Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 грудня 2025 р. № 520/29002/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо неврахування страхового стажу для призначення пенсії в період здійснення підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 05.08.2025, з урахуванням страхового стажу за період здійснення підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області допущено протиправну бездіяльність, що виразилася в неврахуванні періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003 до його страхового стажу, що стало підставою для подальшої відмови йому в призначенні пенсії. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 07.11.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов. Витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву разом із усіма доданими до неї документами, на підставі якої було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Витребувані документи зобов'язано надати до суду протягом п'ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали суду.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів у системі "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 05.08.2025 та 29.08.2025 звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 205150018570 від 12.08.2025 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 205150018570 від 05.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи (25 років) на момент звернення. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначило, що воно не приймало участі в опрацюванні заяв про призначення пенсії позивача від 05.08.2025 та 29.08.2025. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не відмовляло в призначенні пенсії позивачу. Просить відмовити в задоволенні позову.
Також, відповідач подав до суду витребувані судом документи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач 05.08.2025 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 05.08.2025.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення № 205150018570 від 12.08.2025, яким позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років на дату звернення. У рішенні визначено наявний у позивача страховий стаж - 21 рік 5 місяців 28 днів. Копія зазначеного рішення міститься в матеріалах справи. (а.с. 28)
У подальшому, позивач 29.08.2025 повторно звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 29.08.2025.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення № 205150018570 від 05.09.2025, яким позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років. У рішенні визначено наявний у позивача страховий стаж - 21 рік 6 місяців 21 день. Копія зазначеного рішення міститься в матеріалах справи. (а.с. 38)
Поданий до суду адміністративний позов обґрунтовується позивачем наявністю бездіяльності з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що виразилася в неврахуванні періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003 до його страхового стажу, що, за доводами позивача, стало підставою для подальшої відмови йому в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон №1058-IV).
Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку №22-1. Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Так, відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналізуючи вищезазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії (перерахунок пенсії), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Як було встановлено судом із матеріалів справи, позивач двічі (05.08.2025 та 29.08.2025) звертався до територіального управління Пенсійного фонду України з заявами про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як орган, визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 05.08.2025, розглянуло таку заяву позивача та прийняло рішення № 205150018570 від 12.08.2025, яким позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років на дату звернення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як орган, визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 29.08.2025, розглянуло таку заяву позивача та прийняло рішення № 205150018570 від 05.09.2025, яким позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Таким чином, встановлені судом обставини при вирішенні спору свідчать про те, що подані позивачем заяви про призначення пенсії за віком були розглянуті територіальними підрозділами Пенсійного фонду України, визначеними за принципом екстериторіальності для розгляду відповідних заяв (Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області), та за результатом такого розгляду були прийняті відповідні рішення, якими позивачу відмовлено в призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Копії відповідних рішень містяться в матеріалах справи. (а.с. 28, 38)
У відповідних рішенням містяться відомості щодо кількості наявного в позивача страхового стажу. Також, у матеріалах справи містяться довідки (форми РС-право), з яких вбачаються розрахунки страхового стажу позивача, визначені під час розгляду ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Одеській області заяв позивача про призначення пенсії та прийняття відповідних рішень за заявами позивача.
Позивачем зазначеного факту не спростовано. Зазначені рішення є чинними, відомостей щодо оскарження позивачем таких рішень матеріали справи не містять.
При цьому, в межах даної справи зміст та правомірність таких рішень судом не досліджується, оскільки предметом розгляду даної справи є саме бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо неврахування страхового стажу для призначення пенсії в період здійснення підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Однак, позивачем не доведено допущення відповідачем (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області) протиправної бездіяльності відносно позивача.
Суд зауважує, що саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області були визначені за принципом екстериторіальності для розгляду заяв позивача про призначення пенсії за віком від 05.08.2025 та від 29.08.2025 та саме ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Одеській області визначали кількість наявного в позивача страхового стажу (шляхом вирішення питання щодо зарахування чи незарахування певних періодів роботи до страхового стажу) та приймали рішення щодо відмови в призначенні пенсії позивачу.
У той же час, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не було визначено за принципом екстериторіальності в якості органу, уповноваженого на розгляд заяв позивача про призначення пенсії та, відповідно, не вчиняло та не повинно було вчиняти відповідних дій для розгляду таких заяв, визначення кількості страхового стажу позивача та, в тому числі, вирішення питання щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003.
ГУ ПФУ в Харківській області не досліджувало документів, наданих позивачем до заяви про призначення пенсії та не вирішувало питання щодо зарахування чи незарахування до страхового стажу позивача певних періодів роботи, у зв'язку з чим доводи позивача про протиправне неврахування ГУ ПФУ в Харківській області періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003 до страхового стажу є безпідставними.
Відтак, слід зазначити, що судом не встановлено протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в спірних правовідносинах, оскільки в ГУ ПФУ в Харківській області були відсутні законні підстави для розгляду заяв позивача про призначення пенсії, вирішення питання щодо зарахування періодів роботи позивача до його страхового стажу, в тому числі щодо зарахування до страхового стажу спірного періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 11.02.1998 по 31.12.2003.
При цьому, згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, надав до суду пояснення щодо того, що ГУ ПФУ в Харківській області не є належним відповідачем у даній справі та просив залучити до участі у справі в якості відповідачів - ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Одеській області.
З цього приводу суд зазначає наступне.
За приписами ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
До адміністративного позову позивач надав рішення, прийняті ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ у Вінницькій області за результатом розгляду його заяв про призначення пенсії, отже позивач до подання позову до суду був обізнаний, що його заява розглядалася іншим суб'єктом владних повноважень. Однак дії (рішення) ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ у Вінницькій області позивач не оскаржив, а вважає, що ГУ ПФУ в Харківській області було допущено порушення його прав у формі бездіяльності щодо неналежного розгляду його заяви.
Таким чином, прерогатива визначення особи, яка має відповідати за поданим позовом, підстав та предмету позову належить виключно позивачу.
Заяв про зміну підстав позову та заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача у справі від позивача чи його представника не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини та розглядаючи справу в межах позовних вимог, заявлених позивачем, судом не встановлено підстав для залучення співвідповідачів.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторного звернення з адміністративним позовом до належних відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області або Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, при цьому підсудність таких справ за приписами статті 25 КАС України може бути визначена за місцем проживання позивача.
Дослідивши матеріали справи, заявлені позивачем позовні вимоги та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що права позивача в спірних правовідносинах не є порушеними та позивачем не доведено наявності протиправності в діях чи бездіяльності відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Судом таких обставин не встановлено.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За викладених обставин суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН