за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
08 грудня 2025 р. Р і в н е №460/6962/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 05.05.2025 у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ;
про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі №460/6962/25, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 03.02.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, з урахуванням проведених платежів.
30 жовтня 2025 року надійшла письмова заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не нараховує та не виплачує доплату до пенсії призначену відповідно до рішення суду.
Ухвалою від 31.10.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/6962/25 протягом одного місяця.
20 листопада 2025 року до суду надійшов звіт суб'єкта владних повноважень.
Звіт подано з додержання вимог частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У поданому звіті відповідач вказав, що в наслідок проведеного перерахунку пенсії позивача розмір пенсії з 03.02.2025, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №460/6962/25 становить 2725,00 грн. Розмір пенсійної виплати позивача до виконання судового рішення станом на 03.02.2025 становив 9876,72 грн. Оскільки після перерахунку пенсії розмір зменшується, то пенсія з 03.02.2025 виплачується у раніше встановленому розмірі.
Згідно Закону №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, то ним було доповнено пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обчислення розміру пенсії позивача на виконання рішення суду здійснено із застосуванням “двоскладової формули» розрахунку, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, за змістом частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в межах адміністративної справи №460/6962/25 судом не вирішувалася позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача в порядку, визначеному частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, позаяк, така вимога позивачем взагалі не була заявлена.
Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №460/6962/25 містить положення зобов'язального характеру виключно про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Дійсно норма частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ містить посилання на частину другу статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
Однак, аналіз змісту частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 дозволяє прийти до висновку про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме "призначення пенсії", а не інших випадків. При цьому, таке обмеження пов'язане з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
Також, суд зауважує, що частина друга статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 була доповнена словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі підпункту 3 пункту другого розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, а матеріалами справи підтверджується, що пенсію за віком позивачу було призначено згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Рішенням же суду від 31.10.2024 зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, а не її призначення.
Отже, рішенням суду фактично визнано за позивачем право на перерахунок пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІ в редакції, що була чинною до 11 жовтня 2017 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону №2148-VIII та порушив право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, реалізація якого попередньо була захищена відповідним судовим рішенням.
Крім того, суд зауважує, що у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017 відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.
Отже, зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Оскільки пенсія ОСОБА_1 не призначається вперше, а підлягає перерахунку згідно з рішенням суду, то на неї не поширюється вказана умова.
Відтак, рішення пенсійного органу, згідно з яким основний розмір пенсії ОСОБА_1 був обрахований на умовах, визначених частиною другою статті 27 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, фактично спрямоване на невиконання рішення суду від 05.05.2025.
За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
При цьому, суд враховує, що згідно з ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Враховуючи поданий звіт, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області вчиняються дії щодо виконання рішення суду, однак станом на час подання звіту воно залишається невиконаним в повному обсязі. З огляду на встановлено, суд вважає за доцільне прийняти поданий відповідачем звіт та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду - один місяць з дня вручення цієї ухвали .
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/6962/25.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 05.05.2025 у справі №460/6962/25 - один місяць з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 08 грудня 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко