05 грудня 2025 року Справа № 280/8471/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
про: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
26.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 19.08.2025, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Дзісь А.Р., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АВ № 1235896 від 25.09.2025.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яке пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС та пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач в особі свого представника звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 19.08.2025, в якій просила здійснити перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
Листом від 29.08.2025 № 15321-15851/Х-02/8-0800/25 відповідач повідомив позивача про те, що остання отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". Рішенням Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визнано такою, що не відповідає Конституції України ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак вона втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Отже, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсії за віком, протиправними. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
27.10.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 53453 від 27.10.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Позивач не особисто, а через представника Дзісь А.Р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, тому така заява не відповідає зазначеному Порядку.
Додатково відповідач у відзиві зазначив, що Закон України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» був прийнятий саме з метою виконання рішення Конституційного Суду України, є чинним, неконституційним не визнавався та підлягає обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду. В Рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог ст.ст. 3, 16, 50 Конституції України парламент у ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначив, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Однак, у п. 2 резолютивної частини рішення по справі № 4-р(І)/2024 Конституційний Суд України визначив, що ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні. Таким чином, немає підстав застосовувати вказане Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024 до правовідносин, які виникли до його прийняття та з урахуванням відстрочення втрати чинності (визнання неконституційної норми), що встановлено самим рішенням, а саме - через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Також відповідач у відзиві зазначив, що відповідь - роз'яснення органу Пенсійного фонду не є актом, який в розумінні приписів п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України може бути оскаржено до суду. Звернення до суду за захистом своїх прав само по собі не є підставою для виникнення прав та обов'язків у пенсійній сфері. Відповідач не розглядав відповідну заяву по суті та не приймав жодного рішення щодо права позивача на перерахунок йому пенсії.
Таким чином, на переконання відповідача, розмір пенсії обчислено правильно, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002 (а.с.35).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яка пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС та пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України від 28.02.1991 № 796-XII), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розрахунку пенсії позивача (а.с.11).
Позивач в особі свого представника звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 19.08.2025, в якій просила здійснити перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII, у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України від 06.06.1996 № 230/96-ВР) у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком (а.с.9-10).
Листом від 29.08.2025 № 15321-15851/Х-02/8-0800/25 відповідач повідомив позивача про те, що остання отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Закон України від 29.06.2021 № 1584-ІХ). Рішенням Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визнано такою, що не відповідає Конституції України ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII, внаслідок чого вона втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022). Отже, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (а.с.10).
Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсії за віком, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо соціального захисту потерпілого населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені нормами Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ, яка неодноразово зазнавала змін.
Нормою ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР, яка діяла до 01.01.2015) було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, 28.12.2014 Верховною Радою України був прийнятий Закон України №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі -Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII), яким текст ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ викладено у новій редакції. Зокрема, ч.ч. 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Разом з тим, 07.04.2021 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення № 1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що громадяни України, на яких поширюється дія ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ч. 3 ст. 54 цього Закону в редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов'язана розробити порядок відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII.
Крім того, керуючись положеннями ст. 97 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VІІІ "Про Конституційний Суд України", якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України у п. 2 рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)2021 встановив, що ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021, а у п. 3 визначив, що Верховна Рада України протягом трьох місяців з дня ухвалення цього Рішення повинна привести нормативне регулювання, встановлене ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням. Натомість, у разі неприведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України, через три місяці з дня ухвалення цього Рішення застосуванню підлягатиме ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР, яка передбачає, що: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, Верховна Рада України 29.06.2021 прийняла Закон України від 29.06.2021 № 1584-ІХ, яким внесла зміни до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ, в тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ (в редакції після змін, внесених Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ) передбачає, що розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Вказане свідчить, що ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР.
В подальшому, Конституційний Суд України прийняв рішення від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024, в якому за результатом аналізу ст.ст. 3, 16, 50 Конституції України, свого Рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 констатував, що Верховна Рада України Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано положеннями зазначеного закону в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ (в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ) порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ст. 16, ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 46, ч. 1 ст. 50 Конституції України.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 по справі № 240/1121/24 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 123697656) Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ в частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ (в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР. Врахувавши зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, вказала, що прийняттям Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС у складі ВС у постанові від 10.12.2024 по справі № 240/1121/24 сформувала висновок про те, що оскільки внесеними Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ змінами до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР, то до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР.
У постанові від 04.11.2025 по справі № 580/5022/24 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував про те, що скасування пільг, компенсацій та гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, тому зазначені пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки норми Конституції України зобов'язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв'язання проблем, пов'язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 131523589).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яка пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС та пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розрахунку пенсії позивача (а.с.11).
Позивач в особі свого представника звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 19.08.2025, в якій просила здійснити перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII, у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком (а.с.9-10).
Листом від 29.08.2025 № 15321-15851/Х-02/8-0800/25 відповідач повідомив позивача про те, що остання отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ. Рішенням Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визнано такою, що не відповідає Конституції України ч. 3 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII, внаслідок чого вона втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. Отже, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (а.с.10).
Беручи до уваги вищенаведене, аналізуючи правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування норми ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком. Належних та достатніх доказів зворотного відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсії за віком, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 19.08.2025, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки діям відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 19.08.2025, тобто з дати звернення позивача до відповідача з відповідною заявою, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 19.08.2025, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком, а також вмотивовано наявність правових підстав для зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію, починаючи з 19.08.2025, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У свою чергу, відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 19.08.2025, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, включаючи всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 05 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус