Справа № 560/14873/25
іменем України
08 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про його виключення з військового обліку на підставі п. З ч. 6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно його тимчасового посвідчення (сержанта та солдата запасу) серії КП №000112 від 09.06.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням військово-лікарської комісії від 12.04.1990 при ІНФОРМАЦІЯ_4 він визнаний непридатний до військової служби та виключений з військового обліку, на підставі гр.1 ст.33А розкладу хвороб Наказ МОУ №87 від 1987. Позивач вважає, що він мав бути виключений з військового обліку, проте в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів містяться відомості про позивача, як військовозобов'язаного.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивача було виключено з військового обліку 12.04.1990 на підставі гр.1 ст.33А розкладу хвороб Наказ МОУ №87 від 1987, про що зроблено відмітку у тимчасовому посвідченні (сержанта та солдата запасу) КП №000112 від 09.06.2016 .
Відповідно до інформації з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовозобов'язаний.
29 липня 2025 позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести інформацію про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку.
06 серпня 2025 року листом №9/7945 відповідачем надано відповідь, в якій повідомлено, що внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо зняття (виключення) з військового обліку можливо лише за особистої присутності військовозобов'язаного. При цьому зняття або виключення військовозобов'язаного здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України, військово-облікового документа та підтверджуючих документів.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно із ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 статті 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХІІ з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний та воєнний час.
Разом з тим, п. 3.1 глави 3 Положення №402 визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Згідно з п.3.2 глави 3 Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до п. 3.3 глави 3 Положення №402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.
У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби (п. 3.10 глави 3 Положення №402).
Виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом, забезпечення адміністрування, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства, покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 року № 154.
Згідно із пунктом 9 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечують достовірності даних Реєстру, відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
У свою чергу, відповідно до Порядку № 1487, військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п. 20 Положення).
У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону України від 16.03.2016 року № 1951-УІІІ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - № 1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень статті 7 Закону № 1951-VІІІ відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку є персональними даними військовозоб'язаного, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.
Положеннями статті 8 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до службових даних військовозобов'язаного, зокрема, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Принагідно, суд зауважує, що зазначені відомості відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі. Вказане відображено у п. 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559.
Суд наголошує, що п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ встановлено, що внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Суд зауважує, що відповідно до Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов'язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу Порядку № 1487 обов'язковою інформацією є висновок військово-лікарської комісії, графа та пункт відповідного наказу (графа 15).
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, суд акцентує увагу, що документом, який підтверджує право на виключення з обліку, у контексті цієї справи, є висновок ВЛК про непридатність до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 12.04.1990 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 виключений з військового обліку. При цьому, позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі гр.1 ст.33А розкладу хвороб Наказ МОУ №87 від 1987.
Суд зауважує, що на той час медичний огляду призовників регламентувався, зокрема Наказом Міністра оборони СРСР 09.09.1987 № 260 "Про введення в дію Положення про медичне огляді у збройних силах СРСР".
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23.10.2024 у справі №460/42639/22, з урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону в часі) у разі колізії нормативних актів одного рівня юридичної ієрархії (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного й того самого питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у разі, коли про скасування попереднього акта (його приписів) прямо зазначено в новому нормативному акті, так і у разі, коли таких застережень немає.
У даному випадку наказ Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 не застосовується до Збройних Сил України, починаючи з 04.01.1994, коли набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 04.01.1994 № 2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», відповідно до п. 2 якого з моменту введення в дію Положення, зазначеного у пункті 1 цього наказу, вважати накази Міністра оборони колишнього СРСР 1976 року №187, 1979 року №220, 1987 року № 210, № 260, 1989 року №116, № 317, 1991 року № 436 такими, що не застосовуються у Збройних Силах України, а наказ Міністра оборони України 1992 року N 116 - таким, що втратив чинність.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. Як встановлено судом, доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку - рішенням штатної військово-лікарської комісії (ВЛК) та наявності відповідної довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу - до матеріалів справи не подано. Наданий запис у тимчасовому посвідченні (сержанта та солдата запасу) КП №000112 від 09.06.2016 не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки сам по собі він не підтверджує проходження встановленої процедури ВЛК.
З огляду на викладене, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік відповідають вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку організації і ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Суд зауважує, що з метою уточнення військово-облікових даних, позивач, як військовозобов'язаний, не позбавлений можливості проходження медичного огляду згідно чинних норм законодавства для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовним вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя П.І. Салюк