з питань розгляду справи в судовому засіданні
08 грудня 2025 року м. Рівне №460/20174/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р розглянувши клопотання про розгляд з викликом сторін адміністративної справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA204020/2025/000382, рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2025 №204020/2025/000030/2.
Ухвалою від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів відповідача, зазначених в обґрунтування необхідності переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з огляду на те, що у позовній заяві зазначена інформація щодо ціни позову 341576,27 грн., то суд зазначає, що ця сума є різницею між сумами митних платежів до та після коригування оскаржуваним рішенням митної вартості товару, яка була внесена позивачем на рахунок митного органу, а тому такі доводи не можуть бути враховані судом як обґрунтована підстава для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору у цій справі не є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Суд зазначає, що у заяві відповідача не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для відповідача важливе значення розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №460/20174/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олег ГРЕСЬКО