08 грудня 2025 рокусправа № 380/19242/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби з 16.11.1976 по 01.11.1979 та половину строку навчання у вищому навчальному закладі з 25.08.1980 по 27.06.1985;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби з 16.11.1977 по 01.11.1979 та половину строку навчання у вищому навчальному закладі з 25.08.1980 по 27.06.1985;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 96% суддівської винагороди, починаючи з 21.11.2024 та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2025 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження військової служби з 16.11.1977 по 01.11.1978 та половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, а також просив здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням вказаних періодів у розмірі 96% суддівської винагороди судді. Однак листом від 22.08.2025, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів проходження строкової військової служби та навчання у вищому навчальному закладі. Позивач вважає, що зазначені вище періоди проходження військової служби та навчання повинні бути враховані до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.09.2025 в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, 15.10.2025 за вх.№17998ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, не передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби. Також зазначив, що нарахування та виплати пенсії є дискреційним повноваженням Пенсійного органу, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
07.11.2024 на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 839/0/15-25 від 22.04.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду м. Львова у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено з посади судді Шевченківського районного суду м. Львова у зв'язку з поданням заяви про відставку.
20.11.2024 на підставі Наказу № 216/к від 20.11.2024 «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Шевченківського районного суду м. Львова» відраховано зі штату Шевченківського районного суду м. Львова з 20 листопада 2024 року, як такого, що звільнений у відставку.
Із записів у копіях трудової книжки, військового квитка ОСОБА_1 , судом встановлено, що з 16.11.1977 по 01.11.1979 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу.
Також судом встановлено, що з 25.08.1980 по 27.06.1985 позивач навчався за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, отримав диплом за спеціальністю «Правознавство», присвоєно кваліфікацію юриста.
Відповідно до розрахунку стажу роботи, що надає право на отримання надбавки за вислугу років судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , виданого головою Шевченківського районного суду м. Львова, стаж позивача становить 43 роки 02 місяці 18 днів:
- 14.11.1977-01.11.1978 - служба в Збройних силах (1 рік 11 місяців 17 днів);
- 25.08.1980-27.06.1985 - навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. Івана Франка (02 роки 05 місяців 01 день);
- 20.01.1986-20.11.2024 - суддя Франківського районного суду м. Львова; суддя, голова Шевченківського районного суду м. Львова (38 років 10 місяців 00 днів).
01.07.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою в якій просив зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарні періоди проходження військової служби з 16.11.1977 по 01.11.1979, а також половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням вказаних періодів у розмірі 96% суддівської винагороди судді.
Листом від 22.08.2025, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача, що зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів проходження строкової військової служби та навчання у вищому навчальному закладі чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII) визначає основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до абзацу 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час обрання позивача на посаду судді законодавством не було передбачено право судді на відставку. Тому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 14.06.2018 у справі №9901/382/18, застосуванню підлягає законодавство, яке діяло на день обрання судді безстроково.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Крім цього, згідно з абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
В подальшому, після втрати чинності ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» в березні 2008 року, питання врахування інших (крім роботи на посаді судді) періодів діяльності до стажу роботи, що дає право на відставку, було врегульовано нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»
Відповідно до пункту 3-1 цієї Постанови до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, аналіз зазначених норм законодавства в контексті спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та одержання довічного грошового утримання, крім часу роботи на посадах судді, зараховується половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.
З матеріалів справи випливає, що позивач навчався за денною формою навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті імені І.Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985.
Також, відповідно до записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 , військового квитка серії НОМЕР_3 , останній у період з 16.11.1977 по 01.11.1979 проходив військову службу в армії.
Таким чином, невключення відповідачем до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, зокрема періоду проходження військової служби та половини терміну навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання є неправомірним.
Суд також наголошує, що згідно з розрахунком стажу роботи, що надає право на отримання надбавки за вислугу років судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , виданого головою Шевченківського районного суду м. Львова, стаж позивача становить 43 роки 02 місяці 18 днів:
- 14.11.1977-01.11.1978 - служба в Збройних силах (1 рік 11 місяців 17 днів);
- 25.08.1980-27.06.1985 - навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. Івана Франка (02 роки 05 місяців 01 день);
- 20.01.1986-20.11.2024 - суддя Франківського районного суду м. Львова, суддя, голова Шевченківського районного суду м. Львова (38 років 10 місяців 00 днів).
Крім цього, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3262/0/15-2024 від 07.11.2024 стаж позивача на посаді судді становить 38 років 09 місяців 18 днів, половина строку навчання - 2 роки 5 місяців 1 день, період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 15 днів. Загальний стаж роботи судді Донченка Ю.В., який дає йому право на звільнення у відставку, становить 43 роки 2 місяці 4 дні.
При цьому, неправомірним є позбавлення особи, зокрема судді, набутого статусу (наприклад, статусу особи, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності. Виключно шляхом прийняття закону дозволяється змінити механізм використання такого статусу у формі зменшення розміру фінансових виплат або пільг, а також позбавлення особи права на перерахунок певних соціальних виплат тощо.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що в даному випадку до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зараховано половина строку навчання в Львівському ордена Леніна державному університеті імені І.Франка з 25.08.1980-27.06.1985, що становить 02 роки 05 місяців 01 день та період проходження строкової військової служби 14.11.1977- 01.11.1978, що становить 01 рік 11 місяців 15 днів.
Таким чином, загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402 складає 43 роки 2 місяці 4 дні.
Законом № 1402 у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, згідно з яким розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи з його стажу повних 43 років, повинен становити 96%, з яких: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 46% (23 років * 2%) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до їх вчинення - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби з 16.11.1977 по 01.11.1979, що становить 01 рік 11 місяців 15 днів; половини періоду навчання на денній формі у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, що становить 2 роки 5 місяців 1 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді для призначення довічного грошового утриманням судді у відставці періоду проходження строкової військової служби з 16.11.1977 по 01.11.1979, що становить 01 рік 11 місяців 15 днів; половини періоду навчання на денній формі у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка з 25.08.1980 по 27.06.1985, що становить 2 роки 5 місяців 1 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 96% суддівської винагороди, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з дати призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна