. 08 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13656/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача щодо залишення без розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
06 жовтня 2025 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 111 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
13.10.2025 через електронний суд до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив залишити без розгляду позов у справі № 440/13656/25 у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду. Обґрунтовував клопотання тим, що позивач, отримуючи компенсацію за невикористані дні відпустки, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових воно складається, як обчислене та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок. Відтак, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав неправильним нарахуванням компенсації ще на початку 2025 року. При цьому позивач навіть не звертався з заявою про поновлення строків
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 витребувано у позивача пояснення щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та у відповідача докази письмового повідомлення позивача про суми нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно до вимог ст. 116 КзПП України.
На виконання вищевказаної ухвали відповідач надав копію грошового атестата ОСОБА_1 №164/ГА/ТРО від 03.02.2025.
Позивач надав до суду 20.10.2025 додаткові пояснення в яких вказував, що починаючи з 04.03.2025 його представником було направлено низку адвокатських запитів з метою з'ясування нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди та відповідно її врахування при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2022-2024. Крім того, зазначає, що оскільки Позивач не одержував письмове повідомлення про відмову у здійсненні перерахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у день виключення із списків особового складу військової частини, вважаю, що моментом, коли йому стало відомо про порушене право на отримання всіх належних виплат при звільненні є дата отримання належної відповіді на адвокатський запит - 11.09.2025. А тому, в розумінні статті 233 КЗпП вважає, що трьохмісячний строк звернення до суду закінчується 11.12.2025. Звертає увагу, що Позивач звернувся до суду з позовом 03.10.2025. Відтак вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Надаючи правову оцінку та вирішуючи дане питання, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що вказана стаття не містить норми, яка б встановлювала строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення або його окремих складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до ч. 2 статті 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутись до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).
Як вказує відповідач, вищевказаний строк необхідно обчислювати з 03.02.2025, з дати отримання позивачем грошового атестату.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту грошового атестату позивач не мав можливості з'ясувати деталі нарахованих та виплачених сум при звільненні, а саме компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Суд враховує, що згідно положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відтак, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення відповіді на адвокатський запит представника позивача (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, суд вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Отже, суд погоджується з позицією позивача, про те, що строк звернення до суду необхідно обраховувати з 11.09.2025, дати отримання відповіді на адвокатський запит, разом з яким отримано картки особового рахунку ОСОБА_2 , згідно з яких можливо встановити відомості про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні
Відтак суд приходить до висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовною заявою, а отже клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова