05 грудня 2025 року Справа № 580/9078/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кульчицького С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,
представника позивача Хорошун О.В.,
представника відповідача Войцеховського М.Ю.,
розглянувши в залі суду клопотання представника позивача про роз'єднання позовних вимог у справі за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Бобрицька сільська рада Черкаської області (далі - позивач) з позовом до Канівської міської ради Черкаської області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати:
- рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»;
- рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»;
- рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
Крім того, просив в порядку підготовки справи до судового розгляду призначити по справі комплексну земельно-технічно-будівельну експертизу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицьким С.О. одноособово, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання про призначення у справі комплексної земельно-технічно-будівельної експертизи - відмовлено.
Ухвалою суду від 12.11.2025 розгляд адміністративної справи 580/9078/25 за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
18.11.2025розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.
25.11.2025 оголошено перерву в підготовчому провадженні за клопотанням представника позивача.
02.12.2025 представник позивача надіслала до суду клопотання про роз'єднання позовних вимог у справі, яке мотивовано тим, що позовна заява містить три позовні вимоги: перша осскарження акта індивідуальної дії, наступні дві - оскарження нормативно-правового акта. Підстава першої позовної вимоги - невмотивованість і необґрунтованість оспорюваного рішення, оскільки у ньому не вказано вимог законів чи прийнятих на їх підставі нормативно-правових актів, яким не відповідає поданий проект. Підстави цих вимог самостійні, предмет доказування різний і доводяться обставини різними доказами, такі вимоги не є пов'язаними згідно з ч. 1 ст. 172 КАСУ. Просить роз'єднати в декілька провадженнь справу 580/9078/25 за адміністративним позовом Бобрицької сільської радиЧеркаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області провизнання протиправними та скасування рішень, а саме: одне провадження: про визнання протиправними та скасування рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановленнямежі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»; друге провадження: про визнання протиправними та скасувати: - рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 - рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області», - скасувати Генеральний план розвитку міста Канева Черкаської області, затверджений рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про роз'єднання позовних вимог.
Представник відповідача не заперечив проти задоволення клопотання.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
У своїх вимогах позивач просить суд скасувати рішення 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»; рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»; рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
Позовні вимоги стосуються встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області та рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів".
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, які можна розділити на такі окремі блоки:
- визнати протиправним та скасувати рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»;
- визнати протиправними та скасувати рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області» та рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень.
При цьому, включення цих позовних вимог до прохальної частини позовної заяви не нівелює той факт, що правове регулювання правовідносин, об'єднаних позивачем в один пункт, є різним та вказані правовідносини виникли за різних обставин.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, 47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду у справі 420/3956/20 зазначила, що визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Системний аналіз дає підстави для висновку про те, що суд вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи та питання про роз'єднання позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.
Позовна заява містить три позовні вимоги: перша осскарження акта індивідуальної дії, наступні дві - оскарження нормативно-правового акта.
Підстава першої позовної вимоги - невмотивованість і необґрунтованість оспорюваного рішення, оскільки у ньому не вказано вимог законів чи прийнятих на їх підставі нормативно-правових актів, яким не відповідає поданий проект.
Підстава наступних позовних вимог - порушення визначеної законом процедури їх прийняття.
Підстави цих вимог самостійні, предмет доказування різний і доводяться обставини різними доказами, такі вимоги не є пов'язаними згідно з ч. 1 ст. 172 КАСУ..
Згідно ч.6 та 7 ст.172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що розгляд позовних вимог зазначених позивачем може ускладнити їхній спільний розгляд, відтак вбачається необхідність роз'єднання адміністративної справи у самостійні провадження, зокрема,
- за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»;
- Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»; рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41, із присвоєнням їй нового номеру.
На підставі наведеного та керуючись ст. 172, 243 КАС України, суд,
Клопотання представника позивача про роз'єднання позовних вимог - задоволити повністю.
Роз'єднати у самостійні провадження позовні вимоги Бобрицької сільської ради Черкаської області, виділивши їх у самостійні провадження:
Адміністративну справу за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановленнямежі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»;
Адміністративну справу за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасувати:
- рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27;
- рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»;
- скасувати Генеральний план розвитку міста Канева Черкаської області, затверджений рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41. .
Передати справу до відділу документального забезпечення Черкаського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2025.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ