про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16264/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03 грудня 2025 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами.
зобов'язати Відповідача вжити позитивні дії:
1) Негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;
2) Вважати відповідно до Постанові Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23 що “Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне
проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках.
3) здійснювати виплату поточної пенсії Позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк»;
4) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк» компенсацію за майнову шкоду відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи ;
5) здійснити виплату пенсії Позивача, яку позивач, відповідно до рішення
Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справі №440/2222/20 мав поновити з 01.10.2017 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк», за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;
6) нарахувати та виплатити Позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк» компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (Двісті п'ятдесят тисяч) грн.
7) Розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
8) Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати, що ОСОБА_1 перебуває в ситуації дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у відсутності нормативного механізмущодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання закордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об'єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду.
Фактично в прохальній частині позовної заяви зазначено, що позивачка перебуває в ситуації дискримінації, проте, не вказано які саме дії/бездіяльність відповідача оскаржуються, вказано лише загальну фразу «бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами».
Також, позивач просить негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації.
Проте, позивач не вказує які саме дії він просить припинити та утриматись від яких конкретно дій.
Отже, позивачу необхідно надати уточнену редакцію позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги, конкретизувавши, яких саме дій відповідача стосуються позовні вимоги, які саме дії позивач вважає такими, "що призвели до цієї дискримінації та до порушення принципу недискримінації".
Відповідно до частини 3статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1статті 4 Закону України «Про судовий збір'судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить, у тому числі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 250000 грн.
Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить, у тому числі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 250000 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20".
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Як встановлено судом, просить відшкодувати завдану йому моральну шкоду грошима, отже така вимога має майновий характер.
Таким чином, за подання заявлених позовних вимог необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2500,00 грн за майнові вимоги (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Також позивач просить нарахувати та виплатити на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк» компенсацію за майнову шкоду відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, проте суму такої компенсації за майнову шкоду не вказує.
Також позивач просить поновити виплату поточної пенсії та здійснити розрахунок недоотриманої пенсії Позивача за період з 01.10.2017 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк», за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік передбачено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць становить 3028 грн.
З огляду на заявлені позивачем вимоги немайнового характеру, ставка судового збору становить 1211,20 грн. (0,4 від 3028 грн.)
Оскільки позов подано через систему Електронний суд, за вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити 968,96 грн. (0,8 від 1211,20 грн.).
Позивачем судовий збір не сплачено.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. ст.160,161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160,161,169,171,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом:
- надання уточненої редакцію позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги, конкретизувавши, які саме дії/бездіяльність відповідача вона оскаржує, конкретизувати суму компенсації за майнову шкоду.
- сплатити судовий збір: за вимогу про нарахування та виплату компенсації за майнову шкоду у розмірі, передбаченому п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір; за вимогу про нарахування та виплату компенсації за моральну шкоду - 2500,00 грн; за вимогу немайнового характеру - 968,96 грн.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.С. Бойко