Іменем України
08 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/7563/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (далі - КДКА), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року.
В обґрунтування позову зазначено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області при відкритті дисциплінарної справи відносно позивача не виконала вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема не було досліджено мотиви та підстави звернення ОСОБА_2 зі скаргою, не надано оцінки можливості зловживання нею правом на подання скарги, а також не враховано ймовірність використання скарги як засобу тиску на адвоката у зв'язку з діяльністю у кримінальному провадженні.
Обставини кримінального провадження свідчать, що скаржниця ОСОБА_2 намагалася використати дисциплінарне провадження як інструмент тиску та дискредитації адвоката після того, як не досягла бажаного результату у кримінальній справі.
За таких обставин дисциплінарну справу було відкрито без достатніх підстав, а рішення ВКДКА є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.10.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що ВКДКА неналежно дослідило всі докази, не звернула увагу на фальсифікацію фактів та порушення прав позивача.
Позивач звертає увагу на порушення процедури ВКДКА, а саме, при ознайомленні з матеріалами справи, які були надані відповідачем, позивачем виявленна заява адвоката ОСОБА_5 до КДКА Київської області від 29.09.2021, до якої були додані документи, зокрема, матеріали досудового розслідування у КП № 120201001007746 від 25.12.2020.
Адвокат Семенець Ганна Леонідівна, яка на той час представляла інтереси позивача, звернулась із адвокатським запитом до Шевченківського УП ГУНП у місті Києві щодо надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування третіми особами, безпосередньо адвокату Батуріну Сергію у кримінальному провадженні №120201001007746 від 25.12.2020. На даний адвокатський запит отримано відповідь №468.аз/125/50-2022 від 10.10.2022, в якій зазначено, що запити та клопотання від адвоката Сергія Батуріна про надання дозволу на розголошення відомостей третім особам у кримінальному провадженні № 120201001007746 від 25.12.2020 не надходили, у зв'язку із чим дозволів на розголошення адвокатом Сергієм Батуріним відомостей досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим не надавалось.
Таким чином, відповідач - КДКА Київської області не звернулася до Шевченківського УП ГУНП у місті Києві із даним запитом щодо розголошення відомостей досудового розслідування, чим могло поставити інших учасників провадження під загрозу.
Позивач вказує, що докази, що були подані скаржницею з дисциплінарною скаргою, не мають належної доказової сили для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Натомість надані позивачем докази підтверджують відсутність складу дисциплінарного правопорушення.
Посилаючись на обставини кримінальної справи, позивач стверджує про відсутність складу в дыях адвоката дисциплінарного проступку.
29.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуэ проти позову та зазначає, що рішення ВКДКА (яким залишене в силі рішення КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи), що переглядається в межах цієї справи, є рішенням, яке приймається на попередніх стадіях дисциплінарного провадження, яким встановлюються лише ознаки дисциплінарного проступку в поведінці адвоката та не надається юридична оцінка його діям на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку.
У зв'язку із тим, що оскаржуване рішення ВКДКА за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ним не надавалася юридична оцінка діям позивача на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку, а також виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, враховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, можна зробити висновок, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.
Відповідач вважає, що позиція позивача, викладена у позові, зводиться до суб'єктивної незгоди з прийнятим рішенням ВКДКА та КДКА регіону.
Відповідач зазначає, що ні КДКА Київської області, ны ВКДКА не встановили дисциплінарний проступок адвоката, а лише встановили наявність ознак, які можуть свідчити про дисциплінарний проступок, проте під час розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарна палата з'ясовує чи дійсно має місце вчинення дисциплінарного проступку чи відповідно, дисциплінарний проступок відсутній.
Однак, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до обґрунтованого висновку на підставі доводів скарги, пояснень адвоката, що підтвердили факт надання правової допомоги позивачем двом клієнтам, між якими виник конфлікт інтересів, що також підтверджується матеріалами перевірки, та зважає на наявність факту надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом.
Вищезазначене свідчить про наявність у діях адвоката ознак порушення статті 11, п.1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 9, 20 Правил адвокатської етики, тобто про наявність в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарних проступків, визначених п. 2, 3, 4, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України: порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
При цьому, щодо тверджень позивача стосовно того, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не було досліджено повноцінно підстави відповідач вказує, що на стадії перевірки скарги на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку не відбувається розгляд скарги по суті.
Так, на стадії перевірки матеріалів скарги, відповідно до статті 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, здійснюється оцінка наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону Украъни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Таким чином, ВКДКА зазначає, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. При цьому, умовою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Таким чином, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому, висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що у свою чергу потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. При цьому, оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не дається.
Отже, відповідач зазначає, що на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок встановлюються виключно ознаки наявності дисциплінарного проступку адвоката. З урахуванням проведеної перевірки, пояснень, наданих адвокатом КДКА Київської області, в тому числі і ВКДКА, прийшли до висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката.
Дотримавшись вимог ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та провівши перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, КДКА Київської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи, з рішенням якої погодилась ВКДКА.
У зв'язку із тим, що оскаржуване рішення ВКДКА за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, враховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, відрповідач висновує, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.
На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
17.10.2025 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача, ОСОБА_4 , до судунадійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року ввадає протиправним, просить позовні вимоги задовольнити.
28.10.2025 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача, КДКА Київської області до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що КДКА Київської області вважає оскаржуване позивачем рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IV-005 2022 від 29 квітня 2022 року обґрунтованим, вмотивованими і законними, а поданий позивачем позов безпідставним. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
26 серпня 2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 12.08.2021 на неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.
Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області №209/2021 від 12.10.2021, адвокат ОСОБА_1 22.10.2021 звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на вказане рішення КДКА Київської області про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
29.04.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №VI-005/2022, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи залишено без змін.
Рішення відповідача мотивоване тим, що ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА, які зроблені на підставі доводів скарги, пояснень адвоката, яка підтвердила факт надання правової допомоги двом клієнтам, між якими виник конфлікт інтересів, що також підтверджується матеріалами перевірки, та зважає на наявність факту надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом. Це свідчить про наявність у діях адвоката ознак порушення статті 11, п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 9, 20 Правил адвокатської етики, тобто про наявність в діях адвоката,ознак вчинення дисциплінарних проступків, визначених п. 2, 3, 4, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України: порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків) - порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не погоджуючись з рішенням ВКДКА, позивач звернулася до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За частиною першою, другою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Частиною п'ятою статті 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії (частина п'ята статті 52 Закону №5076-VI).
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).
Пунктом 3 Положення №120 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 6 Положення №120 не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
За пунктом 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Пунктом 14 Положення №120 встановлено вимоги до заяви (скарги).
Відповідно до пункту 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.14. Вимоги до заяви (скарги):
Згідно з пунктом 24 Положення №120 голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (пункт 26 Положення №120).
За пунктом 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. .
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску (пункт 34 Положення №120).
Відповідно до пункту 38 Положення №120 скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається засобами поштового зв'язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення. З об'єктивних, обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути продовжені.
Відповідно до п.3.39 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З матеріалів дисциплінарної справи убачається, що листом за вих. № 2271 від 29.10.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась до Голови КДКА Київської області запитом щодо направлення матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду скарги ОСОБА_2 на неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_1 .
01.12.2021 за вх. № 16942 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від КДКА Київської області надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Відповідно до п.3.40 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.
Листом №2555 від 14.12.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури доручила члену ВКДКА ОСОБА_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
Відповідно до п. 3.2 Регламенту про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.
Відповідно до п. 3.2.1 Регламенту розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, про відмову в порушенні дисциплінарної справи, скарг на дії чи бездіяльність КДКА регіону, клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін.
Листом за вих. № 125 від 19.01.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повідомила позивача та заявника ОСОБА_2 про проведення засідання ВКДКА, на якому розглядатиметься скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №209/2021 від 12.10.2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 31 січня 2022 року о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська 3, 6 поверх. Разом з цим повідомлено, що розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін.
Відповідно до п. 3.36 Регламенту розгляд питання, віднесеного до порядку денного, може бути відкладений.
Листом за вих. № 264 від 02.02.2022 ВКДКА повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду скарги.
Листом за вих. № 572 від 18.04.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 29.04.2022 о 09:00 дистанційно в режимі відеоконференції. Також повідомлено, що розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін.
З урахуванням викладеного, вбачається, що ВКДКА належним чином повідомила учасників дисциплінарного провадження про проведення засідання ВКДКА.
19.04.2024 за вх. № 17531 на адресу ВКДКА надійшла заява ОСОБА_1 про долучення документів до матеріалів до скарги, що свідчить про дотримання відповідачем прав адвоката при розгляді скарги, зокрема, в наданні доказів та пояснень за обставинами скарги.
Відповідно до пункту 3.45 Регламенту рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
За пунктом 3.45 Регламенту рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.
Відповідно до пункту 3.46 Регламенту у рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.
29.04.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та ОСОБА_7 , секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Волчо В.В., ОСОБА_17 , Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , Дроботущенко Т.О., ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , розглянула у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2022 про порушення відносно неї дисциплінарної справи, та більшістю голосів, прийняла рішення № IV-005/2022, яким скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 залишити без змін.
Листом № 721 від 13 травня 2022 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури направила позивачу копію рішення ВКДКА № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року.
Дослідивши зміст рішення ВКДКА № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідає вимогам пунктів 3.45, 3.46 Регламенту, є обгрунтованим та вмотивованим.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформував правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03.1980).
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15.
Таким чином, суд зазначає, що правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суд має надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Зі змісту позову убачається, що в цій справі позовні вимоги жодним чином не були мотивовані порушенням ВКДКА встановленого Законом №5076-VI чи Положенням порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката.
Дослідженням матеріалів справи судом також не було встановлено порушень процедури, внаслідок яких поза увагою ВКДКА залишилися істотні для правильного вирішення справи обставини.
Враховуючи вищенаведене, суд вказує, що спірне рішення є правомірним, прийнятим із дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 і в межах наданих повноважень.Суд також зазначає, що оскаржуване рішення за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ним не надавалася юридична оцінка діям позивача на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку.
Оскаржуваним рішенням лише констатовано, що на підставі доводів скарги, доданих сторонами доказів, пояснень адвоката, яка підтвердила факт надання правової допомоги обом клієнтам, між якими, що підтверджується матеріалами перевірки, виник конфлікт інтересів, факт надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом, ВКДКА погодилася з висновками КДКА Київської області про наявність у діях позивача ознак дисциплінарних проступків та згідно зі ст. 2, 3, 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120.
Виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, ураховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, - можна зробити висновок, що рішення ВКДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.
Така позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 826/14291/17, від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18 та від 4 червня 2020 року № 815/1830/18, які враховуються судом під час розгляду цієї справи.
Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 4 червня 2020 року у справі № 815/1830/18 зазначив: «41. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в її діях як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів».
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, справа № 813/2639/18 Верховний суд дійшов таких висновків: «45. Окрім того, Верховний Суд відзначає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи».
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку.
Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.
З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо необхідності звернення відповідача до Шевченківського УП ГУНП у місті Києві із запитом щодо розголошення відомостей досудового розслідування.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення ВКДКА від 29.04.2022 №VI-005/2022, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи залишено без змін.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
На підставі викладеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-й поверх), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, 1-й поверх), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення № IV-005/2022 від 29 квітня 2022 року відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова