Справа № 560/16657/25
іменем України
08 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 089726 від 27.08.2025 року, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, без з'ясування фактичних обставин справи, не відображає суті скоєного правопорушення, адже у постанові наявне лише посилання на нормативне обґрунтування, притягнуто до відповідальності Позивача, який не є суб'єктом правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що в спірних правовідносинах які виникли, під час рейдової перевірки було встановлено відсутність у водія транспортного засобу ТТН наявність яких перевіряється разом іншими обов'язковими документами після зупинки транспортного засобу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
07.08.2025 посадовою особою Укртрансбезпеки на направлення на рейдову перевірку №002612 від 01.08.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) у Хмельницькій області, вул.Шевченка,156, м. Дунаївці.
При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), було перевірено транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання внутрішніх перевезень вантажів.
Під час перевірки виявлено порушення , а саме водій здійснював перевезення вантажу з Хмельницької області до м.Дунаївці (зі слів водія) під час проведення перевірки у водія відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, транспортний засіб з повною масою 3,5 тон не обладнаний тахографом, у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія обліку режиму праці та відпочинку або копія графіка змінності водіїв. Порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки складений акт №068206 від 07.08.2025 року, яким зафіксовано відсутність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, транспортний засіб з повною масою 3,5 тон не обладнаний тахографом, у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія обліку режиму праці та відпочинку або копія графіка змінності водіїв. Суть порушення: перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
На підставі висновків акту перевірки працівниками відповідача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №089726 від 27.08.2025 року, ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність, за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпунктів 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III(далі - Закон №2344-III).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567(далі - Порядок № 1567) встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39,48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №068206 від 07.08.2025 року зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим документом на вантаж, який передбачений законодавством.
Відповідно до статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону- у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (статті 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).
Об'єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є надання суб'єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.
Склад порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності, полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно-транспортної накладної.
Згідно ст.1 Закону №2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, при оформленні товарно транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
1) дата і місце складання; 2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; 4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; 6) пункти завантаження і розвантаження.
Згідно п. 11.3 Правил №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил №363).
Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Отже, суб'єктами відповідальності за статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автомобільні перевізники - суб'єкти господарювання.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Приписами частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не інші особи (власники транспортних засобів, тощо).
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20 Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/ користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а та від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22.
Суд зазначає, що підставою для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу та винесення Постанови став Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2025 №068206.
У зазначеному акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення: «водій здійснював внутрішні перевезення вантажу з Хмельницька обл. с. Ходаківці - Хмельницька обл. м. Дунаївці (зі слів водія). Під час проведення перевірки встановлено: у водія ОСОБА_2 відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, транспортний засіб з повною масою 3,5 тон не обладнаний тахографом. У водія ОСОБА_2 відсутня індивідуальна контрольна книга водія обліку робочого часу або копія графіку змінності водіїв.
Порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз. 3 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 цього Закону.»
Суд зазначає, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , має значення для з'ясування питання законності його користування для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III.
Автомобільний перевізник визначається на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
Натомість, в обсязі встановлених обставин у цій справі відповідач зосередив свою увагу лише на реєстраційних документах на транспортний засіб позивача та відомостях Акта від 07.08.2025 року щодо відсутності передбачених законодавством документів, внаслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена належними доказами.
Разом з цим, відсутність зазначених у постанові документів не може вважатися порушенням вимог законодавства України, оскільки 07.08.2025 року транспортний засіб (який зареєстровано за ним як за фізичною особою, а не як за фізичною особою підприємцем) не використовувався ним для перевезення вантажу з метою здійснення підприємницької діяльності, а експлуатувався водієм для власних потреб.
Також, суд зазначає, що відповідач не надав доказів того, що водій ОСОБА_2 є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, та здійснює підприємницьку діяльність, чи перебуває у господарських чи трудових відносинах з позивачем.
При цьому, під час розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу щодо того, що під час проведення рейдової перевірки 07.08.2025 року, автомобільним перевізником був саме ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що посадові особи відповідача в акті від 07.08.2025 року не зазначали, на підставі яких документально підтверджених доказів ними було вказано автомобільного перевізника саме Позивача та чи було їм надано в момент перевірки документи, що засвідчують використання водієм ОСОБА_2 транспортного засобу на договірних умовах.
Суд вважає, що оскільки матеріали справи на містять жодних належних доказів про те, що позивач є автомобільним перевізником, підстав вважати його автомобільним превізником немає.
Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як Фізична особа-підприємець з 14.01.2014 року по 21.01.2015 та з 13.12.2016 року по 13.02.2023 року.
При цьому, ОСОБА_1 станом на дату складення Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2025 №068206 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ОПШ №089726 від 27 серпня 2025 року, зареєстрована за № 87397/42/27-25 від 28.08.2025 року не був зареєстрований, як суб'єкт господарювання, а отже не міг здійснювати перевезення на комерційній основі.
Оскільки, суб'єктами відповідальності за статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільні перевізники - суб'єкти господарювання, тобто відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не інші особи (власники транспортних засобів, тощо) та враховуючи, що позивач в даному випадку не є суб'єктом господарювання, а транспортний засіб не було передано в оренду чи користування для здійснення підприємницької діяльності, тому позивача безпідставно було притягнуто до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до Довідки ВЧ НОМЕР_2 №630/1952 від 15.09.2025 року старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 26.02.2022 року по теперішній час, що також підтверджує, що ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III.
Враховуючи наведене вище, контролюючим органом не досліджено обставин справи, та не доведено належними та допустимими доказами той факт, що ОСОБА_1 був автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і може нести відповідальність, передбачену цим Законом, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 089726 від 27.08.2025 року, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв поза межами повноважень, наданих йому законодавством та не довів правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області №089726 від 27.08.2025 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя О.П. Шевчук