Справа № 420/22096/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 29.07.2024 року;
2. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 27.05.2025 року;
3. Стягнути з відповідача 1 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, на користь позивача ОСОБА_1 матеріальні витрати щодо виготовлення і направлення інформаційних запитів у сумі 169 гривень (сто шістдесят дев'ять);
4. Зобов'язати відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, надати інформацію за запитом ОСОБА_1 від 27.05.2025 року у повному обсязі згідно поставлених питань;
5. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
6. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 27.05.2025 року;
7. Визнати неправомірною дію відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у наданні формальної відписки, а саме - відповіді № 2691 від 16.06.2025 з інформацією, яка не запитувалась ОСОБА_1 ;
8. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у невиконанні у повному обсязі «ІНСТРУКЦІЇ про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ЗАТВЕРДЖЕНА Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 33»;
9. Визнати травму лівого коліна позивача ОСОБА_1 яка мала місце у військовій частині НОМЕР_1 , 11 травня 2024 року під час проходження смуги перешкод;
10. Зобов'язати відповідача 1 військову частину НОМЕР_1 , виконати всі вимоги «ІНСТРУКЦІІ про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ЗАТВЕРДЖЕНА Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 33» та вручити всі передбачені зазначеною Інструкцією акти про нещасний випадок, всі медичні виписки та висновки про отримання ОСОБА_1 травми коліна, яка мала місце 11 травня 2024 року;
11. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
12. Визнати неправомірною дією відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у здійсненні своїх посадових повноважень всупереч меті, з якою ці повноваження надані.
Ухвалою судді від 11.07.2025 постановлено позовну заяву залишити буз руху, встановивши10-денний строк для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
22.07.2025 надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/74394/25), в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформаціі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.07.2024 року;
2. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформаціі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025 року;
3. Стягнути з відповідача 1 Національноі академіі сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, на користь позивача ОСОБА_1 матеріальні витрати щодо виготовлення і направлення інформаційних запитів у сумі 169 гривень, (сто шістьдесят дев'ять);
4. Зобов'язати відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, надати інформацію, тобто інформаційний продукт, на предмет запиту ОСОБА_1 від 29.07.2024 року та його повторне направлення від 27.05.2025 року у повному обсязі згідно поставлених питань, а саме:
- з якою травмою Позивач звертався з 11.05.2024р. та протягом всього курсу навчання до медичноі частини в/ч НОМЕР_1 ?
- з якого приводу Позивача було звільнено від ранкового бігу та ранковоі "зарядки" на весь курс навчання?
- яка медична допомога була надана позивачу з цього приводу?
- надати всі копіі журналів із записами медчастини в/ч НОМЕР_1 про звільнення Позивача від фізичних навантажень?
- надати копіі всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та проведеного лікування з цього приводу?
- надати копіі відповідей на всі рапорти ОСОБА_1 наданих ним на ім'я командира третьоі навчальноі роти НОМЕР_2 навчального центру в/ч НОМЕР_1 щодо надання медичноі допомоги, пов'язаноі з травмою коліна?
- надати копіі всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та висновків за фактом звернення з травмою обох рук 25.06.2024 року?
- надати роз'яснення ОСОБА_1 на підставі яких норм оформлювати інвалідність за умови того, що за фактом втрати працездатності обох рук у медичній частині в/ч НОМЕР_1 , не складалась ані Форма 100, ані довідка про отримання травми.
5. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у ненаданні інформаці на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025 року;
6. Визнати неправомірною дію відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у наданні формальноі відписки, а саме відповіді № 2691 від 16.06.2025 з інформацією, яка не запитувалась ОСОБА_1 у інформаційному запиті від 29.07.2024 року та у інформаційному запиті від 27.05.2025 року;
7. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у невиконанні у повному обсязі «ІНСТРУКЦІІ про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ЗАТВЕРДЖЕНА Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332»;
8. Визнати остаточну травму лівого коліна позивача ОСОБА_1 такою, що сталася в період проходження військової служби та при виконанні службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_1 та мала місце 11 травня 2024 року;
9. Зобов'язати відповідача 1 військову частину НОМЕР_1 , виконати всі вимоги «ІНСТРУКЦІІ про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ЗАТВЕРДЖЕНОЇ Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332» стосовно розслідування та обліку нещасного випадку за наступними приписами:
- надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду про нещасний випадок, який стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 при проходженні смуги перешкод 11.05.2024 року;
- повідомити командира військової частини, з якої був відряджений ОСОБА_1 до навчального центру в/ч НОМЕР_1 , про нещасний випадок з наслідками травми коліна у ОСОБА_1 яка сталася при проходженні смуги перешкод ОСОБА_1 11.05.2024 року через засоби зв'язку СЕДО його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
- скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до Інструкції 332 та акт про нещасний випадок під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 та вручити ОСОБА_1 , позивачу по справі, всі передбачені зазначеною Інструкцією 332 акти про нещасний випадок та всі медичні виписки та висновки про отримання ОСОБА_1 травми лівого коліна, яка мала місце 11 травня 2024 року;
10. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та що не було виконано у відношенні ОСОБА_1 після отримання ним травми коліна 11 травня 2024 року, проявилось у: ігноруванні потреби на медичну допомогу, ненаданні медичної допомоги, ненаданні лікування, відсутності фіксації події нещасного випадку, відсутності складання відповідної документації про нещасний випадок та зобов'язати відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 утримуватись від вчинення дій та бездіяльності не на підставі Конституції та законів України, поза межами повноважень та всупереч меті, з якою ці повноваження надані.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що зіткнувшись із неможливістю оформлення будь яких виплат за відсутності документів, які не були складені та надані на інформаційний запит від 29.07.2024, позивач вимушений був повторно звертатись із запитом щодо результатів розгляду запиту від 29.07.2024. 27.05.2025 до Відповідача 1 направлено запит щодо відповіді на інформаційний запит від 29.07.2024 та надання відповіді і всіх затребуваних у ньому документів - запит від 27.05.2025. 21 червня 2025 року позивачем отримано відповідь на запит від 27.05.2025, за № 2691 від 16.06.2025. Єдиною інформацією із відповіді № 2691 від 16.06.2025 є частково наведений перелік звернень до медичної частини Відповідача 2 24.05.2024, 27.05.2024, 02.06.2024р, 06.06.2024, 25.06.2024 із попереднім діагнозом, проте навіть не зазначено з яким саме. Зазначена у відповіді інформація не запитувалась та не є повною, оскільки мали місце інші звернення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 07.08.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22.08.2025 від представника відповідача військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив (вх. №ЕС/87107/25), в якому представник просив адміністративний позов залишити без розгляду, відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві, зокрема, вказано, що позивач стверджує, що під час проходження навчання у військовій частині НОМЕР_1 (07.05.2024 - 26.06.2024) отримав тяжкі травми зокрема травму коліна яка мала місце 11.05.2024 при подолані смуги перешкод. Однак жодних доказів що вказана подія (травмування 11.05.2024) мала місце позивач не надає. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 07.08.2024 № 1088-АД призначалась службова перевірка у зв'язку із надходженням скарги солдата ОСОБА_1 щодо не надання медичної допомоги, службовою перевіркою встановлено, що перше звернення солдата ОСОБА_1 за медичною допомогою до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 відбулось 17.05.2024 після огляду солдат ОСОБА_1 скерований на консультацію травматолога в Новояворівську лікарню імені Юрія Липи, був оглянутий травматологом та встановлений діагноз “посттравматичний хронічний синовііт лівого колінного суглоба, стан після операції артроскопії (грудень 2023 року)». Отже позивач на момент прибуття до військової частини НОМЕР_1 мав хронічне захворювання лівого колінного суглоба, який був прооперований 2023 році, з 11.05.2024 по 17.05.2024 за медичною допомогою не звертався, не звільнявся від виконання службових обов'язків. До командування військової частини НОМЕР_1 повідомлень про факт травмування особового складу військової частини НОМЕР_1 11.05.2024 від жодного суб'єкта не надходило.
Враховуючи викладене, у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави призначати та проводити розслідування відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 щодо солдата ОСОБА_1 .
26.08.2025 від представника відповідача Національної Академії Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного надійшов відзив (вх. №ЕС/87847/25), в якому зазначено, що відповідач, ознайомившись з позовною заявою не погоджується із думкою позивача, вважає, що наведені мотиви у ній являються не обґрунтованими та такими, які не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на хибному розумінні чинного законодавства України.
У відзиві вказано, що 06.08.2024 Національною академією отримано інформаційний запит позивача від 29.07.2024 щодо ненадання йому медичної допомоги та можливості на лікування під час навчання у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач не проходив військову службу (навчання) в Національній академії. До списків особового складу Національної академії не зараховувався. Військова частина НОМЕР_1 не є структурним підрозділом Національної академії та не перебуває в безпосередньому підпорядкуванні Національної академії. Військова частина НОМЕР_1 перебуває в безпосередньому підпорядкуванні військової частини НОМЕР_3 . Відтак, Національна академія не є розпорядником запитуваної інформації. Для опрацювання запиту позивача від 29.07.2024 та перевірки інформації, викладеної у ньому, його було надіслано до військової частини НОМЕР_3 , про що повідомлено позивача. За фактами, викладеними у запиті позивача від 29.07.2024 військовою частиною НОМЕР_3 проведено службову перевірку, за результатами якої, надано відповідь позивачу 23.08.2024 за вих. № 7067.
Таким чином, зазначено у відзиві, позивачу надано відповідь на його інформаційний запит від 29.07.2024, а відтак, підстави для визнання бездіяльності Національної академії щодо ненадання інформації на інформаційний запит позивача від 29.07.2024 відсутні.
Крім того, у відзиві вказано, що 30.05.2025 Національною академією отримано запит на інформацію позивача від 27.05.2025 щодо надання відповіді на його інформаційний запит від 29.07.2024. Зважаючи на те, що Національна академія не є розпорядником запитуваної позивачем інформації, запит на інформацію позивача від 27.05.2025 було надіслано для опрацювання до військової частини НОМЕР_1 . За результатом опрацювання запиту, військовою частиною НОМЕР_1 надіслано відповідь позивачу 16.06.2025 за вих. № 2691 (копію долучено до матеріалів позовної заяви), що підтверджує і сам позивач за текстом позовної заяви. Таким чином, позивачу надано відповідь на його інформаційний запит від 27.05.2025, а відтак, підстави для визнання бездіяльності Національної академії щодо ненадання інформації на інформаційний запит позивача від 27.05.2025 відсутні.
Щодо стягнення з Національної академії на користь позивача матеріальних витрат на виготовлення і направлення інформаційних запитів, то у відзиві вказано, що положеннями Закону України “Про доступ до публічної інформації» не передбачено відшкодування запитувачу витрат на виготовлення і направлення інформаційних запитів розпорядником інформації, а відтак, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
02.09.2025 від позивача (вх.№ЕС90755/25) надійшла відповідь на відзиви відповідачів.
08.09.2025 від позивача (вх.№ ЕС93190/25) надійшла заява про виправлення технічних помилок.
Ухвалою суду від 08.09.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
15.09.2025 від позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС/96011/25, сформованого в системі «Електронний суд» 14.09.2025), в якому просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду.
16.09.2025 (вх. ЕС96306/25) від позивача до суду надійшло клопотання, в якому заявник просить суд прийняти до розгляду заяву про усунення недоліків на ухвалу від 08 вересня 2025 року як подану у строки, передбачені нормами адміністративного судочинства, розглянути та задовольнити заяву позивача від 08.09.2025 про виправлення технічних помилок.
Ухвалою суду від 22.09.2025 постановлено задовольнити клопотання позивача; визнати поважними причини пропуску строку позивача на звернення до суду та поновити цей строк; продовжити розгляд справи №420/22096/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
02.10.2025 від позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС/102916/25) в якому заявник просить суд залучити до участі у справі №420/22096/25 Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 02883110) для надання експертного висновку за матеріалами справи та аналізу медичної документації.
Ухвалою суду від 07.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі №420/22096/25 Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 02883110) для надання експертного висновку за матеріалами справи та аналізу медичної документації.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог (з урахуванням заяви про виправлення технічних помилок), відзивів на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, на підтвердження чого до суду надано копію посвідчення серії НОМЕР_4 , яке видано 20.12.2023.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.03.2025 №10474/25/714/Р позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військової частини НОМЕР_5 та відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.05.2024 № 116/2/1/17939, перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_1 з 07.05.2024 по 26.06.2024 з метою навчання на фаховій підготовці.
29.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України та до начальника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного із запитом на інформацію, в якому просив надати таку інформацію та документи, а саме:
« 1) З якою травмою я звертався з 11.05.2024 року та протягом всьго курсу навчання до медичної частини в/ч НОМЕР_6
2) З якого приводу мене було звільнено від ранкового бігу та тупої семихвилинної «зарядки» на весь курс навчання?
3) Яка медична допомога була мені надана з цього приводу?
4) Надати всі копії з журналу хворих із записом медчастини в/ч НОМЕР_1 про моє звільнення від фізичних навантажень.
5) Надати копії всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та проведеного лікування з цього приводу.
6) Надати копій відповідей на всі рапорти ОСОБА_1 , наданих ним на ім'я командира 3 ННР 49 НЦ в/ч НОМЕР_1 щодо надання медичної допомоги, пов'язаної з травмою коліна.
7) Надати копії всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та висновків за фактом звернення з травмою обох рук 25.06.2024 року.
8) Яким чином та на підставі яких норм мені оформлювати інвалідність за умови того, що за фактом втрати працездатності обох рук, у медичній частині в/ч НОМЕР_1 не скадалась ані Форма №100, ані довідка про отримання травми?».
На підтвердження отримання Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного копії вказаного запиту позивачем до суду надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового повернення №65016035999927 відповідно до якого поштове відправлення отримано одержувачем 06.08.2024.
Як зазначено Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у відзиві для опрацювання запиту позивача від 29.07.2024 та перевірки інформації, викладеної у ньому, його було надіслано до військової частини НОМЕР_3 , про що повідомлено позивача.
27.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до начальника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного із запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію по восьми питанням інформаційного запиту ОСОБА_1 від 29.07.2024.
У запиті було вказано, що 29.07.2024 направлено запит на інформацію з восьми питань щодо ненадання медичної допомоги ОСОБА_1 у НОМЕР_2 ому навчальному центрі під час перебування в ньому. Листом від 19.08.2024 № 1399/г начальник Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного повідомив, що у зв'язку із необхідністю уточнення даних термін проведення перевірки продовжено. У запиті зазначено, що за час, що минув, інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 так і не було надано по сьогоднішній день.
На підтвердження отримання Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного копії вказаного запиту позивачем до суду надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового повернення №6503500062871, відповідно до якого поштове відправлення отримано одержувачем 30.05.2025.
Як зазначено Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у відзиві, зважаючи на те, що Національна академія не є розпорядником запитуваної позивачем інформації, запит на інформацію позивача від 27.05.2025 було надіслано для опрацювання до військової частини НОМЕР_1 .
16.06.2025 військовою частиною НОМЕР_1 складено листа №2691, яким повідомлено позивача про те, що ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.08.2024 № 1088-АД «Про призначення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_3 » та наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 10.08.2024 № 1116-АД «Про продовження терміну проведення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_1 » проведено службову перевірку.
У листі вказано, що за результатами службової перевірки ОСОБА_1 було надано роз'яснювальну інформацію по восьми питанням. інформаційному запиті від 29.07.2024, а саме:
« 24.05.2024 року солдат ОСОБА_4 звернувся в медичний пун частини на контрольний огляд (книга амбулаторного прийому хворих №400 порядковий номер запису 66). Діагноз попередній.
27.05.2024 року солдат ОСОБА_4 звернувся в медичний пун частини на контрольний огляд (книга амбулаторного прийому хворих №400 порядковий номер запису 122). Діагноз попередній.
02.06.2024 року солдат ОСОБА_4 звернувся в медичний пун частини на контрольний огляд (книга амбулаторного прийому хворих №400С порядковий номер запису 235). Діагноз попередній.
06.06.2024 року солдат ОСОБА_4 звернувся в медичний пун частини на контрольний огляд (книга амбулаторного прийому хворих №400 порядковий номер запису 312). Діагноз попередній.
25.06.2024 року солдат ОСОБА_4 звернувся в медичний пун частини близько 21.00 з скаргою, на перелом обидвох рук. Був оглянут черговим медичного пункту фельдшером сержантом ОСОБА_5 . Перелом рук виявлено не було.
26.06.2024 року солдат ОСОБА_4 після подальших скарг на переломи рук був скерований на консультацію травматолога в Новояворівську лікарню ім. Юрія Липи санітарним транспортом (водій солдат ОСОБА_6 ) в супроводі санітара медичного пункту солдата ОСОБА_7 . Одночасно з солдатом ОСОБА_4 цим же санітарним транспортом на консультацію травматолога їхав солдат ОСОБА_8 .
Солдат ОСОБА_4 заявив скарги на перелом обидвох верхніх кінцівок Був оглянутий травматологом, невропатологом. Патології з боку верхніх кінцівок не було виявлено. Відповідними фахівцями записів у медичну книжку не було зроблено так, як не було виявлено патології та в приймально-діагностичному відділенні в черзі було багато хворих.
Солдату ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд в ВМКЦ Західного регіону (м. Львів). Однак він відмовився, мотивуючи це некомпетентністю військових лікарів та бажанням пройти обстеженням за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_5 ».
Так, судом встановлено, що на підставі інформаційного запиту ОСОБА_1 начальником медичної служби військової частини НОМЕР_3 майором медичної служби ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.08.2024 № 1088-АД. «Про призначення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_1 » та наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 10.08.2024 № 1116-АД «Про продовження терміну проведення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_1 » проведено службову перевірку, про що зазначено у доповідній записці від 21.08.2024 начальника медичної служби військової частини НОМЕР_3 командиру військової частини НОМЕР_3 .
Службовою перевіркою встановлено, що перше звернення солдата ОСОБА_4 за медичною допомогою до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 відбулось 17.05.2024 після огляду солдат ОСОБА_4 скерований на консультацію травматолога в Новояворівську лікарню імені Юрія Липи, був оглянутий травматологом та встановлений діагноз “посттравматичний хронічний синовііт лівого колінного суглоба, стан після операції артроскопії (грудень 2023 року)».
Як зазначено у відзиві військової частини НОМЕР_1 позивач на момент прибуття до військової частини НОМЕР_1 мав хронічне захворювання лівого колінного суглоба, який був прооперований 2023 році, з 11.05.2024 по 17.05.2024 за медичною допомогою не звертався, не звільнявся від виконання службових обов'язків.
Також у відзиві військової частини НОМЕР_1 вказано, що до командування військової частини НОМЕР_1 повідомлень про факт травмування особового складу військової частини НОМЕР_1 11.05.2024 від жодного суб'єкта не надходило.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.07.2024, протиправною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025, протиправною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025, протиправною дію відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), яка виразилась у наданні формальної відписки, а саме - відповіді № 2691 від 16.06.2025 з інформацією, яка не запитувалась ОСОБА_1 у інформаційному запиті від 29.07.2024 та у інформаційному запиті від 27.05.2025, протиправною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), яка виразилась у невиконанні у повному обсязі «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ЗАТВЕРДЖЕНА Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332», протиправною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та що не було виконано у відношенні ОСОБА_1 після отримання ним травми коліна 11 травня 2024 року, проявилось у: ігноруванні потреби на медичну допомогу, ненаданні медичної допомоги, ненаданні лікування, відсутності фіксації події нещасного випадку, відсутності складання відповідної документації про нещасний випадок та зобов'язати відповідача 2 військову частину НОМЕР_1 утримуватись від вчинення дій та бездіяльності не на підставі Конституції та законів України, поза межами повноважень та всупереч меті, з якою ці повноваження надані, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України “Про звернення громадян» та Законом України “Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України “Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Статтею 5 Закону України “Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч.1, 3 ст.7 Закону України “Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України “Про доступ до публічної інформації».
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Сфера дії цього Закону не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 України “Про доступ до публічної інформації»).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про доступ до публічної інформації», є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Частиною 1 статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації». Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст.20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.4 ст.20 Закону).
У ч.1 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.
Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Аналіз зазначених норм законодавства доводить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Розглядаючи питання щодо реалізації права на доступ до інформації, слід розрізняти звернення за Законом України “Про звернення громадян» та Законом України “Про доступ до публічної інформації».
Так, Закон України “Про звернення громадян» передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Закон України “Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень. Незалежно від наявності у розпорядника інформації статусу суб'єкта владних повноважень, спори з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими і на них поширюється юрисдикція адміністративних судів, проте, за обов'язкової умови, що запитувана у нього інформація є публічною у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації».
Особливістю цього Закону є те, що він не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Варто відзначити, що право на звернення та право на доступ до публічної інформації тісно пов'язані між собою.
Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заява (клопотання) і скарги (ст.3 Закону України “Про звернення громадян»), до суб'єктів владних повноважень, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації.
Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Тобто, мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз'яснення тощо).
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (п.1 ч.1 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію.
Подання вказаного запиту обґрунтовано позивачем Законом України «Про доступ до публічної інформації».
На переконання суду, запитувана позивачем інформація не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відтак спірні правовідносини не регулюються вказаним законом.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 19 Постанови №10 від 29.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» роз'яснив, що суди під час розгляду справ повинні мати на увазі, що якщо запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян», то в такому разі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації необхідно відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.
В той же час, як зазначено у відзиві Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного для опрацювання запиту позивача від 29.07.2024 та перевірки інформації, викладеної у ньому, його було надіслано до військової частини НОМЕР_3 , про що повідомлено позивача.
Судом встановлено, що лист від 29.07.2024 отримано позивачем про що він безпосередньо вказав у запиті від 27.05.2025.
Як вже вказано судом, відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного володіє чи має обов'язок володіти запитуваною позивачем інформацією.
З урахуванням направлення запитів позивача за належністю, суд вважає, що Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного не було допущено протиправної бездіяльності при розгляді запитів від 29.07.2024 та від 27.05.2025.
Щодо бездіяльності та дій військової частини НОМЕР_1 при розгляді вказаних запитів, то оскільки запитувана позивачем інформація не є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» суд вважає, що відсутні підстави для твердження про порушення прав позивача при їх розгляді вказаним відповідачем.
Як вже встановлено судом, наслідком звернення позивача з вказаними запитами було ініціювання майором медичної служби ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 07.08.2024 № 1088-АД. «Про призначення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_1 » та наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 10.08.2024 № 1116-АД «Про продовження терміну проведення службової перевірки за фактом ненадання медичної допомоги та можливості на лікування курсанту військової частини НОМЕР_1 (водію розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_5 ) солдату ОСОБА_1 » службової перевірки.
Тобто у суду відсутні підстави вважати, що запити позивача були проігноровані, тобто не розглянуті вказаним відповідачем.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
В той же час процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289 (далі - Інструкція №332).
Позивач вважає, що військова частина НОМЕР_1 не виконала у повному обсязі вимоги Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289.
Однак, судом не встановлено, що перевірка обставин про які вказано позивачем в інформаційному запиті від 29.07.2024, проводилась у формі розслідування відповідно до вказаної інструкції.
Так, відповідно до п.2 розділу І Порядку №608, службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.
Згідно з п.1 розділу VII Порядку №608 з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
Пунктом ІІ розділу VII Порядку №608 визначено, що під час службової перевірки встановлюються:
особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки;
наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
Згідно з п.8 розділу VII Порядку №608 результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
Відповідно до п.9 розділу VII Порядку №608 у доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.
Так, згідно наданої до суду доповідної записки від 21.08.2024 відсутній сам факт травмування солдата ОСОБА_1 , а як наслідок відсутні підстави на видачу відповідних документів, які б підтверджували факт травмування солдата ОСОБА_1 під час перебування на навчанні у військовій частині НОМЕР_1 . Протиправних дій з боку медичного персоналу військової частини НОМЕР_1 , а саме відмови в обстежені, лікуванні не виявлено.
Тобто, перевірка обставин, які викладені позивачем в інформаційному запиті від 29.07.2024 була проведено відповідно до Порядку №608 та її результати були оформлені згідно п.8 розділу VII вказаного Порядку №608.
Суд підкреслює, що результати вказаної службової перевірки позивач не оскаржує.
В той же час, відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 2 розділу ІІ вказаної Інструкції №332 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
Доказів того, що позивач про обставини травми 11.05.2024 року негайно сповістив безпосереднього керівника до суду не надано, а наявність таких обставин судом не встановлено.
Пунктом 2 розділу ІІ вказаної Інструкції №332 також визначено, що у разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я;
негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
У разі переформування військової частини, у якій стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться її правонаступником, а у разі ліквідації військової частини за відсутності її правонаступника встановлення факту настання нещасного випадку розглядається в судовому порядку.
Якщо рішенням суду встановлено факт настання нещасного випадку, розслідування організовує та проводить вищий орган військового управління, якому підпорядковувалася ліквідована військова частина.
Оскільки доказів звернення позивача у спосіб, визначений Інструкцією №332 до суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо виконання вимог вказаної Інструкції.
Розглядаючи дану справу суд враховує, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Частиною другою статті 245 КАСУ визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного суду від 21.02.2024 року по справі №369/8687/22 справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суд зазначає, що в даному випадку обставини щодо наявності чи відсутності травми коліна позивача, пов'язаності чи ні такої травми з проходження ним військової служби в контексті вищевикладеного не можуть бути встановлені при вирішенні даної справи.
За встановлених під час розгляду даної справи обставин, суд не вбачає підстав для задоволення як основних, так і похідних вимог позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 );
Відповідачі:
- Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (79026, Львів, Героїв Майдану 32, код ЄДРПОУ 08410370);
- Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.