08 грудня 2025 року Справа № 480/1561/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/1561/25 за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,-
Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м.Київ, 01601) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, і просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 53 100, 15 грн - витрати, пов'язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після відрахування з навчання відповідачем добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 53100,15 грн.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, жодних заяв, клопотань по справі в автоматизованій системі діловодства не зареєстровано.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено Контракт від 29.07.2024 "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України".
Пунктом 1 цього Контракту передбачено обов'язок відповідача відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених КМУ, у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, незадовільне складення іспитів або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого-військового навчального закладу на посадах офіцерського складу.
Згідно витягу з наказу ректора ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.01.2025 №78-ОС з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за частиною одинадцятою (через небажання продовжувати навчання) в порядку частини шостої статті 25 із врахуванням частини третьої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 23.01.2025 (а.с. 11)
У вказаному наказі також зазначено про необхідність відшкодувати АДПС України витрати, пов'язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, у сумі 53100,15 грн.
Вказана сума відшкодування також підтверджується розрахунком від 22.01.2025 № 5 (а.с. 12). Вказаний розрахунок доведено до відома позивача 23.01.2025.
Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано зазначені кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII (надалі - Закон №1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Згідно статті 15 Закону №1934-XII, фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу визначена статтею 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
В свою чергу, механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и"" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (надалі - Порядок № 964).
Згідно з пунктом 1 Порядку №964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з пунктом 4 Порядку №964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зобов'язаний відшкодувати зазначену у Довідці-розрахунку суму коштів, що не сплачена у добровільному порядку.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (надалі, також - Порядок розрахунку витрат).
Так, положеннями пункту 2.1. Порядку розрахунку витрат визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.
Витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки-розрахунку щодо вартості виплаченого грошового забезпечення, що підлягає відшкодуванню за період навчання відповідача складає 53100,15 грн.
Однак, доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання у ВНЗ на загальну суму 53100,15 грн., в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
Таким чином, враховуючи підставу відрахування відповідача від подальшого навчання у зв'язку з розірванням контракту, та будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних із його утриманням під час навчання у ВНЗ у розмірі 53100,15 грн.
Також, суд звертає увагу, що пунктом 1 укладеного контракту, визначено обов'язок відповідача добровільно відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Проставлений підпис відповідача у вказаному контракті свідчить про ознайомлення останнього, станом на момент укладення контракту, про обов'язок відшкодування таких витрат у разі виникнення вищевказаних обставин.
Таким чином, наявність заборгованості та її розмір відповідач не спростував, доказів добровільного відшкодування в повному обсязі витрат, пов'язаних з утриманням його у ВНЗ суду не подав, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 53 100, 15 грн - витрати, пов'язані з утриманням особи у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька