про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 рокусправа № 380/23628/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор Девелопмент Груп" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотор Девелопмент Груп" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці: від 06.11.2025 UA209000/2025/700120/2; від 06.11.2025 № UA209000/2025/700121/2; від 13.11.2025 №UA209000/2025/700125/2; від 13.11.2025 № UA209000/2025/700126/2; від 13.11.2025 №UA209000/2025/700127/2; від 13.11.2025 № UA209000/2025/700128/2.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно із ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
Із матеріалів справи слідує, що позивач заявив вимоги про скасування рішень Львівської митниці: від 06.11.2025 № UA209000/2025/700120/2; від 06.11.2025 №UA209000/2025/700121/2; від 13.11.2025 № UA209000/2025/700125/2; від 13.11.2025 №UA209000/2025/700126/2; від 13.11.2025 № UA209000/2025/700127/2; від 13.11.2025 №UA209000/2025/700128/2.
Тобто, позивачем подано позов з шістьма вимогами майнового характеру.
Слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 804/1760/16 та від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16.
Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
При цьому розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020у справі справа № 1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Проте, з долучених до позовної заяви документів неможливо встановити різницю між митними платежами та іншими податками, який позивач мав доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.
Відтак, для обрахунку суми судовий збір за подання даної позовної заяви позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії митних декларацій, що подавались позивачем до митного органу.
Крім того, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За правилами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Ураховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надання копії митних декларацій, які позивач подав до митного оформлення, на підставі яких у позовній заяві здійснений розрахунок різниці між митними платежами та іншими податками, який позивач мав доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні;
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/23628/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна