Справа № 420/38532/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старицького, 10-А, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 41405463) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2025 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни від 24.10.2025 у виконавчому провадженні № 79421045 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі № 420/13584/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою від 24.10.2025 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О. відкрито виконавче провадження № 79421045 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. Головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О., в рамках виконавчого провадження № 79421045, винесено оскаржувану постанову про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн., як за примусове виконання рішення немайнового характеру. Кінцевим результатом виконання даного рішення є виплата ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 83625,23 грн., отже вказаним рішенням вирішена вимога про захист права, що підлягає грошовій оцінці. Таким чином, спір, що вирішений Одеським окружним адміністративним судом 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24, має майновий характер. Таким чином, розмір виконавчого збору має становити 8362,52 грн (83625,23 грн. х 10%). Натомість постановою державного виконавця вирішено стягнути з військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір у розмірі 32 000,00 грн., а саме визначено стягнути виконавчий збір в розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати, виходячи з того, що рішення у справі має немайновий характер. Оскаржуване рішення порушує права позивача, оскільки призводить до необхідності необґрунтованого витрачання коштів.
Ухвалою суду від 20.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено по справі судове засідання на 04.12.2025 об 11:00 год. Відповідача зобов'язано у строк до 03.12.2025 надати до суду в якості доказів засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 79421045.
02.12.2025 відповідачем подано витребувані докази та відзив на позовну заяву. Згідно якого представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. у виконавчому провадженні № 79421045 винесена державним виконавцем на виконання вимог чинного законодавства, а судження позивача є помилковими, такими, що порушують норми матеріального права, оскільки виконавець не може діяти всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Представником позивача 04.12.2025 року подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими статтею 268 КАС України.
Згідно із частиною 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі № 420/13584/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 22.10.2025р. подала до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 24.10.2025 року головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О. відкрито виконавче провадження № 79421045 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.03.2018 року по 16.05.2020 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн., як за примусове виконання рішення немайнового характеру.
Головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О. 24.10.2025 р. винесено постанову про стягення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 у розмірі 32000,00 грн. на підставі статтей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 24.10.2025 у виконавчому провадженні № 79421045 є протиправною з огляду на те, що державним виконавцем не правильно визначено розмір виконавчого збору, а саме як за вимогу немайнового характеру.
Враховуючи зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у справі № 420/13584/24, позивач вважає, що спір, вирішений Одеським окружним адміністративним судом носить майновий характер. Відтак, у даному випадку розмір виконавчого збору має обраховуватися державним виконавцем з урахуванням суми нарахованої та виплаченої стягувачу індексації грошового забезпечення у ВП № 79421045.
Підсумовуючи викладене, Військова частина НОМЕР_1 (позивач) просить задовольнити позов.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що до ВПВР УЗПРВР Південного МРУ надійшов виконавчий лист, виданий 02.09.2025 Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/13584/24 та який відповідав вимогам, установленим Законом України «Про виконавче провадження» до виконавчого документа, тому виконавцем у відповідності із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постанову про стягнення виконавчого збору. У позовній заяві, ВЧ НОМЕР_1 помилково або свідомо ототожнює поділ судових рішень на майнові та немайнові, не враховує того, що спосіб виконання рішення залежить не від виду позову, а від порядку виконання, визначеним самим виконавчим документом, а саме судовим рішенням.
Крім того, судом не встановлювалось жодних сум коштів, які б належали до виплати стягувачу, та виконавчий документ не містить жодних вимог щодо стягнення коштів з боржника або вимог щодо передачі від нього конкретного майна стягувачу, натомість він містить вимоги до боржника вчинити дії, відтак це рішення немайнового характеру. Тому виконавцем стягнуто виконавчий збір у розмірі як за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
З посиланням на викладене, відповідач вказує, що в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувана постанова є правомірною.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з такого.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Так. Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частинами 1, 3 статті 373 КАС України установлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1404-VIII, який містить окремий розділ VIII «Виконання рішень немайнового характеру».
Так статтею 63 розділу VIII Закону № 1404-VIII встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Хоча Закон № 1404-VIII не містить чіткого визначення поняття «рішення немайнового характеру», проте за змістом статті 63 таким рішенням є рішення, за яким боржник зобов'язаний, зокрема, особисто вчинити певні дії.
Суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі № 420/13584/24 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.03.2018 року по 16.05.2020 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, а ні мотивувальна частина, а ні резолютивна частина зазначеного судового рішення не містять чітких сум індексації грошового забезпечення за спірний в цій справі період.
Водночас, на примусовому виконанні Хаджибейського відділу ДВС перебуває виконавчий лист за рішенням, яке не містить конкретної суми, яку боржник був би зобов'язаний нарахувати та виплатити стягувачу.
Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі № 420/13584/25 має усі ознаки рішення немайнового характеру, а той факт, що внаслідок виконання рішення була визначена сума боргу, не свідчить про те, що вказане судове рішення є рішенням майнового характеру.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору містить суму виконавчого збору, яка обрахована за правилами ч.3 ст.27 Закону № 1404-VIII, ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», зокрема чотири мінімальні розміри заробітної плати 8000х4 (32000 грн), що здійснено державним виконавцем у повній відповідності до вимог чинного законодавства та без порушень прав позивача.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старицького, 10-А, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 41405463) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2025 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Н.А.Кузьменко