Справа № 420/39860/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 01.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність керівника комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2. Зобов'язати керівника комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути по суті та прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем в якості відповідача визначено комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з позовної заяви вимоги спрямовані до керівника комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на що, ОСОБА_2 необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги та викласти їх у відповідно до ст.5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на її переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення її прав та оскаржуються ним до суду.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про центри рекрутингу, ТЦК та СП затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ТЦК та СП утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ТЦК та СП.
Пунктом 7 цього ж Положення встановлено, що ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні ТЦК та СП є відокремленими підрозділами відповідних ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних ТЦК та СП у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного ТЦК та СП, що затверджується керівником районного ТЦК та СП.
Згідно з п. 11 даного Положення районні ТЦК та СП, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, […] беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань […] надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; […].
Отже, і ТЦК та СП зі статусом юридичної особи, і ТЦК та СП без статусу юридичної особи є органами державної влади (органами військового управління) та можуть бути відповідачами у справах адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п. 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) ТЦК та СП (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) ТЦК та СП (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
З аналізу наведеного слідує, що Комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не є органом державної влади, отже, не може бути відповідачем у адміністративній справі.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позові позивач вказує, що «…раніше ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (на даний час прізвище останньої ОСОБА_4 ), від спільного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтві про народження дітей ОСОБА_1 записаний батьком і, на утримання останніх ОСОБА_1 добровільно сплачує грошові кошти, на постійній основі в достатньому обсязі, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_7 .
30 січня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано і в подальшому, 24 січня 2025 року, між ОСОБА_1 . ОСОБА_8 був зареєстрований шлюб в Хаджибейському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 . Під час шлюбу з ОСОБА_8 у них народився син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в свідоцтві про народження якого ОСОБА_1 записаний батьком і якого останній виховує та повністю утримує, що підтверджується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_8 .
Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_1 фактично самостійно утримує та забезпечує всім необхідним для життя трьох своїх дітей віком до 18 років, що підтверджується нотаріально завіреними заявами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 », однак доказів вказаного до суду не надано.
Суд звертає увагу позивача, що за відсутності доказів на підтвердження доводів викладених у позові, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, характер правовідносин, що склалися між сторонами та, відповідно, вирішити спір.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.79 вказаного Кодексу, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:
- позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, шляхом визначення в ній, які саме протиправні, на її переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення її прав та оскаржуються ним до суду, а також визначити вірно відповідача у справі;
- копії свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 , яка засвідчує факт добровільної сплати грошових коштів;
- копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління;
- копії свідоцтва про народження сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 , яка засвідчує факт виховання та повного утримання;
- докази, що підтверджують фактичне самостійне утримання трьох дітей ОСОБА_1
- нотаріально завірені заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка засвідчує факт самостійного утримання та забезпечення всім необхідним для життя трьох дітей віком до 18 років.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА