Справа № 420/40480/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) в якому позивачка просить суд:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 30.11.2025 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. 2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром 3911,58 грн у місяць за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 30.11.2025 у загальній сумі 316 837,98 грн (триста шістнадцять тисяч вісімсот тридцять сім гривень дев'яносто вісім копійок), відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 30.11.2025 включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Отже позивачці викласти максимально чітко та зрозуміло позовні вимоги, надати належні докази в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, в ухвалі від 18.06.2025 року по справі №990/266/25 Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. В ухвалі від 16.04.2025 року у справі №990/160/25м Верховний Суд вказав, що всупереч ст.ст.160,161,79,80 КАС України позивачем письмово не повідомлено про об'єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить остання, а також не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
По цій справі суд вважає, що не є чіткими та зрозумілими вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 30.11.2025 з огляду на те, що статтею 39 Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, статтею 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Позивач не наводить правових обґрунтувань позовних вимог щодо виплати індексації-різниці у 2024-2025 роках.
Також згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем пропущений строк звернення до суду щодо індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року.
Cудова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відступила від правових висновків КАС ВС у постановах від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 12.09.2024 у справі №200/5637/23 та сформувала наступну правову позицію щодо застосування статті 233 КЗпП України.
Так судова палата дійшла висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: - правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); - у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду зазначені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, згідно яких період підлягає поділу на до 19 липня 2022 року (безстроково) та з 19 липня 2022 року (трьохмісячний строк звернення).
При цьому за висновками Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду викладеними у постанові від 19.11.2025 року у справі № 420/27284/24 норми ч.5 ст. 122 КАС України прямо не закріплюють положень щодо стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби, тоді як приписи статті 233 КЗпП України визначають строк звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, тому варто вважати, що статті 233 КЗпП України є спеціальною нормою відносно до ч.5 ст. 122 КАС України, та підлягає застосуванню під час визначення строків звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби.
У постанові від 19.11.2025 року вказано, що висновки, викладені в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, про поширення приписів статті 233 КЗпП України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов'язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли після 19.07.2022, є такими, що ґрунтуються на правильному правозастосуванні і Судова палата не вбачає підстав для відступу при вирішенні справ у подібних правовідносинах.
Норма статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк звернення до суду у разі порушення законодавства про працю та поширює свою дію на осіб, які проходять публічну службу.
Частина перша статті 233 КЗпП України містить загальне правило про те, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Частина друга статті 233 КЗпП України конкретизує це правило, зокрема, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. У цьому випадку тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Оскільки позивачем заявлено до суду вимоги щодо виплати належних сум (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, тримісячний строк звернення до суду має обчислюватися за загальним правилом, яке закріплено у частині першій статті 233 КЗпП України, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд вважає, що момент, коли позивач ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення свого права, пов'язується також з пасивною або активною поведінкою позивача. Враховуючи вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року, а щодо дотримання строку звернення до суду за період з 19.07.2022 року, суд вважає, що його пасивна поведінка щодо строку коли він міг дізнатися про порушене право свідчить про пропущення строку звернення до суду.
Позивач не надає до суду заяви про поновлення строку із зазначення поважності причин його пропуску, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали дізнатися про порушене право та звернутись до суду в межах встановленого строку та надати докази на підтвердження вказаних обставин.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до позову надана заява про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Справа розглядається в електронній формі. Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва