Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 грудня 2025 року справа № 520/16330/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) від 19.11.2024 №203040017965, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) призначити та виплачувати з 23 січня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022, починаючи з 23 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), врахувати заробітну плату за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022, починаючи з 23 січня 2023 року.
Також позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.11.2023 №203040017965 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у відповідача докази у справі.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, правом подання відзиву не скористався.
Від позивача 19.11.2025 через систему "Електронний суд" надано заяву (вх. №01-26/126571/25) зі змісту якої вбачається, що позивачем при складанні тексту позовної заяви в прохальній частині допущено технічну помилку в зазначенні дати оскаржуваного рішення пенсійного органу.
Вказані обставини підтвердженні матеріалами справи, відповідно до яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.11.2024 винесено рішення №203040017965, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії.
Слід вказати, що зазначена помилка є технічною опискою та не впливає на результат розгляду справи.
Враховуючи наведене, подальший розгляд справи суд здійснює з урахуванням заяви позивача від 19.11.2025 за вх. №01-26/126571/25.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 27.10.2023 звернувся до органу ПФУ через фронт-офіс із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
За результатами розгляду заяви від 27.10.2023 позивачеві за принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.11.2023 №203040017965 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу (30 років).
З рішення від 02.11.2023 №203040017965 вбачається, що страховий стаж позивача склав 28 років 3 місяці 29 днів. Відповідно до наданих документів, до страхового стажу позивача орган ПФУ не зарахував:
- період роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи, а також за період роботи з 01.01.2001 по 30.04.2001, згідно із записами трудової книжки від 05.09.1985 НОМЕР_2 , оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- періоди роботи з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018 згідно трудовою книжкою від 05.09.1985 НОМЕР_2 та період роботи з 23.05.2018 по 25.04.2022 згідно з вкладишем до трудової книжки від 23.05.2018 НОМЕР_3 , оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.
05.02.2024, не погодившись із рішенням від 02.11.2023 №203040017965, позивач подав скаргу від 27.01.2024 до ГУПФУ в Хмельницькій області, в якій просив скасувати зазначене рішення та врахувати незараховані періоди роботи.
Листом від 21.02.2024 ГУПФУ в Хмельницькій області, розглянувши скаргу позивача, повторно відмовлено у задоволенні його заяви.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного 06.09.2024 по справі №520/16326/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.11.2023 № 203040017965, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії. Відмовлено в задоволені інших вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 №520/16326/24 ппеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 520/16326/24 залишено без змін.
17.02.2025 позивач звернувся засобами особистого кабінету веб-порталу ПФУ із заявою про призначення пенсії. Одночасно позивачем була подана заява про внесення додаткових даних до реєстру застрахованих осіб.
Позивач 01.03.2025 звернувся з клопотанням до ГУПФУ в Хмельницькій області з вимогою виконання рішення суду з додатком всіх необхідних документів.
07.03.2025 позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області за роз'ясненнями стосовно звернень від 17.02.2025.
Листом ГУПФУ в Хмельницькій області від 17.03.2025 позивача було повідомлено про відмову в призначенні пенсії при повторному розгляді за рішенням суду заяви про призначення пенсії з посиланням на рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.11.2024 року.
Відповідно до рішення від 19.11.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано:
- з 14.12.1996 по 30.04.2001 згідно записів трудової книжки від 05.09.1985 НОМЕР_4 , оскільки запис про звільнення внесено з порушенням Інструкції - відсутній наказ про звільнення з роботи, та за період з 01.07.2000 по 30.04.2001, відсутня сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- періоди роботи з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018 згідно з трудовою книжкою від 05.09.1985 НОМЕР_2 та період роботи з 23.05.2018 по 25.04.2022 згідно з вкладишем до трудової книжки від 23.05.2018 НОМЕР_3 , оскільки організації знаходяться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Не погодившись з рішенням ГУПФУ в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії позивач оскаржив це рішення до Голови Правління ПФУ. Проте станом на 17.06.2025 відповідь не надана
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).
За приписами ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 20 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За приписами ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема,: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що органом пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу позивача період роботи згідно записів трудової книжки період роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи.
Надаючи оцінку такій підставі для відмови у призначенні пенсії за віком, суд враховує, що відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 (далі Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції №58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п.2.12 Інструкції №58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
За змістом п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
3 огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №654/890/17, від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
У постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001 з підстав неналежного оформлення трудової книжки, пенсійний орган застосував формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права.
Також, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що органом пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2001 по 30.04.2001, згідно із записами трудової книжки від 05.09.1985 НОМЕР_4 , оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Надаючи оцінку такій підставі для відмови у призначенні пенсії за віком, колегія суддів враховує, що згідно зі статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат, що здійснюються в натуральній формі. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 16 ст.106 Закону №1058-IV передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача. Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи.
Суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника, як платника страхових внесків, а також належної сплати страхових внесків. Тому відсутність в Реєстрі звітності до ПФУ та даних щодо сплати ЄСВ не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_4 , позивач у період з 14.12.1996 по 30.04.2001 працював у ТОВ "Грант".
Доказів на підтвердження недостовірності записів в трудовій книжці позивача щодо спірного періоду відповідачем суду не надано.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для зарахування періоду роботи позивача з 14.12.1996 по 30.04.2001 до страхового стажу.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи згідно трудової книжки позивача від 05.09.1985 серії НОМЕР_2 позивач у періоди: з 02.10.2013 по 14.10.2015 позивач працював на ООО "Руполис-Растуново" (мовою оригіналу), з 14.03.2016 по 23.03.2018 працював в ООО "Акселерейшн Инжиниринг" (мовою оригіналу). Згідно з вкладишем до трудової книжки від 23.05.2018 НОМЕР_3 позивач у період з 23.05.2018 по 25.04.2022 працював в ООО "ПЭМ-ИНИНИРИНГ" (мовою оригіналу). Підставою для не зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача, оскільки організації знаходяться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини а також відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн (дата підписання: 14 січня 1993 року) встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Згідно зі статтею 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5).
Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
При цьому, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13 березня 1992 року), а Держави-учасниці Співдружності, у свою чергу, беруть на себе зобов'язання інформувати одна одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів щодо встановлення обставин, які мають вирішальне значення для визначення права на пенсію та її розміру (стаття 10 Угоди від 13 березня 1992 року).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" (далі - Постанова №1328), яка набрала чинності 02.12.2022, Україна вийшла з зазначеної Угоди.
Положення Постанови №1328 належать застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання нею чинності, а саме з 02.12.2022.
Поряд з тим ч. 2 ст. 13 Угоди від 13 березня 1992 року передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, наведені положення зазначеної Угоди передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.
Таким чином, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно з Угодою.
Відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022.
Беручи до уваги, що під час розгляду справи відповідачем жодним чином не доведено факту неможливості зарахування спірних періодів трудової діяльності позивача, суд доходить до висновку про безпідставність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та наявність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом обставини неналежним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 23 січня 2023 року ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, ОСОБА_1 , врахувати заробітну плату за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022, починаючи з 23 січня 2023 року, задоволенню не підлягають, з огляду на їх передчасність, оскільки відповідач не призначав позивачу пенсію за віком та не відмовляв у зарахуванні заробітної плати за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022.
Суд зазначає, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв'язку з передчасністю її заявлення.
Вказана позиція суду підтримана постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року № 440/10289/25.
Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Наразі, судом з матеріалів справи не виявлено наявності підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у даній справі.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, позивач в подальшому не позбавлений права подати до суду відповідну письмову заяву в порядку ст. 382 КАС України за наявності відповідних підстав.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м.Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.11.2024 №203040017965, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м.Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) призначити з 23 січня 2023 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 14.12.1996 по 30.04.2001, з 01.07.2000 по 30.04.2001, з 02.10.2013 по 14.10.2015, з 14.03.2016 по 23.03.2018, з 23.05.2018 по 25.04.2022.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м.Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 08.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.