Справа № 560/13288/25
іменем України
08 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить
визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 89% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення,
зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів,
визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 14.01.2025 № ХС28356 видану ІНФОРМАЦІЯ_1 та
зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із 89% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення від 14.01.2025 № ХС28356, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 89% від грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Вказує, що звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 14.01.2025 № ХС28356 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 05.03.2019, з 01.04.2019. Вказує, що відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії, про що повідомив листом від 10.03.2025. Вважає, що такі дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у непроведенні перерахунку пенсії, є необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Просить позов задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої у 2018 році. Після 05.03.2019 Кабінет Міністрів України не приймав нормативно-правового акта щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям або іншого порядку для здійснення перерахунку пенсій. Тому, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки відсутні. Вважає, що право позивача на отримання пенсії за вислугою років визначеної законодавством не порушене, а зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не звужено. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалами від 08.12.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, про залучення третьої особи та про залишення позову без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) в розмірі 89% суми грошового забезпечення.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 25.02.2025 щодо здійснення перерахунку пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, виданою позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 14.01.2025 № ХС28356.
Листом від 10.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
За змістом перерахунку від 14.07.2025 розмір пенсії позивача розраховується із 70% суми грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та обмеження пенсії відсотковим розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-ХІІ.
Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Оскільки розмір призначеної пенсії (89% суми грошового забезпечення) не перевищує 90%, то підстав для його зменшення у відповідача не було.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII для визначення розміру пенсії після перерахунку у зв'язку з зазначеним нижче.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону №2262-XII.
Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
У постанові від 03.04.2018 по справі №175/1665/17 (2-а175/41/17) Верховний Суд зазначив, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватись із вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Суд встановив, що пенсія призначена позивачу у 2006 році в розмірі 89% грошового забезпечення, зазначене підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення є протиправними. Тому позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправної відмовити Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку розміру пенсії позивача з 89% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 в розмірі 89% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішуючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії у зв'язку із оновленою довідкою суд враховує таке.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Правовідносини щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
За змістом абзацу 1 пункту 4 Порядку №3-1, заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Таким чином, заява пенсіонера та додані до неї документи є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
Позивач подав відповідачу заяву (запит) про перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2025 № ХС28356 розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Зазначена довідка видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за формою, передбаченою Додатком 2 до вказаного Порядку № 45, якою з 05.03.2019 - з дня набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, передбачено включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії крім посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення.
Правомірність видачі довідок для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років з обов'язковим зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії встановлена рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та пункту 23 Порядку №3-1, заява пенсіонера та додані до неї документи є підставою для перерахунку пенсії.
Тому, отримавши від позивача заяву (запит) від 25.02.2025 щодо перерахунку пенсії згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.01.2025 № ХС28356 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача.
Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до зазначеної довідки є протиправною.
За змістом статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Такою обставиною є набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 (з 05.03.2019), яким визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.01.2025 № ХС28356 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.04.2019 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 1-2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, зі змісту цих норм право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при виплаті позивачу заборгованості пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи із 89% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення від 14.01.2025 № ХС28356 задоволенню не підлягають, оскільки спору щодо обмеження відсотковим розміром відповідно до довідки від 14.01.2025 № ХС28356 на час звернення позивача у цій справі до суду не існує.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю суд зазначає таке.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Приписи частини 1 статті 382 КАС України, кореспондують з закріпленими у пункті 4 частини 6 статті 246 КАС України приписами, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується здійснення судового контролю, передбаченого частинами п'ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.
Відтак, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, та накладенням штрафу на керівника у разі відмови у прийнятті звіту.
За змістом частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, суд зобов'язаний встановити судовий контроль у разі прийняття рішення щодо задоволення позовних вимог у справах, вказаних у абзаці 2 частини 1 статті 382 КАС України.
Фактичною підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, аби застосувати спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, що відповідає позиції Верховного Суду, наведеній зокрема у постановах від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі № 826/17587/18, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17, від 22.12.2020 у справу № 440/1810/19, від 25.02.2021 у справі № 640/13599/20, від 30.03.2021 у справі № 580/3376/20, від 27.04.2021 у справі № 460/418/20, від 13.09.2021 у справі № 20/3888/21, від 02.12.2021 у справі № 808/1156/18.
Враховуючи, що позивачем не наведені обґрунтування та не надані докази, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтею 382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі, а тому відповідна вимога позивача задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в розмірі 89% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2025 № ХС28356 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2025 № ХС28356 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук