05 грудня 2025 рокусправа № 380/177/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядро» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби з безпеки на транспорті, про визнання протиправною і скасування постанови.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду вернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядро» (далі - позивач, ТОВ «Ядро») з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Відділ), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 18.12.2024 №ПШ109184 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядро» у сумі 17000,00 грн.
Ухвалою суду від 10.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки позивачем не здійснювалося жодного із видів пасажирських перевезень на території України. Акт перевірки не містить будь-яких відомостей про факт виявлення відсутності передбачених законодавством документів для здійснення пасажирських перевезень. Зазначив, що позивачем здійснювалося перевезення товарів на підставі товарно-транспортної накладної, яка надавалася посадовим особам контролюючого органу. Також, під час перевірки водієм надавалися реєстраційні документи на транспортний засіб, посвідчення водія та належним чином оформлена індивідуальна картка водія з відомостями щодо обліку робочого часу. Під час перевірки водій повідомляв посадових осіб контролюючого органу про відсутність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом за наявності під час перевезення заповненої індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності для такого водія.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що відповідно до норм законодавства на перевізника покладено обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Зазначив, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте наголошено на необхідності наявності, в тому числі інших документів, передбачених законодавством. Відповідно до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті водій транспортного засобу обладнаного тахографом, зокрема, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізник, зокрема, забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий). Також, вказує, що 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Цих вимог позивачем як автомобільним перевізником було проігноровано, що стало підставою до застосування адміністративно-господарських штрафів. Основна мета перевірки документів, що підтверджують режим праці та відпочинку водія транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки, та безпосередньо самого режиму праці та відпочинку водіїв - це забезпечення безпеки дорожнього руху водіїв як конкретного транспортного засобу, так і інших учасників дорожнього руху, в тому числі пішоходів. Оскільки одним з ключових напрямків державної політики у сфері безпеки дорожнього руху має бути дотримання режиму праці і відпочинку водія транспортного засобу та здійснення контролю за ним. Окрім цього, відповідач вказав, що ним дотримано процедуру розгляду акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, відповідач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 06.12.2024 №1432 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв'язку України» (далі - Наказ №1432), пункт 6.3 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, викладено в такій редакції: «Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф». Отже, приймаючи зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв'язку України, затверджених Наказом №1432, законодавець усунув можливі різно-тлумачення пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, уточнивши текстуальний вираз вказаної норми, водночас не змінюючи її змісту та сферу дії. Обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання. Вказує, що позиція відповідача узгоджується з нормативним регулюванням законодавцем спірних правовідносин, а саме викладення в новій редакції пункту 6.3 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, уточнивши текстуальний вираз вказаної норми, водночас не змінюючи її змісту та сферу дії. А тому, транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом, якщо його маса не перевищує 3,5 тонн включно. Разом з тим, оскільки маса транспортного засобу позивача становить понад 3,5 тонн та він повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Позивач подав до суду заперечення, в яких вказав, що наказ №1432 від 06.12.2024 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.12.2024 за №1977/43322, а набрав відповідний підзаконний нормативний акт чинності аж із 27.01.2025. Так, з 27.01.2025 редакція пункту 6.3. Положення зазнала істотних змін, адже до цієї дати право автомобільного перевізника використовувати для обліку робочого часу своїх водіїв індивідуальну контрольну книжку водія стосувалося усіх без винятку вантажних автомобілів цього перевізника незалежно від їхньої повної маси. До того ж, у вітчизняній судовій практиці тривалий час склалася усталена судова практика про найбільш сприятливе тлумачення на користь приватної особи положень нормативного акта, який є неоднозначним за своїм змістом.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, заперечень, а також долучених письмових доказів, -
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР001793 від 04.11.2024 та графіка проведення рейдових перевірок №96860/27/27-24 від 04.11.2024 Відділом державного нагляду (контролю) в Закарпатській області в період з 04.11.2024 по 10.11.2024 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження і розвантаження вантажних автомобілів, габаритно-ваговий контроль на території Ужгородського, Мукачівського, Хустського, Берегівського та Тячівського, Рахівського районів Закарпатської області, КПП «тиса», КПП «Ужгород», КПП «Астей», КПП «Дяково», КПП «Вилок» здійснювалася перевірка транспортних засобів щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт», інших вимог законодавства.
Старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Марусяк П.П. та Сливка В.В. проведено перевірку транспортного засобу марки ТАТА з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Ядро».
За результатами перевірки посадовими особами складено акт №АР072738 від 07.11.2024, відповідно до якого виявлено порушення: «ст. 34 ЗУ “Про автомобільний транспорт», під час здійснення перевезень вантажів, перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (транспортний засіб не обладнаний контрольним пристроєм тахографом) ТАТА д.н.з. НОМЕР_1 ».
Водій транспортного засобу - Гугля С.А., при проведенні перевірки надав пояснення, відповідно до яких: «з правопорушенням незгідний, всі документи представив до ТАТА НОМЕР_1 ».
В.о. заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято 18.12.2024 постанову №ПШ109184 про застосування до ТОВ «Ядро» адміністративно-господарського штрафу за порушення статей 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За змістом абзацу 2 частини 1 статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Частиною 1 статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з частиною 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Порядок №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 1 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункт 4 Порядку №1567).
Пунктом 12 Порядку №1567 визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13).
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14).
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац 1 пункту 21 Порядку №1567).
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР001793 від 04.11.2024 та графіка проведення рейдових перевірок №96860/27/27-24 від 04.11.2024 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Марусяк П.П. та Сливка В.В. проведено перевірку транспортного засобу марки ТАТА з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Ядро».
За результатами перевірки посадовою особою складено акт №АР072738 від 07.11.2024, відповідно до якого виявлено порушення: «ст. 34 ЗУ “Про автомобільний транспорт», під час здійснення перевезень вантажів, перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (транспортний засіб не обладнаний контрольним пристроєм тахографом) ТАТА д.н.з. НОМЕР_1 ».
Водій транспортного засобу - Гугля С.А., при проведенні перевірки надав пояснення, відповідно до яких: «з правопорушенням незгідний, всі документи представив до ТАТА НОМЕР_1 ».
З позиції позивача висновки посадових осіб контролюючого органу є помилковими, оскільки у спірній ситуації у перевізника відсутній обов'язком обладнання транспортного засобу тахографом за наявності під час перевезення заповненої індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності для такого водія.
Відповідач же вказує, що маса транспортного засобу позивача становить понад 3,5 тонн, тому такий транспортний засіб повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Щодо вказаних покликань сторін суд зазначає таке.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Положення №340 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) №3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення №340 передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
За визначенням абзацу 12 пункту 1.5. Положення №340 тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Інструкції №385 виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР (994_016). ПСТ (пункти сервісу тахографів) установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР (994_016), а також виробників тахографів та транспортних засобів.
Згідно з положеннями пунктів 2.6., 2.7. Інструкції №385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Так, згідно з пунктом 6.1. Положення №340 з 01.06.2015, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
При цьому, суд зауважує, що виключень щодо критеріїв вказаних пункті 6.1 законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена пунктом 6.3 Положення №340, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені пунктом 6.1.
Так, законодавцем надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015. Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 т.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу позивача 7,250 т. Під час проведення перевірки встановлено, що такий транспортний засіб не обладнаний тахографом, хоча повинен був таким обладнаний з проведеною повіркою.
Суд зазначає, що у випадку, передбаченому пунктом 6.1. Положення №340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок водія автомобільного перевізника експлуатувати для такого перевезення автомобіль, що обладнаний тахографом.
Отже, водій повинен мати відповідні документи, які підтверджують експлуатацію транспортного засобу обладнаного тахографом, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1. Положення №340, саме для виконання внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 т встановлення та функціонування тахографів є обов'язком, а не правом перевізника.
Викладене узгоджується із висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 24.11.2025 у справі №380/21824/24.
Також, у постанові від 09.06.2025 у справі №600/3254/24-а Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що якби законодавець передбачав певні альтернативи вимогам визначеним в пункту 6.1 Положення №340, то такі альтернативи були б зазначені саме в пункту 6.1 Положення №340. Водночас структурно інформацію щодо того, що водій ТЗ, який не обладнаний тахографом, має вести індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, зазначено в іншому пункті, а саме пункті 6.3 Положення №340. Тобто, вказаний пункт структурно має застосовуватись саме до водіїв ТЗ, які не підпадають під вимоги пункту 6.1 Положення №340, що відповідає «Духу Закону».
Зміст пункту 6.3 Положення №340 у редакції, чинній на момент вчинення порушення і розгляду справи, визначав право використовувати індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності водіїв лише для водіїв тих транспортних засобів, які не підпадали під імперативні вимоги пункту 6.1 Положення, а не усіх водіїв транспортних засобів, які конструктивно чи технічно не могли бути обладнані тахографами.
Тобто, відсутність встановленого виробником або обладнаного перевізником тахографа на транспортному засобі, що має повну масу понад 3,5 т не надає право перевізнику його використовувати навіть за наявності контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв. В протилежному випадку таке використання буде порушенням вимог законодавства, що й мало місце у спірному випадку.
Суд зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин, чинною редакцією «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», була редакція від 27.01.2023.
Разом з тим, наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 06.12.2024 №1432, «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв'язку України» (надалі - Наказ 1432), пункт 6.3 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, викладено в такій редакції: «Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф».
Отже, приймаючи зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв'язку України, затверджених Наказом №1432, законодавець усунув можливі різні тлумачення пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, уточнивши текстуальний вираз вказаної норми, водночас не змінюючи її змісту та сферу дії.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.02.2024 у справі №600/3906/22-а.
З огляду на викладені норми права суд висновує, що необладнаний тахографом автомобіль, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу у водія під час проведення рейдової перевірки є підставою для застосування до позивача відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович