Справа № 560/8899/24
08 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупа Олександр Володимирович про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 21.11.2025 призначено підготовче судове засідання на 04.12.2025 о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
Ухвалою суду від 02.12.2025 клопотання ОСОБА_1 задоволено. Відкладено підготовче засідання по справі №560/8899/24, призначене на 04.12.2025.
Призначено підготовче засідання на 10.12.2025.
ОСОБА_1 05.12.2025 року подала заяву, в якій просить задовольнити заяву про відвід судді, зазначає, що проаналізувавши рішення судді Михайлова О.О. від 27.08.19 р. у справі № 560/1622/19 та від 03 листопада у справі № 560/4755/20, а також рішення вищих інстанцій про скасування означених рішень за її скаргами відповідно постановою 7ААС від 17.12.19 р. й постановою КАС ВС від 06.08.2024 р., - знову і знову переконалась, що цей суддя слугує чиновникам ГУ ПФУ, нехтуючи імперативами правосуддя, повністю ігнорує вимоги до рішення суду, що встановлені стст.242-244 КАС України. Усвідомлено спотворює моїх формулювань позовних вимог та обставин, що вона навела на обґрунтування підстав заявлених вимог. Рішення цього судді від 03 листопада 2020 р., - це результат умисної тотальної профанації судового розгляду.
Також, суддею Михайловим О.О. 08.12.2025 подано заяву про самовідвід задля виключення будь-яких правомірних сумнівів з приводу неупередженості при розгляді цієї справи.
Статтею 36 КАС України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, згідно з частиною першою цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді доводи не можуть бути належною та достатньою підставою для відводу судді від участі у розгляді даної справи та не свідчать про упередженість та/або необ'єктивність судді, адже викладені у цій заяві доводи фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями та процесуальними діями суду, що не є підставою для відводу.
Разом з тим, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру щодо заінтересованості судді в результатах розгляду справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у питаннях неупередженості суддів щодо здійснення правосуддя у тій чи іншій справі розрізняє два підходи: суб'єктивний, тобто спроба встановити переконання або особистий інтерес певного судді у справі, та об'єктивний, що передбачає встановлення того, чи суддя надав достатні гарантії, які виключили б будь-які правомірні сумніви з цього приводу.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних із спірною поведінкою судді.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадках, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Ця норма визначає необхідність заявлення самовідводу як за наявності об'єктивних підстав, так і за наявності можливих (потенційних) підстав.
У рішенні у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року ЄСПЛ нагадує, що безсторонність у значенні, наведеному в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви із цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів, які можуть бути перевірені. У зв'язку із цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, передусім - сторонам у процесі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поняття "інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості", є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.
Щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка, втім, не повинна мати вирішального значення.
Підходи до встановлення наявності упередженості чи безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
При перевірці обставин справи №560/8899/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії судом не встановлено жодного факту, який міг би бути підставою для сумніву в безсторонності судді за об'єктивним критерієм.
Відтак, суд має оцінити суб'єктивний критерій наявності упередженості чи безсторонності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Задля забезпечення довіри до суду, гарантування, що рішення ухвалюється виключно на основі закону та фактів, а не особистих мотивів, суд вважає, що заява про самовідвід судді Михайлова О.О. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 05.12.2025 про відвід судді залишити без задоволення.
Заяву судді Михайлова Олександра Олександровича про самовідвід задовольнити.
Передати справу № 560/8899/24 для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.О. Михайлов