05 грудня 2025 року м. Львівсправа № 380/4171/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26 лютого 2025 року № 134950013993 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу», пунктів 10, 12 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 154/7.4-22/51 від 01 липня 2024 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-22 від 01 липня 2024 року, № 07/7.4-22/38 від 01 липня 2024 року та № 155/7.4-22/51 від 01 липня 2024 року з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05 липня 2024 року;
- стягнути в інтересах ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений судовий збір.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2023 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 380/15617/24, визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12 липня 2024 року № 13495001393 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу» з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05 липня 2024 року.
На виконання вказаного рішення суду відповідач своїм рішенням від 26 лютого 2025 року № 134950013993 (далі - також спірне/оскаржуване рішення) відмовив позивачу у переведенні його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723), пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889) у зв'язку з недоцільністю. Водночас довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, № 07/7.4-22/38 та № 155/7.4-22/51 відповідач не врахував.
Позивач зазначає, що згадані вище довідки він долучив до заяви про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 05 липня 2024 року, вони видані компетентним органом, відповідають встановленій формі, містять відомості про заробітну плату державного службовця, а тому є підставою для обчислення розміру пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889. З огляду на вказане спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а поданий позов - задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача перевести позивача з 05 липня 2024 року на пенсію державного службовця з урахуванням вищезгаданих довідок.
Зважаючи на наведене, просить позов просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що під час повторного розгляду наданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи з урахуванням висновків Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 380/15617/24 до стажу державної служби позивача зараховано період роботи з 18 липня 1991 року по 01 травня 2016 року для призначення пенсії відповідно до Закону № 889, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів. Під час обчислення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» розмір пенсії позивача зменшується та становитиме 2361,00 грн. Розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, який виплачується позивачу на сьогодні, становить 15630,36 грн.
Ураховуючи зазначене, спірним рішенням відмовлено позивачу в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки проведення перерахунку призводить до зменшення розміру пенсійного забезпечення.
Зауважує, що суд не може вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження останнього та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Тож підстав для задоволення позову немає.
Зважаючи на наведене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 10 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 380/15617/24, визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12 липня 2024 року № 13495001393 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу» з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05 липня 2024 року.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області своїм рішенням від 26 лютого 2025 року № 134950013993 відмовило позивачу у переведенні його з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки проведення перерахунку пенсії призводить до зменшення розміру пенсійного забезпечення.
У цьому рішенні зазначено, що до заяви про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач долучив довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, № 07/7.4-22/38 та № 155/7.4-22/51, видані Львівською митницею, Львівською митницею ДФС та Галицькою митницею. Рішенням суду у справі № 380/15617/24 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити розрахунок пенсії позивача на підставі вищевказаних довідок. Під час обчислення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» без урахування наданих довідок пенсійна виплата становитиме 2361,00 грн. Розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, який виплачується на сьогодні, становить 15630,36 грн. Отже, під час проведення перерахунку розмір пенсії зменшується.
Позивач, уважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26 лютого 2025 року № 134950013993 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності з 01 травня 2016 року.
Згідно із статтею 90 указаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Положення пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 закріплюють, що:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19.
Суд зазначає, що періоди роботи, які зараховуються до стажу державної служби позивача, право позивача на отримання пенсії державного службовця відповідно до Законів № 3723 та № 889 встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 380/15617/24, яке набрало законної сили, а тому не є спірними у межах правовідносин, що розглядаються, та на підставі конституційного принципу обов'язковості судового рішення повторному доказуванню чи правовій оцінці не підлягають.
З огляду на предмет та підстави поданого позову спірним у цій справі є право позивача на отримання пенсії державного службовця з урахуванням долучених ним під час звернення за отриманням такої пенсії (05 липня 2024 року) довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки такі не були враховані відповідачем під час вирішення питання щодо переведення позивача на цей вид пенсії.
Оцінюючи наявність у позивача зазначеного права, суд ураховує таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622, в редакції, чинній на дату звернення позивача за отриманням пенсії державного службовця 05 липня 2024 року).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 7 Порядку № 622).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 (далі - Постанова № 1-3, в редакції, чинній на дату звернення позивача за отриманням пенсії державного службовця 05 липня 2024 року) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд встановив, що до заяви від 05 липня 2024 року про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач долучив довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51, видану Львівською митницею Державної митної служби України, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, яка видана Львівською митницею ДФС, від 01 липня 2024 року № 07/7.4-22/38, яка видана Галицькою митницею Держмитслужби, від 01 липня 2024 року № 155/7.4-22/51, яка видана Львівською митницею Державної митної служби України, що не заперечується відповідачем.
Указані вище довідки про складові заробітної плати позивача виготовлені відповідно до Постанови № 1-3 та відповідають затвердженим нею формам.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей про нараховану та виплачену заробітну плату позивача.
Жодних заперечень, що форми, підстав видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії тощо, відповідачем не наведено.
Отже, відображені у згаданих вище довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, вони мають братися до уваги під час обчислення розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 1058, за змістом яких до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Водночас єдиною підставою для неврахування зазначених вище довідок під час вирішення питання щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідач вказує те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 380/15617/24 не містить зобов'язання щодо здійснення розрахунку пенсії на підставі таких довідок.
Щодо цього суд відзначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 380/15617/24 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині здійснення розрахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, № 07/7.4-22/38 та № 155/7.4-22/51 саме у зв'язку з їх передчасністю (а не відсутністю підстав для врахування відповідних довідок під час обчислення розміру пенсії).
Однак, ураховуючи те, що відповідно до вимог Порядку № 622 та Постанови № 3-1 зазначені довідки мали бути враховані відповідачем під час обчислення розміру пенсії позивача відповідно до Закону України «Про державну службу», дії відповідача щодо їх неврахування (свідомого ігнорування з непередбачених законом підстав) не можна вважати такими, що відповідають критеріям правомірності, добросовісності та розсудливості відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.
За цих обставин відповідач дійшов необґрунтованого висновку про те, що під час обчислення пенсійної виплати позивача згідно із Законом України «Про державну службу» її розмір зменшується, тому підстави для переведення позивача на такий вид пенсії відсутні, оскільки вказаний висновок зумовлений виключно протиправною поведінкою відповідача щодо неврахування (свідомого ігнорування з непередбачених законом підстав) наданих позивачем довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за наявності передбаченого законодавством обов'язку їх врахувати та здійснити на їх підставі розрахунок пенсійної виплати позивача.
Беручи до уваги викладене, суд підсумовує, що спірне рішення відповідача про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, є протиправним, а тому його належить скасувати.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51, виданої Львівською митницею Державної митної служби України, та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, виданої Львівською митницею ДФС, від 01 липня 2024 року № 07/7.4-22/38, виданої Галицькою митницею Держмитслужби, та від 01 липня 2024 року № 155/7.4-22/51, виданої Львівською митницею Державної митної служби України, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05 липня 2024 року.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Ураховуючи задоволення позову судом у повному обсязі, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26 лютого 2025 року № 134950013993 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 липня 2024 року № 154/7.4-22/51, виданої Львівською митницею Державної митної служби України, та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01 липня 2024 року № 13-70-05/38-22, виданої Львівською митницею ДФС, від 01 липня 2024 року № 07/7.4-22/38, виданої Галицькою митницею Держмитслужби, та від 01 липня 2024 року № 155/7.4-22/51, виданої Львівською митницею Державної митної служби України, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05 липня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн сплаченого судового.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 05 грудня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна