05 грудня 2025 року Справа № 280/8750/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (Україна, 69011, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109, ЄДРПОУ 41343340) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг,
03 жовтня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (далі - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, відповідно до якої позивач просить суд:
накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (код з ЄДРПОУ 41343340, місцезнаходження юридичної особи: Україна, м. Запоріжжя, 69011, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109), що знаходяться в AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) - банківський рахунок № НОМЕР_1 (валюта рахунку: українська гривня), в АТ «МОТОР БАНК» (МФО 313009) - банківський рахунок № НОМЕР_2 (валюта рахунку: українська гривня), в AT «КІБ» (МФО 322540) - банківський рахунок № НОМЕР_3 (валюта рахунку: українська гривня) та в Казначействі України (електронний адміністративний податок) - електронний рахунок №UA978999980385179000000335332 (валюта рахунку: українська гривня).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 356 053,92 грн. У зв'язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку які не призвели до погашення боргу. Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, грошового переказу була направлена податкова вимога форми «Ю», яка вручена представнику відповідача. Нерухоме та рухоме майно у відповідача відсутні. З огляду на те, що станом на дату подання позовної заяви податковий борг не сплачено позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Відповідно до положень частин 3 - 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Обов'язок з реєстрації електронного кабінету в системі Електронний суд відповідачем не виконано.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 06.10.2025 не отримана відповідачем за зареєстрованим місцезнаходженням (Україна, 69011, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109) та повернута на адресу суду оператором поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 08.07.2025 у справі № 580/12577/23 до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, копія ухвали суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що вони вручені відповідачу належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно з положеннями статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (ЄДРПОУ 41343340) зареєстровано як юридична особа 18.05.2017 (номер запису: 15221020000035176).
Місцезнаходження юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Україна, 69011, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності за КВЕД відповідача 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 41.10 Організація будівництва будівель.
За відповідачем рахується податковий борг на суму 356 053,92 грн. з яких: 8 120 грн. донараховано штрафних санкцій за актом перевірки згідно податкових повідомлень-рішень №1982808010707 від 28.10.2024; 347 933,92 грн донараховано штрафні санкції по податку на додану вартість за актом перевірки згідно податкового повідомлення-рішення №0037220413 від 29.03.2024 (193 089,84 грн), №0192030413 від 17.10.2024 (159 311,66 грн), №1983108010707 від 28.10.2024 (18 007,40 грн), №00037400409 від 19.03.2025 (340,00 грн), №0126960409 від 06.08.2025 (84,55 грн). Також, нарахована пеня на борг минулих років відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.
У зв'язку з несплатою платником податків суми податкового зобов'язання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога форми «Ю» №0002221-1304-0801 від 25.04.2024. Податкова вимога не вручена та повернута на адресу контролюючого органу «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у відповідача нерухоме майно відсутнє.
Зі записів Єдиного державного реєстру транспортних засобів у відповідача відсутні відомості про зареєстровані за ним транспортні засоби.
17 вересня 2025 року уповноваженою особою Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (ЄДРПОУ 41343340) у податкову заставу.
Заходи стягнення вжиті позивачем не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банку, платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до наявної у позивача інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» має рахунки в AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) - банківський рахунок № НОМЕР_1 (валюта рахунку: українська гривня), в АТ «МОТОР БАНК» (МФО 313009) - банківський рахунок № НОМЕР_2 (валюта рахунку: українська гривня), в AT «КІБ» (МФО 322540) - банківський рахунок № НОМЕР_3 (валюта рахунку: українська гривня) та в Казначействі України (електронний адміністративний податок) - електронний рахунок №UA978999980385179000000335332 (валюта рахунку: українська гривня).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У силу п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 та п. 41.4 ст. 41 ПК України контролюючими органами, зокрема є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п.87.1 ст. 87 ПК України).
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Так, загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас, ПК України передбачені також інші випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Суд зазначає, що наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.
Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №804/7201/16, від 11.06.2019 у справі №826/16002/14, від 06.02.2020 у справі №826/8691/16, від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а, від 16.03.2023 у справі №640/8065/20.
Податковий борг в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеної цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів судам необхідно було встановити:
- наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що зазначалась у позовній заяві;
- відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для його погашення.
Тобто, встановленню підлягає факт наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу та відсутності у нього майна, яке може бути використане для його погашення, з підтвердженням відповідними доказами. Наявність таких факторів дає підстави для задоволення вимог контролюючого органу щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгоджених грошових зобов'язань в загальному розмірі складає 356 053,92 грн.
Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, також підтверджено, що перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг, проте у відповідача відсутнє майно, що може бути джерелом погашення податкового боргу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом, не сплачений, відсутнє майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, наявні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу в розмірі 356 053,92 грн.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, на підставі викладеного, з огляду на наявність боргу, відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивач у даній справі не поніс.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (Україна, 69011, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109, ЄДРПОУ 41343340) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг - задовольнити частково.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-ніко» (код з ЄДРПОУ 41343340, місцезнаходження юридичної особи: Україна, м. Запоріжжя, 69011, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 109), у розмірі податкового боргу на суму 356 053,92 грн, які знаходяться:
в AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) - банківський рахунок № НОМЕР_1 (валюта рахунку: українська гривня),
в АТ «МОТОР БАНК» (МФО 313009) - банківський рахунок № НОМЕР_2 (валюта рахунку: українська гривня),
в AT «КІБ» (МФО 322540) - банківський рахунок № НОМЕР_3 (валюта рахунку: українська гривня),
в Казначействі України (електронний адміністративний податок) - електронний рахунок №UA978999980385179000000335332 (валюта рахунку: українська гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз