Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про передачу адміністративної справи
08 грудня 2025 року справа №320/38019/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про розшук позивача та про порушення ним правил військового обліку;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про розшук позивача та про порушення ним правил військового обліку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 справу №320/38019/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 справа № 320/38019/25 була направлена за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду та отримана канцелярією суду 02.12.2025, що підтверджується відтиском штампу суду. Справа передана на розгляд судді 02.12.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіряючи відповідність позовної заяви вказаній вимозі, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Отже, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Як встановлено судом з матеріалів справи, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 23.05.2024. (а.с. 6 - зворотна сторона аркуша) Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 21.08.2023 № 3009-7001865960 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач з 21.08.2023 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 7)
Юридична адреса відповідача - вул. Джохара Дудаєва, буд. 5А, м. Київ, 03087.
Направляючи справу до іншого суду Київським окружним адміністративним судом в ухвалі зазначено, що вирішення цього спору має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Харків, тобто Харківським окружним адміністративним судом, оскільки позивачем було заявлене відповідне клопотання про передачу справи за підсудністю та надано до суду докази скасування ним статусу внутрішньо переміщеної особи.
Так, із матеріалів справи судом встановлено, що позивач дійсно скасував свій статус внутрішньо переміщеної особи, що вбачається з відповідних роздруківок із застосунку "Дія". Відомостей щодо дати скасування такого статусу надані позивачем документи не містять, при цьому в клопотанні про передачу справи до іншого суду позивачем зазначено, що статус внутрішньо переміщеної особи скасований ним 28.08.2025.
Тобто, судом встановлено, що на момент подання позову до суду позивач був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім того, як вже було зазначено судом, положеннями частини 1 статті 25 КАС України визначено альтернативну підсудність у справах, предметом адміністративного позову в яких є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
У даному випадку адміністративний позов було подано позивачем до Київського окружного адміністративного суду фактично як за місцем перебування позивача, який на час подання позову до суду визначив своє місце проживання як внутрішньо переміщена особа на території міста Києва, так і за місцезнаходженням відповідача, юридична адреса якого також як на момент подання позивачем даного позову до суду, так і на момент прийняття судом даної ухвали, була зареєстрована на території міста Києва, зважаючи на що Київським окружним адміністративним судом 05.08.2025 було відкрито провадження у справі.
Зазначений вибір, передбачений у частині 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може реалізувати в момент подання позову, а суд визначає територіальну юрисдикцію в момент відкриття провадження у справі.
На переконання суду, зміна позивачем місця своєї реєстрації (проживання, перебування) під час розгляду справи не є підставою для передачі справи до іншого суду за зміненим місцем реєстрації (проживання, перебування) позивача.
Окрім того, в даному випадку місцезнаходженням відповідача на даний час є місто Київ, що територіально підсудне Київському окружному адміністративному суду.
Київським окружним адміністративним судом не зазначено підстав, з яких не було враховано факт місцезнаходження відповідача на території міста Києва при вирішенні питання про передачу справи до іншого суду після відкриття провадження у справі, зважаючи також на визначену КАС України альтернативну підсудність даної категорії справ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження відповідача та місце перебування позивача на час подання даного позову до суду - Київським окружним адміністративним судом.
Статтею 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом, зокрема, у порядку письмового провадження. Питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами ч.8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Також, суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 318 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №280/844/25 до Запорізького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 25, 29, 248, 293-295, КАС України, суд
Адміністративну справу № 320/38019/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН