08 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2969/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18.11.2025 до Луганського окружного адміністративного надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить встановити порядок виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 № 360/2969/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року визначивши, стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 101914,78 грн. нарахованих коштів.
В обґрунтування заяви зазначено, що 20.09.2021 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 № 360/2969/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
21.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66881657.
Згідно відповіді боржника, встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду на користь стягувача було в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, у серпні 2021 року нараховано та виплачено місячний розмір пенсії за жовтень 2017 року в сумі 10740,00 грн на рахунок, відкритий у АТ “Ощадбанк».
Станом на 13.11.2025 борг за період з 01.11.2017 по 31.07.2018 в сумі 118210,00 грн обліковано в Головному управлінні та включено до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Порядку № 1165.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 частину боргу з урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165, зараховано ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок АТ »Ощадбанк»: - листопад 2022 в розмірі 530,00 грн; - грудень 2022 в розмірі 2,18 грн; - липень 2023 в розмірі 557,32 грн; - вересень 2023 в розмірі 2093,00 грн; - жовтень 2023 в розмірі 1299,47 грн; - жовтень 2023 в розмірі 3,53 грн; - листопад 2023 в розмірі 4,10 грн; - грудень 2023 в розмірі 0,62 грн; - жовтень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2024 в розмірі 2361,00 грн; - грудень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - жовтень 2025 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2025 в розмірі 2361,00 грн.
Залишок боргу з виплати пенсії ОСОБА_1 в сумі 101914,78 грн обліковується у сформованому переліку отримувачів виплат за минулий період.
Подальша виплата буде проводитися відповідно до норм Порядку 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік.
З посиланням на положення статей 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 КАС України, заявник вважає, що наявні підстави для зміни порядку виконання судового рішення.
Ухвалою від 19.11.2025 заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
25.11.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому останній заперечує проти заяви про зміну порядку виконання судового рішення у справі та зазначає, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21 в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, ОСОБА_1 у серпні 2021 року нараховано та виплачено місячний розмір пенсії за жовтень 2017 року в сумі 10740,00 грн на рахунок, відкритий в банківській установі АТ “Ощадбанк».
Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується.
Борг на виконання рішення суду по справі № 360/2969/21 за період з 01.11.2017 по 31.07.2018 в сумі 118210,00 грн та доплату за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 в сумі 2480,00 грн обліковано в Головному управлінні та включено до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Порядку № 1165.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 частину боргу з урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165, зараховано ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок, відкритий в банківській установі АТ “Ощадбанк»: - листопад 2022 в розмірі 530,00 грн; - грудень 2022 в розмірі 2,18 грн; - липень 2023 в розмірі 557,32 грн; - вересень 2023 в розмірі 2093,00 грн; - жовтень 2023 в розмірі 1299,47 грн; - жовтень 2023 в розмірі 3,53 грн; - листопад 2023 в розмірі 4,10 грн; - грудень 2023 в розмірі 0,62 грн; - жовтень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2024 в розмірі 2361,00 грн; - грудень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - жовтень 2025 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2025 в розмірі 2361,00 грн.
Залишок боргу у сумі 104394,78 грн обліковується у сформованому переліку отримувачів виплат за минулий період.
Подальша виплата буде проводитися відповідно до норм Порядку № 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік.
Головним управлінням у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження був надісланий лист від 01.10.2021 за вих. №1200-0304-5/40921 про часткове виконання рішення в межах повноважень та бюджетних призначень.
13.11.2025 Головним управлінням отримана вимога виконавця від 13.11.2025 № 4383, відповідь на яку про часткове виконання рішення суду була надана листом від 14.11.2025 вих. № 1200-0401-5/36109.
Однак крім постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2021 та вимоги виконавця від 13.11.2025 інші заходи щодо примусового виконання рішення у справі № 360/2969/21, передбачені Законом № 1404-VIII, державним виконавцем не вживалися.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України можна дійти висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Вжиття всіх необхідних заходів Головним управлінням, які від нього залежать, щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21, підтверджується наданими письмовими доказами.
Виділення коштів на виплату стягувачу пенсії минулих періодів за рішенням суду здійснюється з Державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Проведення таких виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління немає.
Зміна способу виконання рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості по пенсії на стягнення суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті, що не є можливим, оскільки суперечить положенням чинного процесуального законодавства.
З урахуванням викладеного боржник просив відмовити у задоволенні заяви.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21 позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року.
15.09.2021 видано виконавчий лист в адміністративній справі № 360/2969/21.
Постановою від 21.09.2021 ВП № 66881657 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/2969/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом 15.09.2021, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року.
13.11.2025 державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листом від 14.11.2025 № 1200-0401-5/36109 боржник повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що Головним управлінням на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21 в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, ОСОБА_1 у серпні 2021 року нараховано та виплачено місячний розмір пенсії за жовтень 2017 року в сумі 10740,00 грн на рахунок, відкритий у АТ “Ощадбанк». Станом на 13.11.2025 року борг за період з 01.11.2017 по 31.07.2018 в сумі 118210,00 гривень обліковано в Головному управлінні та включено до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Порядку № 1165. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 частину боргу з урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165, зараховано ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок АТ »Ощадбанк»: - листопад 2022 в розмірі 530,00 грн; - грудень 2022 в розмірі 2,18 грн; - липень 2023 в розмірі 557,32 грн; - вересень 2023 в розмірі 2093,00 грн; - жовтень 2023 в розмірі 1299,47 грн; - жовтень 2023 в розмірі 3,53 грн; - листопад 2023 в розмірі 4,10 грн; - грудень 2023 в розмірі 0,62 грн; - жовтень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2024 в розмірі 2361,00 грн; - грудень 2024 в розмірі 2361,00 грн; - жовтень 2025 в розмірі 2361,00 грн; - листопад 2025 в розмірі 2361,00 грн. Залишок боргу з виплати пенсії ОСОБА_1 в сумі 101914,78 грн обліковується у сформованому переліку отримувачів виплат за минулий період. Подальша виплата буде проводитися відповідно до норм Порядку 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік.
Отже, станом на час розгляду цієї заяви боржником лише частково здійснено виплату заборгованості з пенсії. Залишок боргу з виплати пенсії ОСОБА_1 складає 101914,78 грн.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року, повністю не виконано протягом чотирьох років з дня набрання законної сили цим судовим рішенням та є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Заборгованість у розмірі 101914,78 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої заборгованості по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року у розмірі 101914,78 грн.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 360/2969/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року у розмірі 101914,78 грн (сто одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять грн 78 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун