05 грудня 2025 рокусправа № 380/20456/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу періоду з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно), як роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахування одного року роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно), як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахування одного року роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок позивачу пенсії із урахуванням періоду з 02.02.1980 до 31.12.1990, як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах один рік та шість місяців. Пільговий стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується відомостями вказаними у трудовій книжці та уточнюючій довідці. У листі від 10.06.2024 № 14953-15546/Г-52/8-1300/24 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням періоду з 02.02.1980 до 23.06.1993 у пільговому обчисленні, оскільки це порушує його право на належний соціальний захист, у зв'язку з чим звернувся до суду та просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 07.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на те, що позивач не надав жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 користувався пільгами, встановленими ст. 5 Указу Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Наголошує, що надані позивачем документи, зокрема, трудова книжка, уточнююча довідка про особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 10.05.2005 № 04-454, довідка про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 до 31.12.1990 від 25.10.2004 № 08-4617 не містить відповідних відомостей, атому відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 02.02.1980 до 31.12.1990 в пільговому обчисленні.
Стверджує, що зобов?язання провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно), як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахування одного року роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців буде втручанням в дискреційні повноваження Головного управління ПФУ у Львівській області.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 від 25.10.1968 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 02.02.1980 до 23.06.1993 працював у Східно-Мегіонській нафторозвідувальній експедиції на посаді машиніста підйомника 6 розряду районної інженерно-технологічної служби по випробуванню свердловини.
Згідно із Довідкою, уточнюючою особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 10.02.2005 № 04-454, виданою ОСОБА_1 , підтверджено, що позивач у період з 02.02.1980 до 01.07.1980 та з 01.07.1980 до 23.06.1993 працював машиністом підйомника 6 розряду повний робочий день та вказана робота виконувалась в місцевості розташованій на території м. Мегіон Ханти - Мансійського автономного округу, який прирівнювався до роботи в районах Крайньої Півночі.
24.05.2024 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії за період з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно) як робота в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах з розрахунку одного року роботи за один рік та шість місяців.
27.05.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області отримало заяву ОСОБА_1 від 24.05.2024, що підтверджується даними з трекінгу Укрпошти.
15.08.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за період з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно) як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах - один рік та шість місяців.
10.06.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області надало позивачу відповідь №14953-15547/Г-52/8-1300/24 на заяву від 24.05.2024, зазначивши, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з урахуванням страхового стажу роботи 46 років 03 місяці 06 днів, у тому числі до загального страхового стажу враховано в календарному обчисленні період роботи в Східно-Мегіонській нафтогазорозвідувальній експедиції з 02.02.1980 до 23.06.1993. Крім цього, відповідач повідомляє, що в матеріалах пенсійної справи відсутні дані про поширення на позивача пільг, передбачених для працюючих в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, тому підстави для зарахування в пільговому обчисленні періоду роботи з 02.02.1980 до 31.12.1990 відсутні.
30.08.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало позивачу відповідь № 20810-22254/Г-52/8-1300/24 на заяву позивача від 15.08.2024.
Вважаючи протиправною відмову у перерахунку пенсії у пільговому обчисленні за період з 02.02.1980 до 31.12.1990, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до підпункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно із ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідно лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у наявній трудовій книжці необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), визначено вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029.
Відповідно до п.п. "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно із статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26.09.1967 № 1908-VІІ передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п'яти до трьох років. Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення трудових договорів на строк в три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
У пункті 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Абзацом 2 пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 № 530/П-28 (далі - Інструкція №530/П-28) визначено, що пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960 та статтею 3 Указу від 26.09.1967 надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місця, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах, місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
За змістом частин 1 та 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Аналіз викладених норм свідчить, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Саме такий правовий висновок сформований у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 459/2778/16-а, від 03.07.2018 у справі № 302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі № 263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі № 348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі № 265/6105/16-а стосовно правовідносин щодо обчислення пільгового стажу щодо роботи в районах Крайньої Півночі.
Доказами у справі підтверджується, що відповідач не зарахував до пільгового страхового стажу трудової діяльності позивача у районах Крайньої Півночі спірний період роботи з підстав відсутності документів, які б підтверджували користування пільгами при обчисленні стажу на Крайній Півночі, зокрема, письмових трудових договорів.
Однак такі підстави відмови суперечать положенням пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, відповідно до яких пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Як зазначено вище, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 від 25.10.1968 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 02.02.1980 до 23.06.1993 працював у Східно-Мегіонській нафторозвідувальній експедиції на посаді машиніста підйомника 6 розряду.
Ця обствина підтверджується також Довідкою від 10.02.2005 № 04-454.
Записи трудової книжки не містять виправлень, є розбірливими, чіткими та зрозумілими.
Суд наголошує, що трудова книжка має виключний пріоритет перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Суд зазначає, що спору щодо місцевості де працював позивач (м. Мегіон Ханти - Мансійського автономного округу) і чи відносилась така до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає.
Трудову книжку і відповідну довідки позивач надавав відповідачу разом із заявою, що не заперечується пенсійним органом.
Таким чином, стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі у період з 02.02.1980 до 31.12.1990 підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, якими є записи трудової книжки та архівні довідки, і є достатніми підставами для зарахування спірного періоду роботи позивача включно в районах Крайньої Півночі до пільгового обчислення стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 6 Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, для встановлення права на пенсію громадянам враховують трудовий стаж, набутий на території колишнього СРСР до 13.03.1992.
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Тобто, дія вказаної Угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
На час виникнення спірних правовідносин Україна була членом Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про те, що стаж роботи Гуцька Богдана Івановича в районах Крайньої Півночі з 02.02.1980 до 31.12.1990 включно підлягає обчисленню в півторакратному розмірі.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди у пільговому обчисленні та відповідно неправомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846.
Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно із п. 4.2 Порядку № 22-1 заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Суд наголошує, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд з'ясував, що із заявою про зарахування спірних періодів у пільговому обчисленні та перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернувся 24.05.2024. Тому, відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача з 24.05.2024 із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно), у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Разом із цим, у разі надання пенсійним органом доказів, які свідчать, що спірні рішення, дії є правомірними, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 КАС України та ст. 9 КАС України.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; ЄДРПОУ 13814885) у зарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) періоду з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно), як роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 24.05.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) пенсії, зарахувавши період роботи в районах Крайньої Півночі з 02.02.1980 до 31.12.1990 (включно) у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисильова Ольга Йосипівна