, а наявність підписаної мирової угоди між Позивачем і кредиторами, на яку посилається останінй, не звільняє платника податків від сплати штрафних санкцій.
На переконання суду, укладаючи мирову угоду, сторони повинні були враховувати правові наслідки несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язазань.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам Позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів Позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не належать.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 05.12.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО