справа№380/17946/25
05 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
- зобов'язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01 грудня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) щодо непідготовки та ненаправлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років, оновленого грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
- зобов'язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) видати оновлений грошовий атестат та довідку на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Обґрунтування позовних вимог. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач проходив службу цивільного захисту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД). Наказом ЛДУ БЖД від 12.12.2024 року № 1355-НК/90 його звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я).
Позивач зазначає, що Відповідач протиправно, починаючи з 01 грудня 2022 року, розраховував його грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), а не станом на 01 січня календарного року (2022 та 2023 років), як це передбачено первинною редакцією пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Позивач вказує, що пункт 6 Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, який вносив зміни до пункту 4 Постанови № 704 та фіксував прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, був визнаний протиправним та скасований постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18. Відтак, на думку Позивача, з моменту скасування зазначених змін, розрахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням має здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (2022 рік - 2481 грн, 2023 рік - 2684 грн). Незаконне заниження посадового окладу та окладу за спеціальним званням призвело до заниження розміру всіх похідних виплат, включаючи додаткові види грошового забезпечення, допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні тощо. Також Позивач просить видати оновлені довідки для перерахунку пенсії.
Ухвалою від 03 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
24 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Відповідач стверджує, що у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. (1762 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідач посилається на те, що Позивач був ознайомлений з розмірами свого грошового забезпечення, отримував його щомісячно і не заперечував. Також Відповідач вказує на відсутність бюджетних асигнувань для виплати грошового забезпечення у підвищеному розмірі та на те, що зміна механізму нарахування соціальних виплат є прерогативою держави виходячи з її фінансових можливостей, посилаючись на практику ЄСПЛ (справа "Великода проти України"). Щодо видачі оновлених довідок для перерахунку пенсії, Відповідач зазначає, що такі довідки видаються виключно на підставі списків ПФУ, які до Університету не надходили.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.
Наказом ЛДУ БЖД від 12.12.2024 року № 1355-НК/90 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) та виключено з кадрів ДСНС з 16.12.2024 року.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що нарахування грошового забезпечення Позивачу у спірний період (з 01.12.2022 по 20.05.2023), а також розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та інших виплат, здійснювалися Відповідачем виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, який становив 1762,00 грн.
Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з відповідною заявою до Університету, на що отримав лист-відповідь від 06.08.2025, у якому зазначено, що розрахунок проводився з використанням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року.
Не погоджуючись з такою позицією, Позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступними нормами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій.
Частиною другою статті 125 КЦЗ України встановлено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів.
Пункт 4 Постанови № 704 (в первинній редакції, що діяла до 24.02.2018) передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103 було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши його в новій редакції, де прив'язка до прожиткового мінімуму була жорстко зафіксована станом на 01 січня 2018 року.
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 29 січня 2020 року (дати набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18, а також сталої практики Верховного Суду (постанови від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21), скасування судом нормативно-правового акта, яким вносилися зміни до іншого нормативно-правового акта, призводить до відновлення дії попередньої редакції норми, яка діяла до внесення змін. Це обумовлено необхідністю уникнення правового вакууму та забезпечення принципу правової визначеності.
Тому з 29.01.2020 року відновила дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальними званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд враховує, що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Оскільки Закон № 1774-VIII має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати» не підлягають застосуванню.
Таким чином, єдиною законною розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у період з 01.12.2022 по 20.05.2023 у Відповідача були відсутні правові підстави для розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням Позивача із використанням "замороженого" прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (1762,00 грн).
Натомість, Відповідач був зобов'язаний визначати розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2481 грн - для виплат у 2022 році, 2684 грн - для виплат у 2023 році), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд відхиляє посилання Відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу для звільнення від відповідальності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шмалько проти України»), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних нормативно-правових актах, не може бути поставлена у залежність від наявності бюджетних асигнувань.
Також у справі «Великода проти України», на яку посилається Відповідач, ЄСПЛ розглядав ситуацію зміни законодавства, що призвела до зменшення виплат. У даній справі законодавство не змінювалося в бік зменшення гарантій, навпаки - судове рішення відновило дію норми, яка гарантує прив'язку до актуального прожиткового мінімуму. Тому посилання на справу «Великода» є нерелевантним.
Позивач просить зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок не лише основного грошового забезпечення, але й допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та премій.
Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (затвердженої наказом МВС від 20.07.2018 № 623) та Постанови № 704, зазначені додаткові та одноразові виплати є похідними від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням. Зокрема:
- надбавка за вислугу років обчислюється у відсотках від посадового окладу та окладу за спеціальним званням;
- премії нараховуються у відсотках від посадового окладу;
- допомога на оздоровлення та матеріальна допомога виплачуються у розмірі місячного грошового забезпечення;
- одноразова грошова допомога при звільненні складає 50% місячного грошового забезпечення за кожен рік служби.
Оскільки судом встановлено протиправність дій Відповідача щодо заниження базових розрахункових величин (посадового окладу та окладу за званням), це автоматично призвело до неправильного розрахунку та виплати всіх похідних складових грошового забезпечення.
Для повного та ефективного захисту порушених прав Позивача, необхідно зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату всіх зазначених у позові видів забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.
Вимога про виплату сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованою та підлягає задоволенню відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб..., затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44. Ця норма є імперативною і зобов'язує установу виплачувати компенсацію разом з виплатою грошового забезпечення.
Позивач просить зобов'язати Відповідача видати оновлені довідки (грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення) для перерахунку пенсії.
Відповідач заперечує проти цієї вимоги, посилаючись на те, що списки осіб для перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного фонду України не надходили, а тому у нього відсутні підстави для видачі довідок.
Суд вважає такі доводи Відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала (мала право отримувати) за останньою штатною посадою перед звільненням.
Оскільки судом встановлено, що Позивач мав право на отримання грошового забезпечення у вищому розмірі, то відомості у раніше виданих при звільненні документах (грошовому атестаті та довідках) є недостовірними, оскільки базуються на заниженому прожитковому мінімумі.
Право особи на належне пенсійне забезпечення не може залежати від бюрократичних процедур обміну списками між державними органами. У даному випадку підставою для видачі нових довідок є не загальний перерахунок пенсій згідно з рішенням Уряду, а індивідуальне відновлення порушеного права Позивача на належний розмір грошового забезпечення за рішенням суду.
Належним способом захисту порушеного права в цій частині є зобов'язання Відповідача оформити та видати Позивачу (або надіслати до відповідного органу ПФУ) оновлені довідки з відображенням правильних, перерахованих сум за останні 24 місяці служби перед звільненням.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Відповідача щодо незастосування актуального розміру прожиткового мінімуму при нарахуванні грошового забезпечення Позивачу є протиправною. Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн згідно з квитанцією, долученою до матеріалів справи.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) підлягає стягненню з Відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
3. Зобов'язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) (ЄДРПОУ 08571340, адреса: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 01 грудня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
4. Визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) щодо непідготовки та ненаправлення до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років, оновленого грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
5. Зобов'язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) (ЄДРПОУ 08571340, адреса: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35) підготувати та видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) оновлений грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, з урахуванням проведеного перерахунку.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД) (ЄДРПОУ 08571340, адреса: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 грудня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.