05 грудня 2025 року Справа № 280/7549/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа Міністерство внутрішніх справи України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), третя особа Міністерство внутрішніх справи України (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
визнати дії посадових осіб військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо диференційованого нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2025 по 15.04.2025 протиправними;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за зазначений період відповідно до фактичних умов виконання бойових завдань із розрахунку 3300 грн/день, виплатити позивачу належну різницю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ. У період з 01.02.2025 по 15.04.2025 позивач пребував у бойовому розпорядженні, виконував завдання на КСП роти, безпосередньо забезпечував виконання бойових завдань на передових позиціях. Водночас, командування військової частини НОМЕР_2 НГУ провело занижений розрахунок додаткової винагороди за участь в бойових діях: замість встановлених 3300 грн/день позивачу нараховано лише 1000 грн/день за період виконання однакових завдань із іншими військовослужбовцями. Позивач вважає такі дії проявом вибіркового підходу, який суперечить нормам законодавства України та порушує право на рівне грошове забезпечення. Зазначено, що у період з 01.02.2025 по 15.04.2025 позивач перебував у бойовому розпорядженні відповідно до наказу командира частини, здійснював виїзди на позиції та перебував на командно-спостережному пункті (КСП) роти. За вказаний період командиром підрозділу було подано рапорт лише на 12 днів для виплати винагороди у розмірі 100 000 грн, хоча умови несення служби не відрізнялися від умов інших військовослужбовців, яким було зараховано повний період, що вказує на вибіркове та дискримінаційне ставлення, без надання об'єктивних підстав. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду за правилами письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року клопотання Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про поновлення процесуального строку на подання відзиву - задоволено. Поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, поданий Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в адміністративній справі №280/7549/25.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 БрОП НГУ, Позивача передано в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_4 БрОП НГУ. На підставі бойового розпорядження командира 4 боп, військовослужбовця залучено до виконання бойових завдань в районі ведення бойових дій. 07 та 08 лютого Позивача залучено до виконання бойового завдання із всебічного забезпечення (здійснення доставки військового майна та особового складу) на бойову позицію, яка знаходиться в батальйонному районі оборони 4 боп. У зв'язку із тим, що бойове завдання із всебічного забезпечення виконувалось Позивачаем від лінії зіткнення на глибу виконання завдань батальйону (в батальйонному районі оборони), додаткова винагорода за цей період нараховувалась у розрахунку 100000 грн. (тобто 3300 грн. за день). Кількість фактичних днів виконання таких завдань в батальйонному районі оборони, відображена в рапорті командира підрозділу за відповідний місяць. В інші дні в лютому 2025 року, до виконання бойових завдань в батальйонному районі обороні Позивач не залучався і право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн. не набув. Проте, за лютий місяць 2025 року, в період з 01 по 06, з 10 по 28 лютого 2025 року, Позивач перебував в районах ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України, та за своїми функціональними обов'язками, виконував завдання із всебічного забезпечення підрозділів, у зв'язку із чим набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 тис. грн. пропорційно часу виконання таких завдань. Аналогічно розраховані періоди, за які Позивач здобув право на отримання додаткової винагороди у розмірах 100 та 30 тис. грн. у березні та квітні місяці 2025 року. Військова частина НОМЕР_2 НГУ в повному обсязі здійснювала нарахування та виплату додаткової винагороди Позивачу за період з лютого по квітень 2025 року. Визначення розміру додаткової винагороди здійснювалося на підставі положень Особливостей та на підставі визначених бойових документів. Доказів, які б свідчили про інші фактичні обставини справи, інші періоди залучення до виконання бойових завдань, які підпадають під виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, Позивачем надано не було. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що жодних документів чи доказів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Національну гвардію України позивачем не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Позивач повідомив, що в період з 01.02.2025 по 15.04.2025 пребував у бойовому розпорядженні, виконував завдання на КСП роти, безпосередньо забезпечував виконання бойових завдань на передових позиціях. Водночас, командування військової частини НОМЕР_2 НГУ провело занижений розрахунок додаткової винагороди за участь в бойових діях: замість встановлених 3300 грн/день позивачу нараховано лише 1000 грн/день за період виконання однакових завдань із іншими військовослужбовцями. Позивач вважає такі дії проявом вибіркового підходу, який суперечить нормам законодавства України та порушує право на рівне грошове забезпечення.
Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому, зокрема, просив повідомити яким чином та з яких підстав здійснюється диференційований розрахунок виплат за бойове розпорядження, якщо військовослужбовець продовж усього часу перебував на місцевості, зазначеній у розпорядженні та виконував аналогічні умови несення військової служби.
Листом від 10.04.2025 №3/29/12-7249 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила, що адвокатський запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини зі скаргою щодо порушення порядку нарахування грошового забезпечення.
На скаргу позивача надано відповідь, за змістом якої повідомлено позивача, що його звернення надіслано до Головного управління Національної гвардії України з вимогою здійснити перевірку викладених фактів порушень в діяльності службових осіб військової частини НОМЕР_2 НГУ та, за її результатами, вжити заходи для задоволення порушених у зверненні клопотань.
Позивач звернувся до Головного управління Національної гвардії України зі скаргою щодо порушення порядку нарахування грошового забезпечення.
На скаргу позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь за змістом якої повідомлено позивача, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини. Таким чином, питання виплати додаткової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлене належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом. Лише вказані документи є належними, допустимими, достовірними і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях. Повідомлено, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 тис. грн за 3 дні (з 07 по 09 лютого 2025 року) відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_5 від 10.03.2025. Також, було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30 тис. грн за 25 днів (01.02.2025 - 06.02.2025, 10.02.2025 по 28.02.2025), відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_6 від 10.03.2025, а також наступні періоди за 26 днів (з 06 по 31 березня 2025 року), НКЧ №2311 від 10.04.2025 (30 тис. грн), за 5 днів (з 01 по 05 березня 2025 року), НКЧ №2313 від 10.04.2025 (100 тис. грн), за 14 днів (з 01 по 14 квітня 2025 року), НКЧ №2949 від 10.05.2025 (100 тис. грн), за 6 днів (з 15 по 20 квітня 2025 року), НКЧ №2949 від 10.05.2025 (100 тис. грн (поранення).
Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ зі скаргою щодо порушення порядку нарахування грошового забезпечення.
На скаргу позивача надано відповідь, за змістом якої повідомлено позивача, що керівництвом Міністерства доручено розгляд звернення позивача Головному управлінню Національної гвардії України.
З наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву документів судом установлено наступне.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 13.01.2025 № 47дск, старшого солдата ОСОБА_1 відряджено для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 броп НГУ.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 04.02.2025 № 109дск, старшого солдата ОСОБА_1 прийнято від командира НОМЕР_4 броп НГУ та повернуто до пункту постійної дислокації (Запоріжжя).
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 05.02.2025 № 110дск, старшого солдата ОСОБА_1 відряджено для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 броп НГУ.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 10.02.2025 № 115дск, старшого солдата ОСОБА_1 прийнято від командира НОМЕР_4 броп НГУ та повернуто до пункту постійної дислокації (Запоріжжя).
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 11.02.2025 № 116дск, старшого солдата ОСОБА_1 відряджено для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 броп НГУ.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України № 41дск від 27.01.2025: “Згідно бойового розпорядження командира 4 боп НОМЕР_3 броп №65 дск від 07.02.2025 року ... Командиру рвп: 07.02.2025 року о 05:00 - 07:00 залучити до виконання бойових завдань на новатор - 2 номер (4-1347) з метою зміни особового складу, підвіз майна для ведення оборонного бою, а саме: ТЗБПЛА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ... старшого солдата ОСОБА_2 ».
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України № 41дск від 27.01.2025: “Згідно бойового розпорядження командира 4 боп НОМЕР_3 броп № 68 дск від 08.02.2025 року ... Командиру рвп: 08.02.2025 року о 00:20 - 02:30 залучити до виконання бойових завдань на новатор - 2 номер (4-1347) з метою зміни особового складу, підвіз майна для ведення оборонного бою, а саме: ВП «УЛІТКА» ... старшого солдата ОСОБА_2 ».
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України № 62дск від 20.02.2025: “Згідно бойового розпорядження командира 4 боп НОМЕР_3 броп №117дск від 01.03.2025 року ... Командиру рвп: 01.03.2025 року ЗАЛУЧИТИ особовий склад на КСП «РАПІРА» з метою очікування та подальшого підвозу провізії, а саме: старшого солдата ОСОБА_2 ».
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України № 62дск від 20.02.2025: “Згідно бойового розпорядження командира 4 боп НОМЕР_3 броп №128дск від 05.03.2025 року... Командиру рвп: 05.03.2025 року ЗАКІНЧИТИ виконання бойових завдань на КСП «РАПІРА», а саме: старшого солдата ОСОБА_1 ».
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України № 187дск від 07.04.2025: “Згідно бойового розпорядження командира 4 боп 15 №249дск від 14.04.2025 року ... броп Командиру рвп: 14.04.2025 року з 20:00 ЗАЛУЧИТИ до виконання бойових завдань на CF MOTO CFORCE 1000AU номер НОМЕР_8 метою підвозу майна з КСП «РАПІРА», а саме: ТЗ БПЛА «ЯГА» старшого солдата ОСОБА_2 ».
Відповідно до рапорту т. в. о. командира НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення від 05.03.2025 командир підрозділу клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, відповідно до абз. 2 підпункту 1 пункту 3 Особливостей (на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно), старшому солдату ОСОБА_1 за 3 дні (з 07 по 09 лютого 2025 року).
Відповідно до рапорту т. в. о. командира НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення від 05.03.2025, командир підрозділу клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, відповідно до абз. 3 підпункту 1 пункту 4 Особливостей (включеними до складу діючих угрупувань військ (сил), які виконують бойові (спеціальні) завдання відповідно до бойових наказів (розпоряджень) командувачів (командирів (начальників) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави), старшому солдату ОСОБА_1 за 25 днів (з 01 по 06, з 10 по 28 лютого 2025 року).
Відповідно до рапорту т. в. о. командира 4 батальйону оперативного призначення від 09.04.2025 командир підрозділу клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, відповідно до абз. 2 підпункту 1 пункту 3 Особливостей (на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно), старшому солдату ОСОБА_1 за 5 днів (з 01 по 05 березня 2025 року).
Відповідно до рапорту т. в. о. командира НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення від 09.04.2025, командир підрозділу клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, відповідно до абз. 3 підпункту 1 пункту 4 Особливостей (включеними до складу діючих угрупувань військ (сил), які виконують бойові (спеціальні) завдання відповідно до бойових наказів (розпоряджень) командувачів (командирів (начальників) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави), старшому солдату ОСОБА_1 за 26 днів (з 06 по 31 березня 2025 року).
Відповідно до рапорту т. в. о. командира 4 батальйону оперативного призначення від 07.05.2025 командир підрозділу клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, відповідно до абз. 2 підпункту 1 пункту 3 Особливостей (на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно), старшому солдату ОСОБА_1 за 14 днів (з 01 по 14 квітня 2025 року).
Відповідно до рапорту т. в. о. командира 4 батальйону оперативного призначення від 07.05.2025 начальник медичної служби клопоче перед командиром військової частини НОМЕР_2 НГУ, про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, на виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №729 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», старшому солдату ОСОБА_1 за 6 днів (з 15 по 20 квітня 2025 року) (інформація про поранення: ВТ (15.04.2025) неповна травматична ампутація правої нижньої кінцівки на рівні стегна, ВОСП грудної клітки справа без плевральних ускладнень, ВОСП правового плечового суглобу, правого предпліччя).
Позивач, не погодившись з діями посадових осіб військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо диференційованого нарахування грошового забезпечення за період з 01.02.2025 по 15.04.2025, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому воєнний стан неодноразово безперервно продовжувався та триває на цей час.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну гвардію України" від 13.03.2014 № 876-VII (далі - Закон №876-VII, Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
За приписами частини першої статті 9 Закону №876-VII особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників.
Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2 - 4 цієї статті Закону № 2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» і від 24.04.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Так, відповідно до п.1-1 зазначеної постанови військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 01.09.2023 № 729 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яким затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Особливості (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Абзацем 2 підпункту 1 пункту 2 Особливостей визначено, що на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Пункт 3 Особливостей роз'яснює, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;
з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей противника, у тому числі у складі підрозділу (засобу) артилерії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються Національною гвардією України, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;
з ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, а також руйнування (аварій) радіаційно, хімічно небезпечних об'єктів;
з усебічного забезпечення військових частин Національної гвардії України або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії, а також повітряних, морських цілей противника в районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, а також виконання завдань за призначенням) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
4) відповідно до бойових наказів (розпоряджень), перебуваючи безпосередньо на території держави-агресора.
В пункті 7 Особливостей визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 цих Особливостей, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або книга служби, або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) командира підрозділу (у тому числі зведеного) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у тому числі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) такої участі.
Підтвердження виконання завдань, визначених підпунктом 1 пункту 3 цих Особливостей, здійснюється на підставі таких документів: витягу з наказу (бойового розпорядження) про виконання завдання з розмінування; акта виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та/або знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) та/або формуляра загороджень; рапорту (донесення) командира підрозділу (у тому числі зведеного) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
Відповідно до п. 11 Особливостей облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, здійснюється штабами військових частин.
Підготовка проєктів наказів про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, покладається на підрозділи, що здійснюють облік особового складу.
Командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують військові частини за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
До обрахунку часу при добовому графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу командира (начальника) військової частини.
Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 10 числа.
У разі надходження документів, передбачених пунктами 7, 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.
Пунктом 14 Особливостей встановлено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України позивача відряджено для виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 броп НГУ та на підставі бойового розпорядження командира 4 боп НОМЕР_3 броп позивача залучено до виконання бойових завдань в районі ведення бойових дій. 07 та 08 лютого 2025 року позивача залучено до виконання бойового завдання із всебічного забезпечення (здійснення доставки військового майна та особового складу) на бойову позицію, яка знаходиться в батальйонному районі оборони.
У зв'язку із тим, що бойове завдання із всебічного забезпечення виконувалось позивачаем від лінії зіткнення на глибу виконання завдань батальйону (в батальйонному районі оборони), додаткова винагорода за цей період нараховувалась у розрахунку 100000 грн (тобто 3300 грн за день). Кількість фактичних днів виконання таких завдань в батальйонному районі оборони, відображена в рапорті командира підрозділу за відповідний місяць. В інші дні в лютому 2025 року, до виконання бойових завдань в батальйонному районі обороні позивач не залучався і право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не набув. За лютий 2025 року, в період з 01.02.2025 по 06.02.2025, з 10.02.2025 по 28.02.2025 позивач перебував в районах ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України, та за своїми функціональними обов'язками виконував завдання із всебічного забезпечення підрозділів, у зв'язку із чим набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн пропорційно часу виконання таких завдань.
Аналогічно розраховані періоди, за які позивач здобув право на отримання додаткової винагороди у розмірах 100000 грн та 30000 грн у березні та квітні 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про інші фактичні обставини справи, інші періоди залучення позивача до виконання бойових завдань, які підпадають під виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. Разом з цим, відсутні достатні підстави вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), третя особа Міністерство внутрішніх справи України (01601, м.Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова