08 грудня 2025 року Справа № 480/7778/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7778/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІГРУП" до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБІГРУП" просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ 077004 від 02.09.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "ЮБІГРУП" в розмірі 8 500,00 грн.
Вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідачем не було з'ясовано усіх обставин, що мають значення по справі. Позивач вказує, що товариство не є перевізником, оскільки ані водій, ані транспортний засіб, зазначені у товарно-транспортній накладній та акті перевірки, не мають відношення до підприємства.
Таким чином, контролюючий орган не встановив фактичного перевізника, а поклав відповідальність лише на підставі ТТН із реквізитами ТОВ "ЮБІГРУП", яка не містить - а ні печатки ТОВ "ЮБІГРУП", а ні підпису посадових осіб ТОВ "ЮБІГРУП".
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували використання транспортного засобу іншим суб'єктом господарювання, на розгляд справи для надання пояснень позивач не з'явився. Вважає, що позивач є належним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.07.2025 відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було складено Акт про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР042887 від 29.07.2025.
Підставою для складання акту слугували висновки інспектора про виявлення порушення, передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
За результатами розгляду акту № ОАР042887 від 29.07.2025 Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області винесено постанову № ОПШ 077004 від 02.09.2025 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ "ЮБІГРУП" в розмірі 8 500,00 грн за порушення п. 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач не погоджуючись з оскаржуваної постановою, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Так, на виконання вимог абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).
Відповідно до п. 1 Постанови № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з пп.1 п. 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п. 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
В силу вимог п. 15, п.27 п. 5 Постанови № 103 Укртрансбезпеки відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до абз. 1 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт "дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
За змістом п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила N 363).
Згідно з положеннями цих Правил, перевізник це фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону.
Абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону N 2344-III передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Однак, спірним у цій справі є те, що позивач не вважає себе автомобільним перевізником, у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно, не є суб'єктом відповідальності за цим Законом.
Судом встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 не є працівником ТОВ "ЮБІГРУП", товариство не має з ним жодних трудових чи цивільно-правових відносин, що підтверджується штатним розписом ТОВ "ЮБІГРУП" та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (податковою звітністю по найманих працівниках); транспортний засіб марки MAN TGX 18.440 з номерним знаком НОМЕР_1 та транспортний засіб марки BODEX KIS 3WA з номерним знаком НОМЕР_2 не перебувають у власності чи користуванні ТОВ "ЮБІГРУП", що підтверджується повідомленнями про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність у формі 20-ОПП, товарно-транспортна накладна № 5340 від 29.07.2025 не містить печатки ТОВ "ЮБІГРУП" та підписів посадових осіб ТОВ "ЮБІГРУП".
Крім того, як зазначає позивач, ТОВ "ЮБІГРУП" не здійснювало перевезення, а реквізити підприємства у ТТН використані без згоди та відома товариства.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів використання вказаних транспортних засобів марки MAN TGX 18.440 з номерним знаком НОМЕР_1 та транспортний засіб марки BODEX KIS 3WA з номерним знаком НОМЕР_2 позивачем.
З огляду на викладене, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача про те, що він не є перевізником в розумінні положень Закону № 2344-ІІІ.
За змістом ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть автомобільні перевізники, а тому висновок відповідача про допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем як автомобільним перевізником не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд вирішуючи даний спір виходить з критеріїв правомірності та законності рішень суб'єктів владних повноважень, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене також виходить із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
З огляду на викладене, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Враховуючи викладене, суд визнає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому вона не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІГРУП" до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ 077004 від 02.09.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "ЮБІГРУП" в розмірі 8 500,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал