08 грудня 2025 рокусправа № 380/21690/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, у якій просить суд:
- взнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів участі в бойових діях на пільгових умовах - один місяць служби за три;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях: з 15.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 17.08.2018, з 06.02.2019 по 07.02.2019, з 01.03.2019 по 20.03.2019 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, перерахувати й виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу у кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці з 11.09.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності. Вказує, що звернувся до відповідача із заявою у якій просив зарахувати періоди участі в бойових діях на пільгових умовах у трикратному розмірі. Листом відповідач відмовив у вказаному перерахунку. Вважаючи такі дії протиправними , позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що частини 2 і 4 ст .24 Закону №1058 визначають, що страховий стаж після 01.01.2004 обчислюється за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до цієї дати - на підставі документів за правилами раніше чинного законодавства. Законом №2148-VIII розширено порядок підтвердження стажу військовослужбовцям за період 2000-2016 років на підставі довідок про проходження служби та сплату страхових внесків. Пільговий порядок обчислення стажу після 01.01.2004 застосовується лише для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До 01.01.2004 пенсійне забезпечення регулювалося Законом №1788-XII, відповідно до якого військова служба у період бойових дій зараховується до стажу на пільгових умовах. Аналогічні правила підтвердження стажу передбачені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №637. Згідно з ч.3 ст.24 Закону №1058 страховий стаж зараховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом. На підземних роботах та роботах зі шкідливими умовами праці до стажу додається один рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до Закону №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, у тому числі для призначення пенсій. Закон №2262-XII передбачає право військовослужбовців (крім строкової служби) на довічну пенсію за вислугу років, а порядок обчислення вислуги визначається Кабінету Міністрів України У. Пільгове обчислення вислуги (1 місяць служби за 3 місяці участі у заходах оборони держави під час воєнного стану) визначено ст.17-1 Закону №2262. За абз. 2 п.1 ст.8 Закону №2011-XII час військової служби зараховується до всіх видів стажу, а служба в особливий період - на пільгових умовах. Постанова Кабінету Міністрів України №393 встановлює порядок обчислення вислуги років для осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, перелік видів служби, що зараховуються до вислуги, а також пільгові умови обчислення для окремих категорій військовослужбовців та працівників силових структур. Вказує про те, що позивачу з 04.11.1998 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання, обчислену відповідно до Закону України №1058-IV, при страховому стажі 40 років 05 місяців 03 дні, у тому числі додатковому стажі 03 роки 05 місяців 07 днів; коефіцієнт страхового стажу становив 0,40417. З 23.04.2025, на підставі заяви від тієї ж дати, його переведено на пенсію за віком. Розмір пенсії визначено виходячи зі страхового стажу 36 років 19 днів (432 місяці) із коефіцієнтом стажу 0,36000; заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 по 31.03.2025 за даними персоніфікованого обліку. 11.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періодів участі в бойових діях на пільгових умовах (1 місяць служби за 3). За результатами розгляду заяви надано відповідь листом від 03.10.2025 №21562-21815/Д-52/8-1300/25 згідно із Законом України «Про звернення громадян». Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди безпосередньої участі в АТО та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони (15.01.2018- 30.04.2018, 30.04.2018- 17.08.2018, 06.02.2019- 07.02.2019, 01.03.2019- 20.03.2019), оскільки Закон №1058-IV не передбачає кратного зарахування таких періодів до страхового стажу при призначенні пенсії.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
З 04.11.1998 позивачу призначено пенсію по ІI групі загального захворювання, обчислену відповідно до Закону України №1058.
Згідно з заявою від 23.04.2025 позивача переведено на пенсію за віком. Розмір пенсії обчислений з урахуванням страхового стажу роботи 36 років 19 днів ( 432 місяці), коефіцієнт стажу - 0,36000.
Позивач 11.09.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, а саме зарахування періоду участі у бойових діях ( 15.01.2018 - 30.04.2018, з 30.04.2018 по 17.08.2018, з 06.02.2019 по 07.02.2019, з 01.03.2018) з кратністю обчислення один місяць служби за три місяці.
За результатами розгляду заяви від 11.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області скерувало відповідь від 03.10.2025 вих. №21562-21815/ Д-52/8-1300/25. Вказано про те, що заява позивача розглянута відповідно до норм Закону України “Про звернення громадян». ОСОБА_1 , не зараховано до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях: з 15.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 17.08.2018, з 06.02.2019 по 07.02.2019, з 01.03.2019 по 20.03.2019 оскільки Законом №1058 не передбачено кратне зарахування до страхового стажу періоду участі в бойових діях при призначенні пенсії.
Вважаючи відмову у зарахуванні трудового стажу протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачені пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час військової служби у складі діючої армії у період бойових дій зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі врегульоване Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення № 530).
Пунктом 1.1. Положення № 530 визначено, що цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Згідно з п. 2.3 розділу 2 Положення № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, в бойових діях у воєнний час, а також інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) (далі - Порядок № 393), зараховуються при обчисленні вислуги років на пільгових умовах - один місяць служби за три.
У свою чергу, в підпункті «а» пункту 3 Порядку № 393, зокрема, передбачено, що при обчисленні вислуги років на пільгових умовах - один місяць служби за три, окрім вищевказаних періодів, також зараховується час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, вже неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді і у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19, від 31.08.2022 у справі №185/6919/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що військова служба, протягом якої особа брала участь, зокрема, в антитерористичній операції, в бойових діях у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Суд встановив, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.11.2019.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25/04/2019 №513/1 позивач в період з 15.01.2018 по 30.04.2018 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі / районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Згідно з довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення позивач в період з 30.04.2018 по 17.08.2018, з 06.02.2019 по 07.02.2019, з 01.03.2019 по 20.03.2019 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Суд звертає увагу відповідача, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час такої служби підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 21.03.2023 у справі №160/6146/19.
Відтак, протиправно не зараховано до страхового стажу позивача вказані періоди у трьох кратному розмірі.
Крім того суд зазначає про таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відтак суд зазначає, що Відповідач не розглянув заяву Позивача про призначення (переведення) пенсії у належному порядку, встановленому Порядком №22-1. Зокрема, замість здійснення передбачених пунктом 4.2 Порядку №22-1 дій щодо реєстрації заяви, сканування та формування електронної пенсійної справи із подальшим розглядом питання уповноваженим структурним підрозділом за принципом екстериторіальності, Відповідач фактично підмінив процедуру, скерувавши у відповідь на звернення позивача Лист від 03.10.2025 №21562-21815/ Д-52/8-1300/25.
Таким чином, заява позивача не була розглянута у порядку, визначеному законодавством для вирішення питань щодо призначення чи перерахунку пенсії, що свідчить про порушення встановленої процедури та неналежне виконання Відповідачем своїх повноважень.
Щодо способу захисту порушених прав позивача суд вказує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України», тобто, в цьому випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити ді - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів участі в бойових діях на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях: з 15.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 17.08.2018, з 06.02.2019 по 07.02.2019, з 01.03.2019 по 20.03.2019 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2025.
У решті позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович