08 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6769/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Георгієвої К.Н.,
представника позивача - Логвінова Є.В.,
представника відповідача - Мамчич А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (надалі - позивач; ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області №00011310701 від 06.02.2025 та №00011290701 від 06.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а висновки акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 є помилковими, оскільки господарська операція з ТОВ «РОНМІЛ» була здійснена на підставі укладеного договору поставки, носила реальний характер та підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку, податковими накладними, розрахунковими документами. Вказує, що наявність кримінальних проваджень, на які посилається контролюючий орган, не свідчить про безтоварний характер спірних господарських операцій, оскільки відсутні вироки, що набрали законної, які б підтверджували наявність змови між посадовими особам позивача та контрагентів про проведення фіктивних операцій, а використання матеріалів кримінального провадження, у тому числі, протоколів допиту, є неприпустимим, оскільки такі документи не пройшли судову перевірку та не були отримані у передбачений законом спосіб.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6769/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09:30 год. 18 червня 2025 року /том 1 а.с. 178-179/.
16 червня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /том 1 а.с. 182-187/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що реалізація метанолу ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" на адресу ТОВ "РОНМІЛ" не проводилася, про що свідчить наступне: господарські взаємовідносини здійснювалися відповідно до договору поставки №17/10/22-XII від 17.10.2022, укладеного між ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (постачальник) та ТОВ "РОНМІЛ" (покупець) в особі директора ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України; згідно товарно-транспортних накладних транспортування проводилося ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" до пункту розвантаження за адресою, за якою знаходиться ТОВ «ТВК ДЮ ПЛАСТ Україна», директором якого ОСОБА_2 надано свідчення про те, що будь-яких фінансово-господарських операцій по отриманню, відвантаженню та зберіганню нафтопродуктів на нафтобазі з ТОВ "РОНМІЛ" та його посадовими особами ТОВ «ТВК ДЮ ПЛАСТ Україна» не мало, службових посадових осіб вищезазначеного підприємства не знає; відповідно видаткових накладних на відвантаження ментолу №389 від 24.10.2022 та № 388 від 24.10.2022 товар отримав директор Балац Назар Віталійович, щодо якого є вирок суду у кримінальному провадженні. Відповідач вважає,, що операції з постачання метанолу ТОВ «РОНМІЛ» є безтоварними, при цьому реалізація метанолу здійснена позивачем ТОВ «МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ЯКІСНЕ ПОСТАЧАННЯ» невстановленому покупцю на загальну суму 1797744 грн., в т.ч. ПДВ - 299624 грн.
Ухвалами суду від 18 червня 2025 року задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче судове засідання відкладено до 11:00 30 червня 2025 року /том 2 а.с. 22/.
20 червня 2025 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 2 а.с. 25-32/, у якій зазначено, що спірні операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача, реальність операцій підтверджується рухом грошових коштів, фактичним відвантаженням товару, а також зареєстрованими податковими документами (податковими та акцизними накладними). Вказує, що статус посадової особи контрагента або її кримінальне провадження не мають самостійного правового значення для оцінки реальності конкретної господарської операції між платниками податків, якщо така операція фактично відбулася та супроводжується відповідними доказами. Усі податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, оплата отримана від контрагента на банківський рахунок Товариства, облік вівся в межах звітного періоду без зауважень до моменту перевірки. Вважає, що посилання відповідача на відсутність постачання за адресою, зазначеною в товарно-транспортних накладних, не може бути доказом нереальності операцій, оскільки адреса в ТТН є технічною складовою, що не має переважного значення у порівнянні з іншими матеріальними доказами реального руху товару. У справах, де відбувається реалізація пального чи хімічних речовин, місце передачі товару часто визначається, як точка перевантаження або стикування транспорту, що є технічним аспектом логістики і не впливає на факт господарської операції. При цьому, важливим доказом є саме рух активів та грошових коштів між сторонами. Пояснює, що у товарно-транспортних накладних зазначена адреса постачання товару: Київська обл., Васильківський р-н, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, тобто приймання-передача товару здійснювалась в цьому населеному пункті шляхом перекачування товару з машини продавця в машину покупця. Вказує, що вирок у кримінальному провадженні щодо директора контрагента ТОВ «РОНМІЛ» не містить конкретної оцінки господарської операції між сторонами цієї справи та не є доказом фіктивності операції саме між ТОВ «Міжрегіональне якісне постачання» та ТОВ «РОНМІЛ». Матеріали акту перевірки не містять інформації про наявність судового рішення про припинення діяльності юридичної особи ТОВ «РОНМІЛ» чи визнання реєстраційних документів недійсними.
Ухвалами суду від 30 червня 2025 року витребувано від відповідача Головного управління ДПС в Полтавській області докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/6769/25 на тридцять календарних днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні у зв'язку з необхідністю витребування доказів до 10:30 13 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року підготовче засідання відкладено до 09:00 21 серпня 2025 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалами суду від 21 серпня 2025 року повторно витребувано від відповідача ГУ ДПС в Полтавській області докази та встановлено строк для надання витребуваних доказів до суду до 26 серпня 2025 року, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні у зв'язку з необхідністю витребуванням доказів до 09:00 04 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче судове засідання відкладено до 14:00 02 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року встановлено наступний порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу №440/6769/25 до судового розгляду по суті на 10:30 06 листопада 2025 року.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 27 листопада 2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та у зв'язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення: 08 грудня 2025 року 10:00.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221) зареєстроване як юридична особа 09.04.2015, основним видом економічної діяльності позивача є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" станом на 18.10.2022 /том 2 а.с. 72-75/.
ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" зареєстроване платником податку на додану вартість /том 2 а.с. 79-80/.
06.11.2024 в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області А. Рябковою на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, прийнято наказ №3248-П, яким наказано провести з 21.11.2024 документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (податковий номер 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2021 по 30.09.2024, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, терміном 20 робочих днів /том 1 зворот а.с. 223/.
Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 13.12.2024 №3773-П продовжено з 19.12.2024 термін проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (податковий номер 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2021 по 30.09.2024, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, строком на 10 робочих днів /том 1 а.с. 224/.
У термін з 21.11.2024 по 01.01.2025, який продовжено з 19.12.2024 по 01.01.2025 наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 13.12.2024 №3773-П, посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі наказу від 06.11.2024 №3248-П /том 1 зворот а.с. 223/, направлень на перевірку від 19.11.2024 №6034, №6035, №6036 /том 1 а.с. 224-225/, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (податковий номер 39740221) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2021 по 30.09.2024, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2021 по 30.09.2024, за результатами якої складено акт від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (податковий номер 39740221) /том 1 а.с. 20-78, а.с. 192-221/.
За висновками акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 "Міжрегіональне якісне постачання" порушено, зокрема: п. 187.1 ст. 187 п.189.1. ст.189, п. 198.5. ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 436472 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2021 - 70668 грн.. березень 2022 - 49641 грн., квітень 2022 - 16539 грн., жовтень 2022 - 299624 грн.; п. 201.1 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 436472 грн.
ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" не погодилося з висновками акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 та подало до ГУ ДПС у Полтавській області заперечення на цей акт (вх. від 16.01.2025 ) /том 1 а.с. 86-95/, за результатами розгляду яких позивачу надано відповідь листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.01.2025 №2450/6/16-31-07-01-07 про те, що висновок акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення /том 1 а.с. 96-103/.
06.02.2025 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 винесено податкове повідомлення-рішення №00011290701, яким ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 545590,00 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - на суму 436472 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 109118 грн /том 1 а.с. 83-84/.
Вказане податкове повідомлення-рішення вмотивоване тим, що перевіркою ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" в частині повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2021 по 30.09.2024 встановлено його заниження в сумі 436472 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2021 - 70668 грн., березень 2022 - 49641 грн.. квітень 2022 - 16539 грн., жовтень 2022 - 299624 грн., внаслідок нижчеописаних порушень податкового законодавства.
1.Згідно облікових даних по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунку з вітчизняними покупцями» за період жовтень 2022 ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" мало взаємовідносини з ТОВ «РОНМІЛ». В ході перевірки встановлено постачання ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" покупцю ТОВ «РОНМІЛ» метанолу (метиловий спирт) в кількості 44,71987 т на загальну суму 1797744 грн., в т.ч. ПДВ - 299624 грн. В ході перевірки отримана та опрацьована інформація з правоохоронних органів, згідно якої ТОВ "РОНМІЛ» (податковий номер 44410717) є учасником декількох кримінальних проваджень, зокрема: №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч.2 ст. 364 КК України); №42023000000000709 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч.3 ст. 362 КК України. Не підтверджено здійснення реалізації товару (метанол) в адресу ТОВ «РОНМІЛ», у зв'язку з чим на порушення абз. б) п. 187.1 ст. 187 ПК України не нараховані податкові зобов'язання на реалізацію товару (метанолу), що здійснена не встановленому покупцю на загальну суму 1797744 грн., в т.ч. ПДВ - 299624 грн. Податкова накладна на загальну суму 1797744 грн., в т.ч. ПДВ - 299624 грн. не виписана і не зареєстрована в ЄРПН. Таким чином, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" на порушення абз. б) п.187.1 ст.187 ПК України занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 299624 грн. в т.ч по періодах: жовтень 2022 - 299624 грн.
2. ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" в перевіряємому періоді в бухгалтерському та податковому обліку відображено придбання послуг з пошуку постачальника, по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» (п.н. 37081483). Відповідно зареєстрованих податкових накладних ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» виписано на адресу ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" у відповідних періодах податкові накладні на придбання послуг у розмірі 136846,7 грн. Враховуючи те, що операції ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» не є господарською діяльністю підприємства у розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, фактично здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операції з придбання послуг на користь ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" і складено документи (акти) всупереч норм частини першої ст. 9 Закону 996 та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Таким чином, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" на порушення п.п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлено заниження податкового зобов'язання в сумі 136848 грн. за рахунок не нарахування підприємством самостійно податкових зобов'язань на вартість послуг з пошуку постачальника, які не пов'язані з господарською діяльності платника. Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" порушено п.189 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 136848 грн., в т.ч. за грудень 2021 - 70668 грн., січень 2022 - 49641 грн., лютий 2022 - 16539 грн.
Копія розрахунку до податкового повідомлення-рішення наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 85/.
06.02.2025 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 08.01.2025 №188/16-31-07-01-01/39740221 винесено податкове повідомлення-рішення №00011310701, яким до ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 149812,00 грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» /том 1 а.с. 81-82/.
Вказане податкове повідомлення-рішення вмотивоване тим, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" не виконало вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, зокрема відсутня реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 299624 грн.; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - вересень 2022 року.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області №00011310701 від 06.02.2025, №00011290701 від 06.02.2025 та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України, подавши скаргу вих. №14/02-25 від 14.02.2025 /том 1 а.с. 104-115/.
Рішенням ДПС України №10784/6/99-00-06-01-01-06 від 17.04.2025 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 06.02.2025 №00011310701, №00011290701 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення /том 1 а.с. 116-122/.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області №00011310701 від 06.02.2025 та №00011290701 від 06.02.2025, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області №00011310701 від 06.02.2025 та №00011290701 від 06.02.2025, суд дійшов наступних висновків.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами п. 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.п. 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Згідно з п.п.14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлені статтею 120-1 ПК України.
Суд зазначає, що відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит/податкові зобов'яззання та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №440/3111/19.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОНМІЛ» (покупець) було укладеного договір поставки №17/10/22-ХП від 17.10.2022 /том 1 а.с. 124-127/, за умовами якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця хімічну продукцію, далі - товар, у відповідності до специфікацій, які оформлюються додатками до цього договору (далі - специфікації) і є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікаціями. Поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікації, з зазначенням місця передачі та відповідних умов Правил «Інкотермс-2010».
Згідно з пунктом 2.1 договору ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, що підлягає оплаті вказується у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, визначених специфікаціями, та на підставі рахунку постачальника. Залишок неоплаченої вартості товару (якщо таке має місце) оплачується після отримання товару у строк не більше трьох банківських днів після для отримання.
Пунктами 5.1-5.6 договору передбачено, що постачальник проводить поставку товару в місці та в строк, визначений специфікаціями. Датою поставки є дата підписання повноважним представником покупця товарно-супровідних документів. Товарно-супровідні документи складаються постачальником українською мовою та повинні мати посилання на цей договір. Разом з товаром постачальник надає покупцю копію сертифікату якості заводу-виробника або паспорт або інший документ щодо якості. Постачання здійснюється на умовах пункту 1.3 цього договору. Специфікаціями може бути встановлений інший порядок поставки товару. Передачу товару та видачу відповідних документів постачальник здійснює на підставі пред'явленої представником покупця належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реалізації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, та зареєстровану в ЄРПН. Податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов'язань постачальника. Допустимий толеранс у розмірі +/- 10% по кожній позиції. Толеранс не враховується як недопостачання, до постачальника не застосовується відповідальність за прострочення постачання.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договору приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання товарно-транспортних документів в місці поставки. Місце поставки визначається згідно цього договору або специфікації. Навантаження товару на автомобільний чи залізнодорожний транспорт здійснює постачальник самостійно. Перехід права власності та ризиків на товар, що постачається, відбувається в момент його фактичної передачі покупцю та підписання товаро-супровідних документів.
Пунктом 9.1 договору узгоджено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а щодо фактично взятих, але не виконаних сторонами на себе зобов'язань, упродовж дії цього договору - до повного їх виконання. У разі відсутності вимог сторін про зміну цього договору до закінчення первинного терміну його дії, він може бути продовженим на наступний календарний рік.
17.10.2022 між сторонами цього договору складено специфікацію №1 до договору поставки №17/10/22-ХП від 17.10.2022 /том 1 а.с. 128/, якою узгоджено найменування (асортимент) товару - метанол (метиловий спирт), кількість (44,72 т), вартість товару за тонну - 33500,00 грн. без ПДВ, загальну суму 17797744,00 грн., у тому числі ПДВ - 299624,00 грн., умови поставки товару: DDР с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, Васильківський район, Київська область, умови та строки оплати: оплата по факту поставки товару, строк поставки: 5 робочих днів; допустимий толеранс +/-10%.
На підставі договору поставки №17/10/22-ХП від 17.10.2022 ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" рахунки на оплату за метанол (метиловий спирт) №364 від 18.10.2022 та №363 від 18.10.2022 /том 1 а.с. 145, 156/.
ТОВ «РОНМІЛ» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти платіжною інструкцією в національній валюті від 18.10.2022 №25 в розмірі 500000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 83333,33 грн. як оплата за метанол (метиловий спирт) згідно рахунку №363 від 18.10.2022 /том 1 а.с. 129/ та платіжною інструкцією в національній валюті від 18.10.2022 №25 в розмірі 414148,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 69024,67 грн., як оплата за метанол (метиловий спирт) згідно рахунку №363 від 18.10.2022 /том 1 а.с. 130/.
За датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок позивача, як оплата товарів, що підлягають постачанню, позивачем складено податкову накладну №11 від 18.10.2022 на суму 914148,00 грн., у тому числі ПДВ - 152358,00 грн., на отримувача (покупця) ТОВ «РОНМІЛ» на метанол (метиловий спирт), кількістю 22,74 т, ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ 33500,00 грн. /том 1 а.с. 131/, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.10.2022 /том 1 а.с. 133/.
ТОВ «РОНМІЛ» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти платіжною інструкцією в національній валюті від 18.10.2022 №27 в розмірі 467652,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 77942,00 грн., як оплата за метанол (метиловий спирт) згідно рахунку №364 від 18.10.2022 /том 1 а.с. 134/.
За датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок позивача, як оплата товарів, що підлягають постачанню, позивачем складено податкову накладну №12 від 18.10.2022 на суму 467652 грн., у тому числі ПДВ - 77942,00 грн., на отримувача (покупця) ТОВ «РОНМІЛ» на метанол (метиловий спирт), кількістю 11,633 т, ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ 33500,386830568 грн. /том 1 а.с. 135-136/, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.10.2022 /том 1 а.с. 137/.
18.10.2022 позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №20 до податкової накладної від 18.10.2022 №12, яким змінено кількість товару на 11,6331344 т та ціну постачання одиниці товару без урахування ПДВ на 33500,00 грн. /том 1 а.с. 138-139/. Зазначений розрахунок корегування був зареєстрований позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.10.2022 /том 1 а.с. 140/.
ТОВ «РОНМІЛ» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти платіжною інструкцією в національній валюті від 20.10.2022 №64 в розмірі 415944,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 69324,00 грн., як оплата за метанол (метиловий спирт) згідно рахунку №364 від 18.10.2022 /том 1 а.с. 144/.
За датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок позивача, як оплата товарів, що підлягають постачанню, позивачем складено податкову накладну №4 від 20.10.2022 на суму 415944,00 грн., у тому числі ПДВ - 69324,00 грн., на отримувача (покупця) ТОВ «РОНМІЛ» на метанол (метиловий спирт), кількістю 10,3468656 т, ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ - 33500,00 грн. /том 1 а.с. 141-142/, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.10.2022 /том 1 а.с. 143/.
Судом встановлено, що станом на 18.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНМІЛ» зареєстроване як юридична особа 14.12.2021, має місцезнаходження: 08301, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6, основний вид економічної діяльності - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «РОНМІЛ» /том 2 а.с. 76-78/.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНМІЛ» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.01.2022, реєстрація платника ПДВ була анульована ТОВ «РОНМІЛ» лише 02.04.2024 /том 2 а.с. 80-81/.
Отже, станом на час укладення договору та на час складення та реєстрації в ЄРПН описаних вище податкових накладних, позивач та його контрагент Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНМІЛ» були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Суми податкових зобов'язань з ПДВ на підставі описаних вище податкових накладних були включені до складу податкових зобов'язань позивача у жовтні 2022 року в розмірі 299624 грн. /том 2 а.с. 166-167/.
На підтвердження факту відвантаження, перевезення та передачі товару Товариству з обмеженою відповідальністю «РОНМІЛ» позивачем надано до перевірки та до суду видаткову накладну №389 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 146/, видаткову накладну №388 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 157/, товарно-транспортну накладну №389 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 147-148/, товарно-транспортну накладну №388 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 159/.
Видаткова накладна №389 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 146/ та видаткова накладна №388 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 157/ оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", тобто є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", що підтверджують факт передачі-прийняття товару.
На підтвердження наявності у позивача товару, який він реалізував ТОВ «РОНМІЛ», позивачем надано до суду копії таких документів: контракту №МЕТ/ТRUСК/02/2022 від 20.04.2022 /том 2 а.с. 46-49/, митної декларації UА903050/2022/034245 від 09.10.2022 /том 2 а.с. 50-51/ з додатками до цієї декларації (інвойс, міжнародна товарно-транспортна накладна) /том 2 а.с. 52-53/, митної декларації UА903050/2022/034246 від 09.10.2022 /том 2 а.с. 54-55/ з додатками до цієї декларації (інвойс, міжнародна товарно-транспортна накладна, виписка по рахунку позивача, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах) /том 2 а.с. 56-59/, виписки по рахунку 3712 за 06.10-09.10.2022 /том 2 а.с. 60/, акцизні накладні.
Позивачем надано до суду докази на підтвердження відображення операцій з придбання позивачем метанолу (метилового спирту) та реалізації цього метанолу (метилового спирту) ТОВ «РОНМІЛ» по регістрах бухгалтерського обліку позивача /том 2 а.с. 33-35, 61-63/.
Умови Інкотермс 2010 - DDP (Delivered Duty Paid (… named place of destination) Поставка з оплатою мита (… назва місця призначення) означають термін “поставка зі сплатою мита» означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов'язаний нести усі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення (під словом “мито» тут розуміється відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних мит, податків і інших зборів).
Тобто за вказаними умовами продавець зобов'язаний забезпечити доставку, і він же несе всі витрати.
Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У наданих позивачем до перевірки та до суду товарно-транспортній накладній №389 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 147-148/ та товарно-транспортній накладній №388 від 24.10.2022 /том 1 а.с. 159/ автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником зазначено ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання", а вантажоодержувачем - ТОВ «РОНМІЛ», пункт розвантаження вказано за адресою с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, Васильківський район, Київська область.
За змістом акту перевірки /том 1 а.с. 207-208/ за адресою с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, Васильківський район, Київська область знаходиться ТОВ «ТВК ДІО ПЛАСТ Україна», директором та засновником якого ОСОБА_2 надано свідчення про те, що будь-яких фінансово-господарських операцій по отриманню, відвантаженню та зберіганню нафтопродуктів на нафтобазі с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137 з низкою підприємств, в т.ч. ТОВ «РОНМІЛ» та їх посадовими особами, не мав, службових осіб вищезазначених підприємств не знає. У зв'язку з наведеним контролюючий орган дійшов висновку, що транспортування товару не підтверджено.
З цього приводу суд зазначає, що умовами договору, специфікації, іншими документами не було передбачено здійснення розвантаження товару саме на власних чи на орендованих об'єктах ТОВ «ТВК ДІО ПЛАСТ Україна» або із залученням працівників ТОВ «ТВК ДІО ПЛАСТ Україна».
Натомість, представник позивача у відповіді на відзив пояснив, що приймання-передача товару здійснювалася у с. Путрівка шляхом перекачування товару з машини продавця на машину покупця /том 2 а.с. 29/. Вказане не суперечить як умовам договору, змісту товарно-транспортних накладних, так і показанням ОСОБА_2 ,які податковий орган описує в акті перевірки.
Суд окремо наголошує на тому, що контролюючим органом не надано до суду копії протоколу допиту ОСОБА_2 , на який він посилається в акті перевірки, хоча частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Щодо твердження контролюючого органу про те, що за отриманою з правоохоронних органів інформацією ТОВ «РОНМІЛ» є учасником кримінальних проваджень, зокрема: №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч.2 ст. 364 КК України); №42023000000000709 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч.3 ст. 362 КК України, суд зазначає наступне.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем з ТОВ «РОНМІЛ», був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладених правочинів і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Разом з тим, вироками судів, які б набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ «РОНМІЛ» не встановлені.
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №761/24399/24, що набрав законної сили, затверджено угоду про визнання винуватості від 28.06.2023, яка укладена у кримінальному провадженні за № 72024171000000027 від 28.06.2024, між прокурором Полтавської обласної прокуратури Коваленком Д.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі захисника Значенка С.В. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки /том 2 а.с. 137-141/.
Суд зазначає, що вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами справи.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на це.
До таких висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) /https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852864/, зазначивши, що зміст судових рішень, якими директорів та засновників контрагентів звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 205 КК України, не свідчить про наявність висновку щодо протиправної діяльності самого позивача, а відтак відсутні будь-які юридичні наслідки для нього. Адже стаття 205 КК України (виключена Законом №101-IX від 18.09.2019) охоплювала лише дефекти створення / придбання юридичної особи і вказувала на мету діяльності - прикриття незаконної діяльності. Однак ця норма не вказувала на наслідки такої діяльності для третіх осіб.
Оскільки суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб'єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованим висновок Верховного Суду України у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/17 (№21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, та відступала від нього
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.
Було також наголошено на тому, що добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у разі підтвердження реальності руху зазначених у такому документі активів. Суд зазначив, що саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок довести, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності, що позивач був обізнаний щодо протиправної поведінки його контрагентів. А посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації було визнано безпідставним, оскільки це не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону
Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №826/24817/15.
Статтею 205-1 КК України встановлена відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців.
Зміст вироку суду 19.07.2024 у справі №761/24399/24, на який посилається відповідач, не містить посилань на обставини та докази, що спростовують реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «РОНМІЛ».
Вказаним вироком суду не встановлені ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" та ОСОБА_1 ,стосовно якого цей вирок постановлено.
Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, у тому числі, висновку експерта, на підтвердження того, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою від його імені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 викладено висновки щодо застосування норм права про те, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов'язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, наведені вище висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції.
Отже, будь-які можливі порушення ТОВ «РОНМІЛ» чи його посадових осіб, ОСОБА_1 не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності з огляду на те, що у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Аналізуючи зміст податкової інформації, зазначеної в акті перевірки щодо ТОВ «РОНМІЛ» суд зазначає, що дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції позивача з ТОВ «РОНМІЛ» в ході документального оформлення зібраної податкової інформації не здійснювалося, а тому така інформація не може бути належним, достовірним та достатнім доказом нереальності господарських операцій. Натомість, позивачем були надані до перевірки та до суду договір, первинні документи бухгалтерського обліку, інші документи, що стосуються спірних господарських операцій з ТОВ «РОНМІЛ» та їх підтверджують.
Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 у справі №825/2387/18.
Як слідує зі змісту акті перевірки, у 4 кварталі 2022 року у ТОВ «РОНМІЛ» працювало 6 найманих працівників, ТОВ «РОНМІЛ» використовувало офіс за адресою: м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6 /том 1 зворот а.с. 206/, тоді як господарські операції з поставки товару, що здійснювалися між позивачем та ТОВ «РОНМІЛ», не потребували залучення значних трудових ресурсів.
Відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження існування будь-якої з обставин, з якою пункт 198.5 статті 198 ПК України пов'язує виникнення у платника податку обов'язку скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами щодо ТОВ «РОНМІЛ».
Суд зауважує, що контролюючий орган не ставить під сумнів факт наявності у позивача товару, який згідно наданих до перевірки документів був реалізований ТОВ «РОНМІЛ», як і факт самої реалізації позивачем метанолу (метилового спирту), однак, податковий орган вважає, що цей товар був реалізований не ТОВ «РОНМІЛ», а «невстановленому покупцю» /том 2 а.с. 19/.
При цьому, податковий орган не встановив особу, якій, за твердженням податкового органу, фактично передано товар позивачем, тобто такі твердження контролюючого органу є виключно його припущеннями, які не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:" 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. 71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу N 1".
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем норм законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «РОНМІЛ», та як наслідок, не доведено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на суму 299624 грн.
Крім того, суд окремозазначає, що податкове повідомлення - рішення від 06.02.2015 №00011310701, яким до ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 149812,00 грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» /том 1 а.с. 81-82/, вмотивоване тим, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" не виконало вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема відсутня реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 299624 грн. за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - вересень 2022 року /том 1 а.с. 81-81/, що суперечить не тільки висновкам суду, але й змісту висновків акту перевірки, оскільки товар, який, за твердженням податкового органу, реалізований позивачем "невстановленому покупцю", був отриманий самим позивачем у жовні 2022 року, тому у будь-якому випадку відсутні підстави вважати, що позивач мав обов'язок у вересені 2022 року зареєструвати в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 299624 грн.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06 лютого 2025 року №00011290701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 374530 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями в сумі 299624 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 74906 грн. (25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання), а також податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06 лютого 2025 року №00011310701 прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, суд враховує, що відповідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України до у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» (п.н. 37081483), суд зазначає, що перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» виписано на адресу ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" податкові накладні №4 від 31.12.2021, №1 від 31.01.2022, №3 від 28.02.2022 на придбання послуг з пошуку постачальника на загальну суму 821080,40 грн., у тому числі ПДВ - 136846,70 грн. /том 1 а.с. 209-210/.
Враховуючи те, що операції ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що фактично здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операції з придбання послуг на користь ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" і складено документи (акти) всупереч норм частини першої ст. 9 Закону №996 та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704.
Таким чином, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" у порушення п.п. 198.5 ст. 198 ПК України занижене податкове зобов'язання на суму 136848 грн. за рахунок не нарахування підприємством самостійно податкових зобов'язань на вартість послуг з пошуку постачальника, які не пов'язані з господарською діяльності платника.
Враховуючи викладене, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" порушено п.189 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 136848 грн., в т.ч. за грудень 2021 - 70668 грн, січень 2022 - 49641 грн., лютий 2022 - 16539 грн.
Позивачем та його представником не обґрунтовано незгоду з податковим повідомленням-рішенням в частині відносин з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна» та не надано до суду жодних доказів на спростування вказаних вище висновків податкового органу щодо встановлених та зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог п.189 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна».
У судових засіданнях представник позивача не заперечував факт встановленого перевіркою порушення по взаємовідносинам з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна», посилючись на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень виключно з підстав незгоди позивача ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" з висновками, що стосувалися взаємовідносин виключно з ТОВ «РОНМІЛ», оцінку яким надано судом вище та які не впливають на взаємовідносини позивача з ТОВ Торговий Дім «Щокіноазот-Україна».
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПК України, діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Р" від 06 лютого 2025 року №00011290701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 171060 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями в сумі 136848 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 34212 грн. (25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання), ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, позов ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" сплачено судовий збір у загальному розмірі 10431,03 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті №3065 від 12.05.2025 на суму 8794 грн. 26 коп. /том 1 а.с. 167/, копією платіжної інструкції в національній валюті №3083 від 21.05.2025 на суму 1636 грн. 77 коп. /том 1 а.с. 175/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /том 1 а.с. 170, 177/.
Таким чином, при частковому задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7865 грн. 13 коп. = ((524342 грн.*10431,03 грн.)/695402 грн.)
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (ідентифікаційний код 39740221, вул. Банка Івана, 2, кв. 43, кімната 2, м. Полтава, 36000) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06 лютого 2025 року №00011290701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 374530 грн. (триста сімдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять гривень), у тому числі: за податковими зобов'язаннями в сумі 299624 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять чотири гривні) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 74906 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот шість гривень).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06 лютого 2025 року №00011310701.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7865 грн. 13 коп. (сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень тринадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя С.С. Сич