08 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/16170/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., у ході підготовки до розгляду по суті адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, та
ОСОБА_1 01.12.2025 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 25.11.2025 №9, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період та за наслідками її розгляду надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, чий близький родич - рідний брат загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.10.2022 матрос ОСОБА_2 , бойовий медик взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , загинув під час виконання бойових завдань в районі проведення бойових дій на території Донецької області.
Позивач зазначив, що 01.02.2024 він отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особа, чий близький родич - рідний брат, загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
22.11.2025 позивач вчергове звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про продовження відстрочки, однак рішенням комісії від 25.11.2025 йому відмовлено у наданні відстрочки, оскільки документально не підтверджений родинний зв'язок заявника із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
У ході підготовки до розгляду справи по суті суд дійшов висновку про доцільність витребування додаткових доказів у справі.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з частиною першою статті 11 названого Закону державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього. Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.
У силу абзацу другого пункту 16 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064, на безоплатне отримання витягу з Реєстру мають право: суди (судді), органи досудового розслідування, нотаріуси та інші органи державної влади (посадові особи), органи місцевого самоврядування (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З метою дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Крім того, в силу положень частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому, як визначено статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №320/6736/18 зазначив, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне витребувати від Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо реєстрації народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 80, 241, 243, 248, 256, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Витребувати від Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо реєстрації народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий.
Визначити строк для виконання вимог ухвали суду упродовж десяти календарних днів з дня отримання її копії.
Роз'яснити відповідальній особі, що відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, а відповідно до частини восьмої цієї статті у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА