Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 грудня 2025 р. № 520/26468/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 04.09.2025 із застосуванням фіксованого показника в розмірі 1762,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 04.09.2025 із застосуванням з 20.05.2023 по 31.12.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, з 01.01.2025 по 04.09.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при розрахунку позивачу щомісячного грошового забезпечення з 20.05.2023 по 04.09.2025 протиправно було застосовано фіксований показник у розмірі 1762,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. За доводами позивача, грошове забезпечення за період з 20.05.2023 по 04.09.2025 при звільненні мало розраховуватися позивачу із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Позивач уважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 10.10.2025 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами пояснення, суд установив таке.
Позивач проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
З 04.09.2025 позивач виключений з кадрів ДСНС України, знятий з усіх видів забезпечення та вважається таким, який здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою, що вбачається з витягу із наказу ГУ ДСНС України в Харківській області (по особовому складу) від 04.09.2025 №621 (а.с.15).
У позовній заяві представник позивача зазначив, що грошове забезпечення позивача розраховано із застосуванням фіксованого показника в розмірі 1762,00 грн, а не на 01 січня кожного нового поточного календарного року.
Позивач уважає, що відповідачем допущено протиправні дії, що полягають у не нарахуванні та невиплаті йому спірних виплат у належному розмірі, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу (далі Інструкція №623).
Інструкція №623 розроблена відповідно до, зокрема, Кодексу цивільного захисту України, та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Пунктом 3 Інструкції № 623, передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифні розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі за текстом - Постанова № 481), яка набрала чинності з 20.05.2023, змінено п. 4 Постанови №704, в зв'язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою № 481 визначено обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня кожного відповідного календарного року.
Таким чином, у спірний у даній справі період з 20.05.2023 по 04.09.2025 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому підстави для перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 04.09.2025 відсутні, оскільки за спірний період грошове забезпечення мало розраховуватися саме виходячи з розміру фіксованої величини - 1762,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що в обґрунтування свого права на перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 04.09.2025 позивач посилається на норму постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/29450/24 скасовано пункт 2 постанови КМУ №481.
Суд приймає до уваги доводи представника позивача про те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, скасовано пункт 2 постанови КМУ №481.
Водночас, відповідне рішення було прийнято 14.03.2025 та набрало законної сили 18.06.2025. У спірний період з 20.05.2023 по 17.06.2025 пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 не був скасованим та підлягав застосуванню.
Суд зазначає, що на момент спірних правовідносин (з 20.05.2023 по 17.06.2025) постанова Кабінету Міністрів України № 481 була чинною, а тому підстав застосування редакції постанови КМУ №704, яка в спірний період, з 20.05.2023 по 17.06.2025, не була чинною, у суду немає.
Тобто, у період з 20.05.2023 по 17.06.2025 грошове забезпечення позивача розраховувалось з базової величини 1762,00 грн, а тому були відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення на 1 січня відповідного календарного року.
Водночас, щодо періоду з 18.06.2025 (набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/29450/24) по 04.09.2025 (звільнення позивача зі служби), суд зазначає, що саме Кабінет Міністрів України уповноважений на прийняття змін у грошовому забезпеченні, однак на момент спірних правовідносин (після 18.06.2025) Кабінетом Міністрів України не вносилися відповідні зміни у постанову №704 та не приймалося нормативно-правових актів, якими було встановлено порядок щодо розрахунку грошового забезпечення особам цивільного захисту, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, за викладеного вище нормативного регулювання в даних правовідносинах, суд наголошує, що Кабінету Міністрів України надане право на визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту статтею 125 Кодексу цивільного захисту України. Розмір грошового забезпечення не може бути визначений іншим органом.
Суд зазначає, що позивач не є військовослужбовцем, а є особою служби цивільного захисту. При цьому, наведені вище судові рішення взагалі не містять жодної правової оцінки щодо встановлення розміру грошового забезпечення для осіб, які не є військовослужбовцями, як у даній справі.
Окрім того, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в первинній редакції, на яку посилається позивач, ніколи не набирав чинності, оскільки на момент набрання чинності зазначеною постановою п. 4 постанови Кабінету Міністрів України містив розмір посадового окладу, виходячи з прожиткового мінімуму на 2018 рік, що дорівнює 1762,00 грн. Отже, єдиним повноважним органом щодо встановлення розміру посадового окладу, а саме Кабінетом Міністрів України, не визначався інший розмір посадового окладу.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, зважаючи на викладені вище норми законодавства, враховуючи межі позовних вимог, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12.05.2023 №481, що набрала чинності з 20.05.2023 та була чинною на момент проходження позивачем служби цивільного захисту за період з 20.05.2023 по 17.06.2025, а з 18.06.2025 по 04.09.2025 Кабінетом Міністрів України відповідних рішень не приймалося, відсутні підставі для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 04.09.2025 з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відповідно.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 26.06.2025 №480/7154/24.
Отже, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 04.09.2025 не підлягають задоволенню.
Зважаючи на висновки суду щодо відсутності підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 04.09.2025, відсутні підстави для перерахунку додаткових видів грошового забезпечення позивача, а саме матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 04.09.2025.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, ЄДРПОУ 38631015) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН